Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №160/531/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/531/26

Суддя І інстанції Рищенко А.Ю.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА ОЙЛ»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА ОЙЛ» до Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА ОЙЛ» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державною службою України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.12.2025 року №009489 про застосування штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення ст. 48 Закону України “ Про автомобільний транспорт”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА ОЙЛ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга протиправністю винесення відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Зазначає, що позивачем були надані на паперовому носії роздруківки інформації з тахографу про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за поточний на момент перевірки час та попередні 28 діб за період з 24.10.2025 (12 год. 53 хв.) по 31.10.2025 (09 год. 15 хв.) з яких вбачається, що в цей проміжок часу транспортний засіб перебував в нерухомому стані, а водій ОСОБА_1 не працював і мав відпочинок. Скаржник також вказує на те, що відповідачем не доведено жодним належним та допустимим доказом, що ТОВ «ДОВІРА ОЙЛ» порушило ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті просила відмовити у її задоволенні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА ОЙЛ" як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача за КВЕД:47.30 Роздрібна торгівля пальним; серед інших видів є:

· 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

· 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

· 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

· 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

· 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

· 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування

· 56.30 Обслуговування напоями

Співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та стандартів щодо перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, габаритно-ваговий контроль.

Під час проведення рейдової перевірки, 06.11.2025 року о 15 год. 30 хв. на автомобільній дорозі М-14 був перевірений транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , що належить ТОВ "ДОВІРА ОЙЛ".

За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.11.2025 року №ОАР039162, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме під час перевезення небезпечного вантажу згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів № 152 від 05.11.2025 року (газ нафтовий скраплений) на момент перевірки у водія відсутня: роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водія за період з 24.10.2025 р. (12 год 53 хв) по 31.10.2025 р. (09 год 15 хв) за часом UTC, передбаченої Наказом МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. або бланк підтвердження діяльності, передбачений Наказом МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р. Транспортний засіб обладнано цифровим тахографом

Пояснення водія про причини порушень: "Відмовився від пояснення. Відмовився від підписання."

Позивачу засобами електронного зв`язку на електронну пошту направлено повідомлення від 25.11.2025 року про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.12.2025 року в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

10.12.2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА ОЙЛ" складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №009489, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №009489 від 10.12.2025 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного.

Спірні правовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст. 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За змістом частини дванадцятої ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої ст. 6 Закону № 2344-III Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Статтею 18 Закону №2344-ІІІ встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку, відповідно до вимог законодавства України здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

За текстом частини 1 статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону №2344-III не є вичерпним, оскільки у наведеній нормі визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

За правилами ч.2 ст.49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340.

Згідно з п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення №340).

Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до п.6.4 Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

В спірному випадку під час проведеної рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що у водія ТОВ «ДОВІРА ОЙЛ» були відсутні на момент перевірки роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водія (за період з 24.10.2025 (12 год. 53 хв.) по 31.10.2025 (09 год. 15 хв.) за часом UTC, що передбаченої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010 року або бланк підтвердження діяльності, передбачений наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010.

Позивач вказує, що водієм були надані на паперовому носії роздруківки інформації з тахографу про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за поточний на момент перевірки час та попередні 28 діб за період з 24.10.2025 (12 год. 53 хв.) по 31.10.2025 (09 год. 15 хв.).

Суд дослідивши вказану роздруківку з тахографу встановив, що за заначений період на такій роздруківці відсутня інформація про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 .

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до п.3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.

20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт, надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Виходячи з наведеного вище правового регулювання, при здійсненні перевезення водії мають надавати інспектору для контролю тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт, а в разі відсутності тахокарт - бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

В спірному випадку позивач не заперечує відсутність інформації у наданих до перевірки роздруківок з тахографу про роботу та відпочинок за період з 24.10.2025 (12 год. 53 хв.) по 31.10.2025 (09 год. 15 хв.), оскільки у цей час транспортний засіб перебував в нерухомому стані, а водій ОСОБА_1 не працював і мав відпочинок.

З цього приводу, слід зазначити, що Порядком №340 передбачено заповнення перевізником бланку підтвердження діяльності, зокрема, у разі нездійснення водієм перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Відповідно, при здійсненні перевезення водії мають надавати інспектору для контролю тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт, а в разі відсутності тахокарт чи відсутності на них інформації про режим роботи та відпочинку - бланк підтвердження діяльності, який заповнюється перевізником.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено відсутність у водія на момент проведення перевірки роздрукованої на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія (за період з 24.10.2025 (12 год. 53 хв.) по 31.10.2025 (09 год. 15 хв.) за часом UTC, що передбачено наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010 року або бланк підтвердження діяльності, передбачений наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що спричиняє наслідки у вигляді відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що в спірному випадку наявні у справі докази підтверджують факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, тому підстави для визнання постанови від 10.12.2025 року №009489 протиправною відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА ОЙЛ» – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник