Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №580/7710/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року справа № 580/7710/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (19702, м. Золотоноша, вул. Захисників України, 1) в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.07.2026 про відкриття виконавчого провадження ВП №81414950 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.04.2026 №R456572.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого документа, який не відповідає вимогам чинного законодавства України та поданий із пропуском строку на пред`явлення виконавчого документа. Зазначено, що у постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2026 №R456572 – відсутній обов`язковий реквізит виконавчого документа - повне найменування стягувача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 не є і не може бути стягувачем у даному виконавчому провадженні, а також у постанові відсутній обов`язковий реквізит виконавчого документа – строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що Законом України “Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” від 15.03.2022 року №2129-IX розділ XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” доповнено пунктом 10-2 такого змісту, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, враховуючи приписи частини 5 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження” та пункту 10-2 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження” строк на пред`явлення постанови від 02.04.2026 №R456572 пропущено не було, що узгоджується з правозастосовчою практикою Верховного Суду викладеною у постанові від 09.06.2026 у справі №496/2814/25. Вказано, що оцінка виконавчого документа має здійснюватися з урахуванням його змісту, можливості однозначно ідентифікувати рішення, боржника, стягувача, предмет та суму стягнення, а також спеціального правового регулювання строків у період воєнного стану. Саме по собі посилання на недолік окремого реквізиту не спростовує чинності постанови про адміністративне стягнення. За вказаних обставин просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

02.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 Дмитром Герасименком винесено постанову №R456572 про накладення на гр. ОСОБА_1 штрафу за адміністративне правопорушення у сумі 17000грн., яка набрала законної сили 12.04.2026 та в якій зокрема роз`яснено, що у випадку несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, штраф стягується в подвійному розмірі.

Згідно наявних матеріалів справи накладений штраф відповідно до постанови від 02.04.2026 №R456572 не сплачено.

17.06.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанову від 02.04.2026 №R456572 в порядку ст. 308 КУпАП України направлено Золотоніському відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.

06.07.2026 старшим державним виконавцем Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81414950.

Не погоджуючись з прийнятою постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі — Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку. (ч. 1, 3 ст. 4 Закону №1404-VIII).

Як вбачається з постанови від 02.04.2026 №R456572 про накладення штрафу на гр. ОСОБА_1 , остання відповідає вимогам встановленим для виконавчих документів Законом №1404-VIII та КУпАП.

При цьому, на відміну від рішень інших видів (форм) судочинства, які, за загальним правилом, підлягають виконанню після закінчення строку апеляційного та касаційного оскарження, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України (ст. 299 КУпАП).

Згідно ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Частиною 1, 2 ст. 12 Закону №1404-VIII визначено, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, норми КУпАП кореспондуються з приписами Закону України "Про виконавче провадження"№1404-19 , яким регламентуються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 4 ст. 12 Закону №1404-VIII передбачені випадки коли строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

При цьому, Законом України “Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” від 15.03.2022 року №2129-IX розділ XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” доповнено пунктом 10-2 такого змісту, зокрема пп. 4, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Закон №2129-IX набрав чинності 26.03.2022, а тому з 26.03.2022 строки, визначені Законом України “Про виконавче провадження”, в тому числі і щодо пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дію продовжено.

Отже, враховуючи приписи пункту 10-2 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження” строк на пред`явлення постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2026 №R456572 про накладення штрафу пропущено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22, від 03.08.2023 у справі № 420/10415/22 та від 09.06.2026 у справі №496/2814/25.

Крім того, доказів протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо звернення до виконання постанови про накладення штрафу, суду надано не було.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що у виконавця відсутні підстави для повернення виконавчого документа без виконання встановлені ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII.

З огляду на викладене, спірну постанову винесено з дотриманням норм Закону №1404-VIII.

Щодо посилання позивача про винесення постанови найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала то суд вказує на те, що постанова від 02.04.2026 №R456572 винесена посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноваженої згідно вимог КУпАП на притягнення осіб до відповідальності, а тому дані посилання є необгрунтовані.

При цьому, суд вказує, що хоча ІНФОРМАЦІЯ_5 не є самостійною юридичною особою публічного права, а діє як відокремлений структурний підрозділ, однак останній володіє спеціальною адміністративною правосуб`єктністю як суб`єкт владних повноважень.

Окрім того, не заслуговують уваги і доводи позивача, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2026 №R456572 винесена без зазначення строку пред`явлення рішення до виконання, оскільки як правильно наголосив представник відповідача, що окремий недолік в реквізиті виконавчого документу не спростовує чинності постанови про адміністративне стягнення, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу оскаржена не була.

Крім того, суд вкаує на безпідставність інших посилань представника позивача зазначених в обгрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова винесена державним виконавцем є правомірною.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-245, 250, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення

Суддя Петро ПАЛАМАР