Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №260/2239/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/2239/25 пров. № А/857/31141/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року (судді Плеханової З.Б., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 12 год. 21 хв. в м. Ужгород повний текст рішення складено 24.06.2025) у справі №260/2239/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натсі» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Натсі» (далі- позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.03.2025 № 8981, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області, зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, стягнути судові витрати (у тому числі на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року задоволено позов.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ТОВ «Натсі» внесено до переліку ризикових платників рішенням комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області №8981 від 04.03.2025 року, у зв`язку з відповідністю п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, визначених Порядком №1165, а саме - у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, за ознаками, визначеними Довідником кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 № 17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

ТОВ «Натсі» подало до суду заяву в якій просить стягнути 5 760 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Головне управління ДПС у Закарпатській області подало заперечення на подану заяву.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Натсі» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків за кодами податкової інформації:- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; - 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; - 08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок. Вказана інформація зафіксована контролюючим органом за операціями з: - придбання товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 0802, 1207, 1109 за період з 26.06.2024 по 23.12.2024; - постачання товару за кодом з УКТЗЕД 0802 за період з 02.08.2024 по 04.03.2025.

Позивач подав до відповідача письмову інформацію та копії документів від 21.02.2025, які містять деталізацію господарських операцій, включаючи: - договори на придбання товару; - первинні документи на постачання і транспортування; - акти зберігання, переробки; - сертифікати, технічні інструкції, платіжні документи.

Так, у період з 26.06.2024 по 23.12.2024 були здійснені операції з придбання товару за відповідними кодами УКТЗЕД, а у період з 02.08.2024 по 04.03.2025 операції з постачання за кодом 0802, що підтверджується Договорами купівлі-продажу, що укладені з: - ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2024; - ФОП ОСОБА_2 від 01.08.2024; - ФОП ОСОБА_3 від 15.07.2024; - ФОП ОСОБА_4 від 01.08.2024; - ФОП ОСОБА_5 від 01.10.2024; - ФОП ОСОБА_6 від 02.10.2024; - ФОП ОСОБА_7 від 02.10.2024; - ФОП ОСОБА_8 від 01.10.2024; - ФОП ОСОБА_9 від 02.10.2024; - ФОП ОСОБА_10 від 01.10.2024; - ФОП ОСОБА_11 від 02.10.2023 та 01.10.2024; - ФОП ОСОБА_12 від 01.10.2024; - ФОП ОСОБА_13 від 04.10.2024; - ФОП ОСОБА_14 від 09.10.2024; - ФОП ОСОБА_15 від 03.10.2023; - ФОП ОСОБА_16 від 09.10.2024; - ФОП ОСОБА_17 від 09.10.2024; - ФОП ОСОБА_18 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_19 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_20 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_21 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_22 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_23 від 03.10.2023; - ФОП ОСОБА_24 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_25 від 10.10.2024; - ФОП ОСОБА_26 від 15.10.2024; - ФОП ОСОБА_27 від 15.10.2024; - ФОП ОСОБА_28 від 02.11.2023; - ФОП ОСОБА_29 від 15.10.2024; - ФОП ОСОБА_30 від 15.10.2024; - ФОП ОСОБА_31 від 15.10.2024; - ФОП ОСОБА_32 від 21.10.2024 та від 24.11.2024; - ФОП ОСОБА_33 від 01.11.2024; - ФОП ОСОБА_34 від 01.11.2024; - ФОП ОСОБА_35 від 01.11.2024; - ФОП ОСОБА_36 від 30.11.2023; - ФОП ОСОБА_37 від 01.11.2024; - ФОП ОСОБА_38 від 02.01.2024; - ФОП ОСОБА_39 від 30.11.2023; - ФОП ОСОБА_40 від 01.11.2024; - ФОП ОСОБА_23 від 04.12.2023; - ФОП ОСОБА_41 від 04.11.2024;- ФОП ОСОБА_42 від 04.11.2024;- ФОП ОСОБА_43 від 05.11.2024; - ФОП ОСОБА_44 від 07.11.2024; - ФОП ОСОБА_45 від 14.11.2024; - ФОП ОСОБА_46 від 02.01.2024;- ФОП ОСОБА_45 від 14.11.2024;- ФОП ОСОБА_47 від 02.01.2024; - ФОП ОСОБА_48 від 20.11.2024; - ФОП ОСОБА_49 від 05.01.2024; - ФОП ОСОБА_50 від 05.01.2024; - ФОП ОСОБА_51 від 17.04.2024; - ФОП ОСОБА_52 від 17.04.2024; - ФОП ОСОБА_53 від 08.07.2024; - ФОП ОСОБА_54 від 08.07.2024;- ФОП ОСОБА_55 від 28.08.2024;- ФОП ОСОБА_56 від 29.08.2024;- ФОП ОСОБА_57 від 29.08.2024; - ФОП ОСОБА_58 від 02.05.2024; - ФОП ОСОБА_59 від 02.09.2024;- ФОП ОСОБА_60 від 02.09.2024;- ФОП ОСОБА_61 від 02.09.2024;- ФОП ОСОБА_62 від 02.09.2024;- ФОП ОСОБА_63 від 07.11.2024;- ФОП ОСОБА_64 від 01.08.2024;- ФОП ОСОБА_65 від 01.08.2024;- ФОП ОСОБА_66 від 01.08.2024;- ФОП ОСОБА_67 від 28.08.2024.

ТОВ «Натсі» придбало товар за відповідними кодами УКТ ЗЕД загальною кількістю 1 071 150,90 кг, зокрема: - за кодом 0802 (горіх волоський без шкарлупи) - 601 887,50 кг (після переробки 578 690 кг) за 165 накладними; - за кодом 1209 (насіння гарбузове) - 441 383,30 кг (після переробки 383 020 кг) за 90 накладними; - за кодом 1207 (насіння гарбузове без шкарлупи) - 27 880,10 кг (після переробки 20 525 кг) за 14 накладними.

Позивач своєчасно та повно оплачував відповідні суми, що узгоджується з даними первинних документів (накладних) щодо операцій з придбання товару, що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача у гривні.

Згідно з договорами, укладеними між позивачем та продавцями сировини, доставка товару до пункту призначення здійснюється за рахунок продавця. Кінцевим пунктом поставки встановлено с. Ратівці, Ужгородського району Закарпатської області, де розташовані виробничі потужності Товариства.

ТОВ «Натсі» користується послугами відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_68 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі договору № 1 від 04.01.2022. Загальна площа складських приміщень за таким договором становить 1441 м2. Місце розташування - с. Ратівці Ужгородського району Закарпатської області (місце поставки товару за договорами купівлі-продажу, які зазначені у пункті 1).

ФОП ОСОБА_68 орендує такі приміщення від ДП «Дослідне господарство «Еліта» ДСДС НААНУ на підставі договору від 27.01.2019.

Судом встановлено, що обсяг товару, що зберігається на складах ФОП ОСОБА_68 , визначений в щомісячних актах прийому-передачі та повернення майна, де фіксується кількість переданого на відповідальне зберігання товару протягом конкретного місяця та кількість повернутого товару з відповідального зберігання, а також залишки сировини на початок і кінець місяця.

Згідно з наказом від 03.08.2007 операційну діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Натсі» забезпечує директор - ОСОБА_69 .. Відповідно до штатних розписів та відомостей про суми нарахованого доходу у штаті позивача у відповідний період були наявні працівники за посадами: - головний бухгалтер; - бухгалтер; - менеджер із зовнішньоекономічної діяльності;- менеджер систем якості. Офісно-адміністративну діяльність позивача здійснювала і здійснює ФОП ОСОБА_70 на підставі договору про надання послуг № 1 від 01.04.2021.

Діяльність з переробки сировини здійснює ФОП ОСОБА_68 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі договору № 2/21пс від 04.01.2021. Процес переробки сировини відбувається на виробничо-складських приміщеннях у АДРЕСА_1 , які орендує ФОП ОСОБА_68 у ДП «Дослідне господарство АФ «Еліта».

Обладнання для переробки орендується ФОП ОСОБА_68 на підставі договору від 04.01.2021. Переробка сировини здійснюється відповідно до затверджених Технічних інструкцій щодо переробки сировини та доведення її до реалізації, що розроблені на кожний вид продукції. Виробничий процес переробки сировини забезпечується за участю найманих працівників ФОП ОСОБА_71 . Чисельність персоналу, залученого до виробничих процесів, зростала: станом на 01.01.2024 - 13 осіб, а станом на 01.01.2025 - 14 осіб. Згідно відповідних копій довідок, посадової інструкції, штатних розписів та наказів про збільшення заробітної плати, підтверджується стабільність кадрового забезпечення.

Наявність технічної бази для здійснення переробки сировини підтверджується також повідомленням про об`єкти оподаткування від 01.03.2024, копії якого містяться у матеріалах даної справи.

Також судом встановлено, що ТОВ «Натсі» має укладені договори з покупцями готової продукції, а фактичність операцій з експорту підтверджується відповідними інвойсами, вантажними митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними на повернення товару, копії яких містяться у матеріалах даної справи. Оплата за операціями з експорту підтверджується виписками з банківських рахунків позивача у валюті .

Для перевезення товару по операціях з експорту/продажу позивач уклав договори з перевізниками, а надання послуг за такими договорами та відповідними операціями з перевезення товару підтверджено актами наданих послуг, які долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що діяльність із завантаження/розвантаження транспортних засобів здійснюється контрагентами позивача, оскільки транспортування здійснюється напряму від постачальників позивача до зберігача - ФОП ОСОБА_68 , який бере продукцію в обробку й повертає її знову на склад зберігання. При цьому всі операції з оброблення продукції документально оформлені та підтверджені відповідним договором та актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах даної адміністративної справи. Оброблена продукція зі складів ФОП ОСОБА_68 відправляється на експорт. Всі операції з експорту здійснюються відповідно до укладених контрактів та митного законодавства, що підтверджується належною документацією, зокрема ВМД, товарно-транспортними накладними.

Судом встановлено, що у позивача на балансі відсутні власні транспортні засоби, а перевезення придбаних товарів забезпечується продавцями, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу та товарно-транспортними накладними. У свою чергу, поставка продукції покупцям позивача здійснюється шляхом придбання транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується: - договорами з перевізниками; -актами наданих послуг; - банківськими виписками про оплату таких послуг.

Позивач, вважаючи спірне рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно пп.20.1.45 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.62.1.2 п.62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно п.71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами п.п.74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 визначено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б” і “в” підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (у редакції до 05.03.2025), зокрема: код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Разом із тим, відповідно до абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (у редакції після 05.03.2025), зокрема: код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання; код 13 - придбання товарів / послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 19 листопада 2021 року у справі № 140/17441/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20 сформував підхід, відповідно до якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути предметом судового оскарження, а під час вирішення таких спорів суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії, наданим контролюючим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Як вбачається із рішення Комісії від 04.03.2025 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Натсі» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків за кодами податкової інформації:- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; - 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; - 08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

Суд встановив, що зі змісту оскаржуваного рішення та відповідіних доводів відповідача-апелянта, що рішення № 8981 від 04.03.2025 прийнято на підставі аналізу діяльності позивача за період з 26.06.2024 по 23.12.2024 та з 02.08.2024 по 04.03.2025. При цьому, підставою прийняття спірного рішення зазначено - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок. Додатково в графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» зазначено «Документи. Наданих документів недостатньо для прийняття рішення про невідповідність Критеріям ризиковості. Не в повній мірі дотримано п.6 Порядку №1165 , в частині надання документів стосовно господарських операцій».

Суд зазначає, що позивач здійснює свою діяльність у повній відповідності до законодавства, маючи достатню кількість складських і виробничих приміщень (залучених через договір зберігання та договір на переробку), що підтверджено відповідними документами. Аналіз руху товару свідчить про незначні залишки на кінець кожного місяця, які відвантажуються покупцям, тому доводи відповідача про накопичення нереалізованих товарів без достатніх місць для зберігання є безпідставним.

Водночас, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи наявні первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських операцій, які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, придбання товарів з кодами УКТ ЗЕД 0802, 1207, 1209 у неплатників ПДВ не містить ознак ризиковості, оскільки операції відображаються в податковій звітності відповідно до чинного законодавства. Всі експортні постачання оформлюються належним чином, реєструються в ЄРПН, підтверджуються сертифікатами походження та фітосанітарними сертифікатами, а у спірний період позивачем укладено експортні контракти.

Суд зазначає, що вказаною інформацією та долученими документами позивач вичерпно підтвердив реальність здійснення як відповідних господарських операцій, так й в цілому господарської діяльності з придбання, переробки, зберігання та постачання відповідних типів товарів, а що контролюючий орган не конкретизував належним чином фактичні обставини, які підтверджують відповідність позивача критеріям ризиковості за кожним із цих кодів.

В силу вимог пункту 26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 40 Порядку №1165 визначено, що засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Під час розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції процес такого розгляду фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису із зазначенням у протоколі засідання комісії ідентифікатора (посилання) відеозапису відеоконференції або з додаванням до протоколу носія відеозапису відеоконференції (пункт 46 Порядку №1165).

Вищевикладені норми Порядку №1165 вказують на те, що в разі проведення засідання комісії контролюючого органу ведеться протокол засідання, в якому фіксується перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Отже суд зауважує, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання та характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Податкова інформація може бути підставою для прийняття рішення про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості лише за умови, що така інформація є конкретною, стосується господарських операцій платника, дає можливість ідентифікувати відповідні операції, період їх здійснення, контрагентів та товари/послуги, а також дозволяє платнику ефективно спростувати висновок контролюючого органу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20, від 31.03.2023 у справі № 340/3519/20, від 20.04.2023 у справі №380/4746/22, від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24, від 25.06.2026 у справі № 160/7949/25, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що є правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права щодо скасування рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак не довів правомірності свого рішення, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України наявні з врахуванням поданої заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Слід також враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на вищезазначене, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, пропорційності складності наданих послуг правовому супроводу справи в суді апеляційної інстанції, а також частину 7 статті 134 КАС України, що представником відповідача в суді апеляційної інстанції в цілому заявлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про стягнення 4000 грн., клопотання підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області – залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №260/2239/25 – залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натсі» (ЄДРПОУ 35170073) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 44106694) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу в апеляційному суді.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Ільчишин

судді В. В. Гуляк

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 11.08.26