Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №560/9660/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9660/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у поновленні 21.05.2026 ОСОБА_1 на обліку військовозобов`язаних осіб;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.05.2026 року №6411 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі командира військової частини прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 11.07.2024 військово-лікарською комісією визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.

В подальшому, позивач був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де пройшов медичний огляд, за результатами якого визнаний придатним до військової служби та мобілізований.

Позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав права повторно ініціювати проведення медичного огляду позивача, оскільки останній був виключений з військового обліку, і як наслідок - військова частина НОМЕР_1 протиправно прийняла на військову службу особу, яка попередньо втратила статус військовозобов`язаного.

Ухвалою суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позовну заяву не надходив, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Однак, на виконання ухвали суду, надав копії витребовуваних документів.

Військова частина НОМЕР_1 надала суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі особового списку. В той же час, після видання спірного наказу між сторонами виникли нові правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби, правове регулювання яких здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

З військово-облікового документу позивача, сформованого в системі Резерв+, встановлено, що станом на 11.07.2024 ОСОБА_1 виключений з військового обліку.

Підставою виключення з обліку зазначено непридатність до військової служби за станом здоров`я. Датою ВЛК вказано 22.11.2023.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2026 №6411 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період" позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №145 від 21.05.2026 солдата запасу ОСОБА_1 , 2987005150, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", призначено на посаду водія 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з п. 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За нормами п. 15-1 Порядку № 1487 до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

З наведеного слідує, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».

Суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 37-39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Виходячи з наведеного, ключовим для вирішення цього спору є питання про те, чи був позивач військовозобов`язаним час направлення його на ВЛК (медичний огляд, який він пройшов 21.05.2026).

Судом встановлено, що з військово-облікового документу позивача, сформованого в системі Резерв+, встановлено, що станом на 11.07.2024 ОСОБА_1 виключений з військового обліку.

Підставою виключення з обліку зазначено непридатність до військової служби за станом здоров`я. Датою ВЛК вказано 22.11.2023

Відповідач не надав до суду будь-яких доказів того, що з боку позивача були допущені хоча б якісь порушення під час проходження у 2023 році ВЛК чи доказів надання позивачем недостовірних даних для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Факт виключення з військового обліку, який відбувся 11.07.2024, не оскаржувався, недійсним не визнавався.

Законодавство України не містить положень, які б автоматично скасовували чинність рішень про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, що були прийнятими уповноваженими на те органами.

Незважаючи на це відповідач взяв на облік та направив позивача на проходження медичного обстеження ВЛК, за результатами проходження якого позивач визнаний придатним до військової служби.

Отже, оскільки у травні 2026 року позивач не належав до категорії призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, а мав статус невійськовозобов`язаного, таке направлення для проходження ВЛК є протиправним.

Наявність висновку ВЛК, яким позивач визнаний придатним до військової служби (довідка від 21.05.2026 №2026-0521-1113-3763-0) не легітимізує фактичне взяття на військовий облік особи (позивача), виключеної з військового обліку, за умови, що законодавство не передбачає такої можливості.

Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним дій відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік, як військовозобов`язаного та прийняття наказу від 21.05.2026 №6411 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Щодо позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання звільнити з військової служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

Відповідно до п. 2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд враховує, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення єдиним належним способом є зобов`язання військової частини НОМЕР_1 в особі її командира прийняти рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу цієї військової частини.

Відтак, вищевказаний спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним та в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 та направлення його на медичний огляд.

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №145 від 21.05.2026 в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі її командира прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу цієї військової частини.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя Я.В. Драновський