Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №200/8430/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року справа №200/8430/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі № 200/8430/25 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Чумак Роман Васильович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі – відповідач 2), про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 104250022571 від 23.10.2025;

- зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити з 01.11.2025 перерахунок пенсії, із використанням положень ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що була чинна до 11.10.2017, а саме, без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (двоскладової формули при її обчисленні), шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінки).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги через неправильне застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, свідчить про те, що Закон №796-XII визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною 2 ст. 27 Закону №1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У той же час, для громадян, які відносяться до категорій 1,2,3,4 постраждалих від катастрофи на Чорнобильській АЕС, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Суд при винесенні рішення, не врахував практику Верховного Суду в постановах від 12.02.2025 року справа № 380/26337/23, від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 року у справа № 380/26337/23 дійшов до висновку, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Редакція ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ після 11.10.2017 змінює умови пенсійного забезпечення для осіб, які отримали право на пенсію після внесення вказаних змін. Це створює нерівність у правах серед постраждалих від аварії на ЧАЕС осіб, що є неприпустимим. Право позивачки на призначення пенсії виникло після внесення змін до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Водночас набуття цього права відбувалося в період дії попередньої редакції зазначеної норми, яка була чинною до 11.10.2017. Таким чином позивачка мала легітимні очікування стосовно застосування ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, в редакції, що діяла до 11.10.2017, та не могла передбачити внесення змін до неї.

На думку апелянта, оскільки позивачка має загалом 34 роки страхового стажу, з яких 19 років – понад установлений для постраждалих мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років – для жінок), відповідач мав би здійснити їй перерахунок пенсії із збільшенням її на 19 процентів заробітку для обчислення пенсії, що відповідатиме принципу легітимних очікувань.

Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзивів, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, з 14.06.2025, як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач є громадянкою, евакуйованою із зони відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 .

16.10.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.

Рішенням відповідача 1 від 23.10.2025 року № 104250022571 відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , за заявою №1135 від 16.10.2025, оскільки Законом №1058 не передбачено проведення перерахунку пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень ч.2 ст.56 Закону №796 без застосування двоскладової формули.

Розглянувши матеріали електронної пенсійної справи встановлено, заявниця отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058, обчислення пенсії на умовах ч.2 ст.56 Закону №796 є недоцільним, оскільки призводить до зменшення розміру пенсії.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За статтею 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років - жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

За ч. 2 статті 56 Закону № 796-XII (в редакції від 28.06.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі також - Закон № 2148-VIII) до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв`язку із цими змінами Закон №796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-IV, якою передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Суд зазначає, що пенсія позивачці призначена 14.06.2025, тобто вжк після внесення змін до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ, відтак збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж можливе лише за умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Оскільки позивач отримує пенсію, розмір якої визначено за правилами частини першої, а не частини другої статті 27 Закону №1058-IV, позивач не виявляв бажання переходу на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 вказаного Закону, тому відповідач 1 правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12.12.2022 у справі №280/656/20, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 06.12.2023 у справі №320/6063/19, від 10.01.2024 у справі №300/168/21.

Отже, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилання апелянта на врахування правових висновків Верховного Суду в постановах від 12.02.2025 року справа № 380/26337/23, від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, апеляційний суд зазначає, що зазначені висновки стосуються права на перерахунок за нормами ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, чинними до 11.10.2017 для осіб, яким пенсію призначено в період дії попередньої редакції норми ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, яка була чинною до 11.10.2017, в той час, як за обставинами цієї справи, позивачці пенсію за Законом № 796-ХІІ призначено лише у 2025 році, тобто вже в період дії нової редакції ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Отже, є хибними доводи апелянта в цій частині та зазначені вище висновки касаційного суду не є застосовними до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі № 200/8430/25 за позовом Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 12 серпня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук