Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №340/2489/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2489/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградській окружного адміністративного суду від 22.05.2026р. у справі № 340/2489/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 21.04.2026р.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.04.2026р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №340/2489/26 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначити та виплатити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», відповідно до поданої заяви.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026р. у справі №340/2489/26 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14.03.2026р. №104250022113, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі заяви від 05.03.2026р.; зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2026р. про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», врахувавши правові висновки суду.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач – ГУ ПФУ в Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів в системи «Електронний суд» 29.05.2026р. подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 01.06.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ГУ ПФУ в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026р. у справі №340/2489/26 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №340/2489/26, які надійшли до суду апеляційної інстанції 16.06.2026р.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026р. у справі №340/2489/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026р. у справі №340/2489/26 і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 04.08.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – ГУ ПФУ в Кіровоградській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 22.05.2026р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 04.12.1994р., позивач є громадянином, який проживає постійно, проживав або працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).

05.03.2026р. позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуло заяву позивача та рішенням від 14.03.2026р. №104250022113 відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Даним рішенням встановлено, що вік 56 років.

Період проживання у зоні позивача відповідно станом на 01.01.1993р. становить 2 роки 1 місяць.

В ході розгляду документів, до періодів проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не враховано періоди:

- навчання з 26.04.1986р. по 26.06.1987р., згідно довідки від 30.04.2025р. № 35 та з 01.09.1987р. по 29.11.1988р., згідно довідки від 30.04.2025 №207, оскільки відсутня інформація про постійне проживання в зоні посиленого радіологічного контролю за вищезазначений період;

- проходження військової служби з 27.06.1989р. по 28.06.1991р. згідно військового квитка ( НОМЕР_2 ), оскільки відсутні відомості про місце проходження військової служби.

Страховий стаж становить 38 років 4 місяців 15 днів.

З огляду на вищевикладене ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком з урахуванням положень п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки станом на 01.01.1993р. факт проживання та роботи заявника в зоні посиленого радіоекологічного контролю не складає 4 роки, що не дає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Вважаючи такі дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991р. (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілим від Чорнобильської катастрофи - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

В примітці до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993р. протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986р. незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років. Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не може перевищувати 5 років.

Підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р. (далі - Порядок №22-1), визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи - документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Згідно п. 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 18.06.1991р. №44 (далі - Порядок № 44, чинного на момент видачі позивачу посвідчення), громадянам, віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В - громадянина, який постійно працює і проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку № 44 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими чинним законодавством.

За змістом п. 2 п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018р. №551 (далі - Порядок №551), посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №551 чітко визначено, що саме посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Аналогічне міститься у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2019р. у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18).

Велика Палата Верховна Суду у постанові від 27.03.2019р. у справі №569/7589/17 зазначила, що право на пенсію відповідно до Закону № 796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою статті 55 №796-XII визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

При цьому, частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ обумовлено, що особам, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу; постійне проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років; досягнення необхідного віку для призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону № 796-XII.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №1058-ІV).

Як вбачається з матеріалів справи у позивача наявне посвідчення громадянина, який постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контрою (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданого Київською облдержадміністрацією 04.12.1994р., що підтверджує, що позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 01.01.1993р. постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, що дає право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 01.01.1993р. проживав, навчався і працював у зоні гарантованого добровільного відселення більше 4 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

Зазначені обставини підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, які були дослідженні судом першої інстанції.

Доказів фактичного проживання або реєстрації місця проживання позивача в іншому місці відповідач, як суб`єкт владних повноважень, суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції не надав.

Колегія суддів також вважає зазначити, що позивач на момент звернення за призначенням пенсії досяг 56 років та має страховий стаж більше 38 років, а тому позивач набув право на призначення пенсії за віком з 05.03.2026р. зі зменшенням пенсійного віку .

Таким чином, колегія суддів, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи, та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у цій справі, вважає, що суд першої інстанції, виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст.8 Конституції України, усуваючи колізію норм права зробив правильний висновок про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначені позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, діяв неправомірно, а тому суд першої інстанції прийняв законне рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.03.2026р. №104250022113 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ та про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ із врахуванням висновків суду в даній справі, а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 22.05.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026р. у справі №340/2489/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанова виготовлена та підписана – 11.08.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова