Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №320/53273/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Житомир справа № 320/53273/25

категорія 106000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду звернувся Департамент патрульної поліції з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 18 833,51 грн. та матеріальну шкоду, у розмірі 4 363,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив службу на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, однак наказом був звільнений зі служби у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку - невиходу на службу без поважних причин. За означений період відповідач отримав грошове забезпечення у розмірі 18 833,51 грн. Також при звільненні, майно, що належало Департаменту патрульної поліції, отримане відповідачем для виконання ним службових обов`язків, повернуто не було, тому воно підлягає відшкодуванню.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував безпідставно набуті кошти та вартість майна, позивач звернувся до суду з даним позовом для примусового стягнення такої вартості.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив службу на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції.

Наказом Департаменту від 03.10.2025 №1658 о/с позивач був звільнений відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції.

Відповідно до розрахунку грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин за період невиходу на службу, розмір заборгованості відповідача із відшкодування зайво нарахованого грошового забезпечення за невихід на службу з 27.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 31.08.2025, з 01.09.2025 по 03.09.2025, становить 18 833,51 грн.

Згідно картки обліку озброєння №206 від 21.12.2020 та доповідної записки інспектора групи озброєння, ОСОБА_1 станом на 06.10.2025 не повернув до групи озброєння спеціальні засоби, а саме: кайданки "БР-М-92" №ВІ 15 5003, картку замісник №206, Бронежилет 2 класу захисту "Корсар М-1-2" №049051, аерозольний балон "Терен-4М".

Вартість вищезазначеного майна становить 4 363, 60 грн., що підтверджується довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди №122 від 30.10.2025.

У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував вартість предметів однострою та надмірно сплачене грошове забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» (далі по тексту також - Закон №580-VIII) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Стаття 94 Закону №580-VІІІ визначає, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським визначено наказом Міністра внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі по тексту також - Порядок №260).

Відповідно до пункту 8 розділу 1 Порядку №260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку позивача.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» пряма дійсна шкода (далі - шкода) це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна, замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

За вимогами пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

Судом встановлено, що наказом Департаменту від 20.08.2025 №265 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого вчинення дисциплінарного проступку відповідачем, що виразився у відсутності його службі без поважних причин.

Наказом Департаменту від 16.09.2025 №611 у зв`язку із встановленням, що відповідач без поважних причин не виходив на службу з 27.07.2025 по 03.09.2025 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Пунктом 2 означеного наказу Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту доручено здійснити перерахунок та утримання грошового забезпечення, виплаченого відповідачу, який притягується до дисциплінарної відповідальності, за час фактичного не виходу на службу з 27.07.2025 по 03.09.2025 та припинити виплату грошового забезпечення з 04.09.2025.

Відповідно до розрахунку зайво виплаченого грошового забезпечення за період невиходу на службу, розмір заборгованості відповідача із відшкодування зайво нарахованого грошового забезпечення за невихід на службу з 27.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 31.08.2025, з 01.09.2025 по 03.09.2025 становить 18 833,51 грн.

Отже, суд приходить до висновку про правомірність підстав для стягнення з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції суму зайво нарахованого грошового забезпечення за період невиходу на службу в розмірі 18 833,51 грн.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, з метою належної організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затверджено Інструкцію з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, яка затверджена наказом МВС України від 11.10.2018 №828, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2018 за № 1249/32701 (далі - Інструкція №828).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 ця Інструкція визначає організацію забезпечення зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту, приладами та іншим захисним спорядженням (далі - озброєння) у Національній поліції України, їх зберігання та експлуатацію.

В розділі І Інструкції №828 визначені спеціальні засоби - засоби, що можуть використовуватися поліцейськими для виконання своїх повноважень, перелік яких визначено пунктами 1-6, 8-12 частини четвертої статті 42 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно пунктів 1, 3, 4 статті 42 Закону № 580-VIII для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати також такі спеціальні засоби: гумові та пластикові кийки, засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв`язування тощо), засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Розділу IV Інструкції №828 підставами для видачі поліцейському зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту є також рапорти на ім`я керівника органу (підрозділу) поліції щодо видачі зброї окремим поліцейським для виконання службових завдань, чищення зброї (на підставі затверджених графіків) з резолюцією керівника про видачу.

Судом встановлено, що спеціальні засоби та засіб індивідуального захисту було передано відповідачу для забезпечення ним публічної безпеки та порядку та виконання функцій покладених на нього посадовою інструкцією та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність працівників Національної поліції України.

Відповідно до Наказу № 1658 о/с від 03.10.2025 позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Абзацом 2 пункту 4 Розділу V Інструкції №828 передбачено, що у разі переведення чи переміщення поліцейського до іншого органу (підрозділу) поліції або звільнення зі служби в поліції видана та закріплена за ним зброя, боєприпаси підлягають здаванню до КЗЗ за місцем одержання. Спеціальні засоби, картка-замісник та відповідне спорядження здають відповідальному за озброєння, про що він робить відмітки в облікових документах.

Оскільки відповідач не здав при звільненні спецзасоби та спорядження, тому їх вартість має бути відшкодована.

Довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди №122 від 30.10.2025 підтверджується, що відповідачу видавалися: наручники БР-М-92 (інвентарний номер 1812057560 (2022) вартістю 594,00 грн, балони газові Терен-4м (інвентарний номер 1812036567 (2022) вартістю 39,60 грн та бронижелет 2 класу захисту "Корсар М-1-2" (інвентарний номер 1116012063 (2022) вартістю 3730,00 грн.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди становить 4 363,60 грн.

Враховуючи, що зазначена сума станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодована, суд приходить до висновку про наявність підстав для її стягнення з відповідача в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доказів необґрунтованості позовних вимог суду не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування з відповідача витрат зі сплати судового збору, понесені позивачем, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 18 833, 51 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять три гривень 51 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду у розмірі 4 363, 60 грн (чотири тисячі триста шістдесят три гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

11.08.26