Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №200/8473/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року справа №200/8473/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 200/8473/25 (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі - відповідач ), в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди з 01.11.2024 року, без урахування регіонального коефіцієнту 1,1;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду з 01.11.2024, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року позов задоволений:

- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.11.2024 року по 30.11.2025 року включно суддівської винагороди без застосування регіонального коефіцієнту 1,1;

- зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області провести ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 року по 30.11.2025 року включно перерахунок суддівської винагороди шляхом обчислення її із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, та виплатити їй її недоотриману частину, з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права, неповне з`ясування судом всіх обставин.

Апелянт зазначив, що суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С. здійснює правосуддя в суді розташованому у населеному пункті з кількістю населення меншою, ніж сто тисяч осіб.

Відповідно до частини 4 статті 55 Закону, суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, складові суддівської винагороди судді Лебединець Г.С. у зв`язку з відрядженням до Богуславського районного суду Київської області не змінились.

Тобто, розмір суддівської винагороди не став меншим, порівняно з розміром суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Норма щодо застосування регіонального коефіцієнту відрядженому судді, на яку посилається позивач, у Порядку відсутня.

В той же час, застосування регіонального коефіцієнту відрядженій судді, що здійснює правосуддя у суді, який розташований у населеному пункті з кількістю населення менше сто тисяч осіб суперечить статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 16.07.2020 року № 278/2020 “Про призначення суддів” ОСОБА_1 призначена на посаду судді Краматорського міського суду Донецької області.

Наказом голови Краматорського міського Донецької області від 21.07.2020 року № 32-К вона зарахована до штату суду.

Наказом в.о. голови Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2020 року № 33-К позивачу встановлена щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 20 відсотків.

Під час роботи на посаді судді цього суду позивачу виплачувалася суддівська винагорода, яка складалася з наступного: посадовий оклад із застосуванням регіонального коефіцієнту – 1,1; доплата за вислугу роківЮ що підтверджуються, зокрема, листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 21.09.2022 року № 04-1108/22.

Рішенням голови Верховного Суду від 20.07.2022 року № 296/о/149-22 позивач відряджена для здійснення правосуддя до Богуславського районного суду Київської області з 25.07.2022 року.

Наказом голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 року № 10/к “Про тимчасове переведення в порядку відрядження судді ОСОБА_1 ” позивач вважається такою, що приступила до виконання повноважень судді цього суду з 26.07.2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. Цим же наказом їй встановлено щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу судді, стаж роботи якої станом на 26.07.2022 року становить 7 років 0 місяців 05 днів.

Наказом голови Богуславського районного суду Київської області від 14.10.2024 року № 23/К на підставі заяви позивача від 11.10.2024 року, листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 21.09.2022 року № 04-1108/22 (лист про те, що посадовий оклад позивача як судді Краматорського міського суду Донецької області складався з наступного: посадовий оклад з урахуванням регіонального коефіцієнту – 1,1, доплата за вислугу років) внесені зміни до першого абзацу резолютивної частини наказу голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 року № 10/к шляхом викладення його в наступній редакції:

“Вважати суддю ОСОБА_1 , відряджену із Краматорського міського суду Донецької області, такою, що приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису та з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1”.

14.10.2024 року копія зазначеного наказу направлена до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області для виконання, проте листом від 14.10.2024 року № 04-25/2202/24 повернута без виконання.

Отже, з 26.07.2022 року по 31.10.2024 року включно позивачу виплата суддівської винагороди під час відрядження здійснювалася відповідачем без застосування регіонального коефіцієнту 1,1, який враховувався при обчисленні суддівської винагороди під час її роботи до відрядження, що призвело до порушення її прав на належну суддівську винагороду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року у справі № 200/7784/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено:

- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 26.07.2022 року по 31.10.2024 року включно без урахування регіонального коефіцієнту 1,1;

- зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 26.07.2022 року по 31.10.2024 року включно та допомогу на оздоровлення за 2023 та 2024 роки із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Вказане судове рішення відповідачем виконано.

З 01.11.2024 року (після виконання рішення суду) по 30.11.2025 року (останній відпрацьований позивачем місяць) виплата позивачу суддівської винагороди під час відрядження здійснювалася відповідачем без застосування регіонального коефіцієнту 1,1, який враховувався при обчисленні суддівської винагороди під час її роботи до відрядження.

Вказані обставини підтверджуються відповідними розрахунковими листами та визнаються учасниками справи, у зв`язку з чим не підлягають доказуванню.

11.07.2025 року позивач подала на ім`я голови Богуславського районного суду Київської області заяву, в якій посилаючись на визнання рішенням суду від 23.01.2025 року у справі № 200/7784/24 неправомірними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди без урахування регіонального коефіцієнту 1,1, просила направити вдруге до відділу фінансово-планової діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області копію наказу голови суду від 14.10.2024 року № 23/к для здійснення перерахунку суддівської винагороди починаючи з 26.07.2022 року із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1.

14.07.2025 року вказана заява з відповідними документами була направлена до відповідача для здійснення виплат.

Відповіді на вказану заяву позивачем не отримано.

У вересні 2025 року головою Богуславського районного суду Київської області до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області направлено подання від 19.09.2025 року № 03-08/ЕП1007/25 про затвердження змін до штатного розпису суду (щодо суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту).

Листом відповідача від 23.09.2025 року № 04-25/1632/25 вказане подання повернуто, оскільки визнано передчасним.

08.09.2025 року та повторно 25.09.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявами щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року у справі № 200/7784/24 та з`ясування обставин подальшого нарахування суддівської винагороди.

Листом від 25.09.2025 року № 06-10/1649/25 відповідач повідомив її про відсутність підстав для нарахування суддівської нагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1.1, оскільки рішення суду стосується виключно періоду з 26.07.2022 року по 31.10.2024 року та не охоплює наступні періоди.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Відповідно до ч.ч. 5-9 ст. 135 цього Закону суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Щодо застосування регіональних коефіцієнтів під час відрядження судді до іншого суду

За частиною 5 ст. 55 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим із Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 року № 54/0/15-17 затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення).

Питання фінансового забезпечення відрядження судді визначено розділом VI зазначеного Порядку.

Відповідно до п.п. 1-3 розділу VI цього Порядку суддям, які направляються у відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, виплачується суддівська винагорода та відшкодовуються витрати в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.

Розмір суддівської винагороди, що підлягає виплаті в суді, до якого суддю відряджено, визначається Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, але не може бути меншим за розмір суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Зазначені виплати здійснюються судом, до якого відряджений суддя.

Аналогічні положення містяться в рішенні Ради суддів України від 05.08.2022 року № 24 (п.п. 6 та 7 резолютивної частини рішення).

За абз. 2 ч. 9 ст. 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов`язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з`їзду суддів України.

Таким чином, посилання відповідача на те, що в Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), що затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 року № 54/0/15-17, відсутня норма щодо застосування регіонального коефіцієнту відрядженому судді, є такими, що суперечать положенням зазначеного Порядку та свідчать про неправильне розуміння відповідачем положень ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в частині складових суддівської винагороди (згідно з якими регіональний коефіцієнт є однією із складових суддівської винагороди).

З матеріалів справи вбачається, що з 01.11.2024 року по 30.11.2025 року (останній відпрацьований позивачем місяць) виплата позивачу суддівської винагороди під час відрядження здійснювалася відповідачем без застосування регіонального коефіцієнту 1,1, який враховувався при обчисленні суддівської винагороди під час її роботи на посаді судді до відрядження.

Це призвело до нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди в меншому розмірі, ніж вона отримувала до відрядження, і, відповідно, до порушення її права на належну суддівську винагороду.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про: визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.11.2024 року по 30.11.2025 року включно суддівської винагороди без застосування регіонального коефіцієнту 1,1; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області провести ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 року по 30.11.2025 року включно перерахунок суддівської винагороди шляхом обчислення її із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, та виплатити їй її недоотриману частину, з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 200/8473/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 12 серпня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

А.В. Гайдар