Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №404/12073/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 404/12073/25

Суддя І Інстанції – Мохонько В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції

на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, третя особа: поліцейський 1 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрал поліції Сизонов Олександр Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, просив:

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6067663 від 02.11.2025, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. скасувати;

- справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 122 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2026 року позов задоволено.

Скасовано постанову серії ЕНА №6067663 від 02.11.2025 про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.4 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн., закривши провадження у справі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Департамент патрульної поліції оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до постанови серії ЕНА № 6067663 від 02.11.2025 вбачається, що 02.11.2025 о 10 год. 27 хв., в с. Возсіятське, траса Н-14, 165 км, водій керуючи автомобілем DODGE JOURNEY, д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті рухався зі швидкістю 108 км/год, де дозволяється рухатися не більше 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 58 км/год, швидкість вимірювалась приладом Трукам 8348, бк470323, 760556, чим порушив п. 12.4. ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Відповідно до указаної постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її протиправною та з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, доказами є які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Із матеріалів справи встановлено та в оскаржуваній постанові зазначено, що швидкість руху вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості Tru Cam.

На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення Департаментом патрульної поліції до відзиву на позовну заяву надано фото та відеозаписи фіксації швидкості лазерного вимірювача TruCam ТС008348.

В свою чергу, відповідно до інструкції по експлуатації «Laser Technology, Inc. Руководство по TruCam» лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізнює режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

З наданих Департаментом патрульної поліції відеозаписів та фотознімків з пристрою вимірювання швидкості руху TruCam ТС008348 вбачається рух транспортного засобу зі швидкістю 108 км./год. на ділянці: «Н14 С. ВОЗСІЯТСЬКЕ 165 КМ».

Водночас, надані відповідачем відеозапис та фотознімки з лазерного вимірювача TruCam ТС008348 не містять інформації, яка ідентифікує транспортний засіб, швидкість руху якого фіксувалась, зокрема, номерного знаку.

Відповідно непідтвердженими є обставини керування позивачем автомобілем DODGE JOURNEY, д.н.з. НОМЕР_1 02.11.2025 о 10 год. 27 хв., в с. Возсіятське, траса Н-14, 165 км зі швидкістю 108 км/год, при дозволеній у населеному пункті 50 км/год.

В свою чергу, в п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відтак, оскільки належних доказів вчинення позивачем порушення ПДР відповідачем не подано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції – залишити без задоволення.

Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

В повному обсязі постанову складено 11 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник