Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №380/15845/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15845/25 пров. № А/857/48218/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року (головуючий суддя Брильовський Р.М., м. Львів) у справі № 380/15845/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 52 566,47 грн, що підлягала виплаті її матері ОСОБА_2 на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №380/19133/24 і залишилася недоодержаною у зв`язку з її смертю; зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 як дочці померлого пенсіонера, виплату недоотриманої пенсії в розмірі 52 566,47 грн, що підлягала виплаті її матері ОСОБА_2 на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 но справі №380/19133/24 і залишилася недоодержаною у зв`язку з її смертю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.07.2025 № 1301015681 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 15.07.2025 та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що кошти у сумі 52566,47 грн, нараховані на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 380/19133/23, не можуть вважатись, в розумінні ст.61 Закону-2262, невиплаченими сумами пенсії. Вказує, що згідно з поданими документами ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як померла ОСОБА_2 — за адресою пл. Авіації, 5/14, м. Новий Калинів. Вважає, що підстав для виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 немає.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 1 вересня 1975 року.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/19133/23 від 12 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у разі втрати годувальника за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, виходячи із розміру та складових грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року №С/10854, складеної на ім`я ОСОБА_3 , з урахуванням раніше виплачених сум - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 380/19133/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у разі втрати годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-Х11, виходячи із розміру та складових грошового забезпечення, визначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року №С/10854, складеної на ім`я ОСОБА_3 , з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_2 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії у разі втрати годувальника за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, виходячи з розміру та складових грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року №С/10854, складеної на ім`я ОСОБА_3 , з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 справі №380/19133/23 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11 липня 2025 року.

Позивачка 15.07.2025 звернулася із запитом на публічну інформацію до відповідача про виплату недоотриманої її померлої матері пенсії, відповідно до статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, нарахованої згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024.

Рішенням про відмову у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 від 17.07.2025 № 1301015681 відмовлено у виплаті недоотриманої померлою матір`ю пенсії.

В обґрунтуванні рішення зазначено про те, що згідно з поданими документами ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як померла ОСОБА_2 — за адресою пл. Авіації, 5/14, м. Новий Калинів. Відтак, підстав для виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 немає.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ( далі – Закону №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Частиною 2 статті 52 Закону № 1058-IV визначено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Нормами статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Аналізуючи наведену норму права, колегія суддів зазначає, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включаються до складу спадщини і виплачуються: членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її матері та залишилися недоодержаними у зв`язку з її смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ (в межах шестимісячного строку після смерті пенсіонера – 15.07.2025).

Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

До заяви про виплату сум пенсії від 15.07.2025 позивач долучила свідоцтва про смерть; свідоцтва про народження: свідоцтва про шлюб; паспорта громадянина України; довідку про місце проживання з померлою матір`ю ОСОБА_2 ; довідка про реєстрацію місця проживання особи; заява про відкриття рахунку в AT “Ощадбанк”.

Крім того, у матеріалах справи міститься довідка від 15.07.2025 №476, яка також долучалася при поданні заяви, згідно з якою позивач дійсно проживала разом із матір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснювала за нею догляд.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявні у справі докази підтверджують факт проживання позивача з матір`ю на день її смерті, що надає їй право на отримання недоодержаної пенсії.

Досліджуючи зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що у такому не досліджено наведених вище обставин та не наведено вичерпних підстав для відмови у виплаті спірної суми недоодержаної пенсії, що свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду звернення позивача та про невиконання вимог законодавства щодо повного, всебічного й об`єктивного дослідження підстав для призначення відповідної виплати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відмова у виплаті позивачу недоодержаної пенсії в сумі 52 566,47 грн, яка підлягала виплаті її матері ОСОБА_2 і залишилася невиплаченою у зв`язку з її смертю, є передчасною та необґрунтованою, без належної оцінки поданим документам.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та надати належну правову оцінку всім поданим позивачем документам і доказам.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 380/15845/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш