Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №380/3341/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3341/25 пров. № А/857/43482/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Морська Г.М.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо неврахування для обрахунку розміру його пенсії доотриманих зарплат по рішеннях судів за окремі періоди з квітня 2007 року по червень 2013 року за час його трудової діяльності на ТОВ «Львівські автобусні заводи»; зобов`язати зарахувати помісячно доотриману від ТОВ «Львівські автобусні заводи» зарплату з індексацією і компенсацією згідно рішень судів у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17 із занесенням помісячно даних до реєстру застрахованих осіб за окремі місяці з 01.04.2007 по 19.06.2013 відповідно до донарахованих та виплачених сум, вказаних у позовних заявах, які перевірені та визнані судами: Квітень 2007 р. - 2096 грн. 08 коп.; Травень 2007 р. - 1418 грн. 36 коп.; Червень 2007 р. - 2645 грн. 11 коп.; Липень 2007 р. - 3334 грн. 12 коп.; Серпень 2007 р. - 3609 грн. 01 коп.; Вересень 2007 р. - 3609 грн. 59 коп.; Жовтень 2007 р. - 4461 грн. 67 коп.; Листопад 2007 р. - 3559 грн. 23 коп.; Грудень 2007 р. - 2142 грн. 03 коп.; Січень 2008 р. - 2498 грн. 80 коп.; Лютий 2009 р. - 8848 грн. 33 коп.; Липень 2009 р. - 1964 грн. 25 коп.; Листопад 2009 р. - 3199 грн. 05 коп.; Грудень 2009 р. - 3178 грн. 36 коп.; Січень 2010 р. - 3024 грн. 88 коп.; Лютий 2010 р. - 3970 грн. 31 коп.; Березень 2010 р. - 2636 грн. 14 коп.; Квітень 2010 р. - 2776 грн. 15 коп.; Травень 2010 р. - 2544 грн. 52 коп.; Червень 2010 р. - 2704 грн. 83 коп.; Серпень 2010 р. - 2991 грн. 93 коп.; Вересень 2010 р. - 2608 грн. 73 коп.; Жовтень 2010 р. - 1655 грн. 80 коп.; Листопад 2010 р. - 2579 грн. 83 коп.; Грудень 2010 р. - 2572 грн. 79 коп.; Січень 2011 р. - 1761 грн. 97 коп.; Лютий 2011 р. - 4316 грн. 25 коп.; Березень 2011 р. - 4392 грн. 12 коп.; Квітень 2011 р. - 3162 грн. 52 коп Травень 2011 р. - 2079 грн. 77 коп.; Червень 2011 р. - 1830 грн. 21 коп.; Серпень 2011 р. - 2775 грн. 77 коп.; Вересень 2011 р. - 2516 грн. 27 коп.; Листопад 2011 р. - 2474 грн. 88 коп.; Грудень 2011 р. - 4587 грн. 32 коп.; Січень 2012 р. - 2266 грн. 24 коп.; Квітень 2012 р. - 2079 грн. 79 коп.; Вересень 2012 р. - 3141 грн. 08 коп.; Січень 2013 р. - 2739 грн. 84 коп.; Лютий 2013 р. - 1728 грн. 06 коп.; Березень 2013 р. - 2292 грн. 88 коп.; Квітень 2013 р. - 1045 грн. 81 коп.; Травень 2013 р. - 3418 грн. 28 коп.; Червень 2013 р. - 4890 грн. 01 коп; зобов`язати донарахувати за вказані відповідні періоди помісячно його страховий стаж; зобов`язати зробити перерахунок пенсії з врахуванням помісячно доотриманих від ТОВ «Львівські автобусні заводи» зарплат, індексацій і компенсацій та з врахуванням страхового стажу за відповідні місяці згідно рішень судів у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.04.2007 працював на ТОВ «Львівські автобусні заводи» код ЄДРПОУ 33894928, з 01.04.2011 переведений на відокремлений структурний підрозділ ТОВ «Львівські автобусні заводи» код ЄДРПОУ 37552561, а 19.06.2013 звільнений згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Вказує, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області. Зауважує, що ТОВ «Львівські автобусні заводи» несвоєчасно та не в повному обсязі виплачувало йому заробітну плату, яка була стягнена ним у судовому порядку. Зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області через вебпортал електронних послуг ПФУ із заявою № ВЕБ-13001-Ф-С-25-008143 від 14.01.2025 з вимогою зарахувати виплачену зарплату, зарахувати стаж та зробити перерахунок пенсії з врахуванням доотриманої зарплати та стажу згідно рішень судів. Проте ГУ ПФУ у Львівській області у своєму листі № 1948-1087/ С-52/8-1300/25 від 28.01.2025 відмовило, вказавши, що рішення судів про виплату зарплати і компенсацій не містять зобов`язання щодо вчинення будь-яких дій органами ПФУ та порекомендувало звернутися до страхувальника щодо нарахування, сплати єдиного соціального внеску та відображення у звітності сум, визначених рішенням судів. Стверджує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник. При цьому, звертає увагу на те, що контроль за сплатою страхових внесків та Єдиного соціального внеску здійснюють органи державної влади, адміністрування страхових внесків на виплати до 31.12.2010 та Єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 до 30.09.2013 належить Пенсійному фонду України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Львівській області щодо неврахування для обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 доотриманої заробітної плати за судовими рішеннями у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17 за період роботи в ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007 по червень 2013. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007 по червень 2013 та провести із дати звернення 14.01.2025 перерахунок і виплату пенсії, врахувавши для обрахунку розміру пенсії доотриману заробітну плату за судовими рішеннями у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17 за період роботи в ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007 по червень 2013 з урахуванням висновків суду.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до статей 24, 40, 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 2 Закону України «Про оплату праці» обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладається на страхувальника, а їх несплата не може позбавляти працівника права на зарахування страхового стажу та врахування фактично нарахованої і виплаченої заробітної плати при обчисленні пенсії. Суд першої інстанції встановив, що на підставі судових рішень у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17 позивачу була виплачена заборгованість із заробітної плати, індексація заробітної плати та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, які належать до виплат, що враховуються при визначенні розміру пенсії, тоді як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця і не входить до структури заробітної плати. Врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у врахуванні зазначених виплат та зобов`язав зарахувати відповідні періоди до страхового стажу і провести з 14.01.2025 перерахунок пенсії з урахуванням доотриманої заробітної плати, індексації та компенсаційних виплат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити оскаржуване рішення доповнивши його в мотивувальній та резолютивній частині.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, доводам та встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили, обставинам, чим порушив вимоги статей 242 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішеннями судів у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц та № 465/1990/17, не підлягали повторному доказуванню, зокрема щодо помісячних розрахунків донарахованої заробітної плати, індексації та компенсації за затримку її виплати. Крім того, суд не врахував вимоги статті 115 Кодексу законів про працю України щодо помісячного нарахування і виплати заробітної плати, а також положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Положення про Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, відповідно до яких відомості про заробіток, страховий стаж та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати формуються і враховуються помісячно. Незважаючи на це, суд першої інстанції, частково задовольнивши позов, не зазначив, у якій саме частині відмовлено у задоволенні позовних вимог, не навів належного мотивування такого висновку та не визначив конкретних помісячних сум донарахованої заробітної плати, індексації і компенсації, які підлягають внесенню до Реєстру застрахованих осіб для проведення перерахунку пенсії, що робить рішення неоднозначним при виконанні, не забезпечує ефективного захисту права на пенсійне забезпечення, гарантованого статтями 46 та 55 Конституції України, і не відповідає завданню адміністративного судочинства щодо повного та ефективного захисту порушених прав особи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що у рішеннях господарського суду Дніпропетровської області зазначено виплати щодо заборгованої заробітної плати, індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, що не є базою оподаткування. Зауважує, що рішення судів не містять зобов`язання щодо вчинення будь-яких дій органами Пенсійного фонду. Страхувальником не нараховано, не сплачено єдиний соціальний внесок та не відображено у звітності суми, визначених рішенням суду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що апеляційна скарга відповідача є необгрунтованою.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що апеляційна скарга позивача є необгрунтованою.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 як пенсіонер перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області.

14.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області через вебпортал електронних послуг ПФУ із заявою № ВЕБ-13001-Ф-С-25-008143 та просив зарахувати додатково виплачену йому заробітну плату на підставі рішень судів, зарахувати стаж та зробити перерахунок пенсії з врахуванням доотриманої зарплати та стажу.

ГУ ПФУ у Львівській області листом № 1948-1087/ С-52/8-1300/25 від 28.01.2025 відмовило позивачу, вказавши, що рішення судів про виплату зарплати і компенсацій не містять зобов`язання щодо вчинення будь-яких дій органами ПФУ.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Львівській області щодо неврахування для обрахунку розміру пенсії позивача доотриманої заробітної плати за судовими рішеннями у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, №465/1990/17 за період роботи в ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007 по червень 2013, та зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007 по червень 2013 та провести із дати звернення 14.01.2025 перерахунок і виплату пенсії, врахувавши для обрахунку розміру пенсії доотриману заробітну плату за судовими рішеннями у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17 за період роботи в ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007 по червень 2013 з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів частково погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розмір) заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхуванню або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, де заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;

4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону

Із матеріалів справи слідує, що із 01.04.2007 позивач працював на ТОВ «Львівські автобусні заводи» код ЄДРПОУ 33894928, з 01.04.2011 переведений на відокремлений структурний підрозділ ТОВ «Львівські автобусні заводи» код ЄДРПОУ 37552561, а 19.06.2013 - звільнений згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, про що свідчать записи в трудовій книжці НОМЕР_1 та довідка з ПФУ форми ОК-5.

Позивач стверджує, що на підставі рішень судів йому виплачена заборгованість із заробітної плати, яку відповідач не враховує при обчисленні пенсії.

Так Господарський суд Дніпропетровської області у рішенні від 11.03.2024 по справі № 904/5819/20 (465/1593/23) вирішив: «… Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (51927, м. Кам`янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 263 (дев`ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 98 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 43 618 (сорок три тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 06 коп., індексацію заробітної плати у розмірі 6 526 (шість тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 24 коп. та компенсацію за затримку виплати індексації заробітної плати у розмірі 21 177 (двадцять одна тисяча сто сімдесят сім) грн. 56 коп. за період роботи з 01.04.2007 по 30.09.2012….».

Судом встановлено: «…Отже, згідно проведених розрахунків, в межах заявлених позовних вимог, на підставі індивідуальної відомості про застраховану особу від 06.03.2023 (довідки ОК-5), наданою позивачу Пенсійним фондом України та листів Міністерства соціальної політики України “Про розрахунок норми тривалості робочого часу” за період роботи з 01.04.2007 по 30.09.2012, загальна сума заборгованості по невиплаченій заробітній платі ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню, складає 9263,98 грн. (з урахуванням тарифної ставки позивача за 1 годину роботи – 9 грн.10 коп., а з 01.04.2011 – 10,38 грн.):…» Зазначена сума нарахована за період із квітня 2007 до вересня 2012.

Франківський районний суд м. Львова рішенням від 12.09.2016 у справі №465/2188/16-ц вирішив: «… Стягнути з ТзОВ “ЛАЗи” в користь ОСОБА_1 21417,87грн. заборгованості по зарплаті та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 62 416 грн.12 коп., а всього 83 833 (вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять три) грн. 99 коп..»

Судом встановлено: «… за період з листопада 2009р.по червень 2013р.позивачу недоплачено заробітну плату та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 21417,87грн….».

Франківський районний суд м. Львова рішенням від 13.07.2017 у справі №465/1990/17 -вирішив: «… Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» (юридична адреса: бульвар Лепсе, 6, м. Київ; ідентифікаційний код 33894928) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ): середній заробіток за період затримки розрахунку з 13 вересня 2016 року по 06 квітня 2017 року в сумі 15231 (п`ятнадцять тисяч двісті тридцять одна) гривня 52 (п`ятдесят дві) копійки; індексацію не виплаченої зарплати в сумі 2707 (дві тисячі сімсот сім) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок; компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 25 416 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 62 (шістдесят дві) копійки…».

Судом встановлено: «… З матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2009 р. по червня 2013 р. позивачу недоплачено заробітну плату та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2016 року у справі № 465/2188/16ц, № 2/465/179/16 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Львівські автобусні заводи», стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.06.2013 р. по 12.09.2016 р. в розмірі. На виконання судового рішення Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист від 17.11.2016 р. Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 09.06.2017 року закінчено виконавче провадження у зв`язку з виконанням боржником судового рішення. … ».

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 41 Закону №1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розмір) заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхуванню або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, де заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;

4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-УІ (далі - Закон 2464) контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного соціального внеску, правильність нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску віднесено до функцій органів доходів і зборів (зараз органів державної податкової служби). Згідно із Законом 2464 Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відомості про суми нарахованого доходу та суми надходжень від сплати єдиного внеску надаються Державною податковою службою України до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформації на центральному рівні. Відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі звітності, що подається страхувальником. Звітність щодо нарахованих сум єдиного внеску формуються на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до законодавства нараховується єдиний внесок.

Колегія суддів зауважує, що за наведеними вище рішеннями судів позивачу присуджені наступні види виплат: заробітна плата, індексація заробітної плати, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме:

Господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 11.03.2024 по справі №904/5819/20 (465/1593/23) за період роботи з 01.04.2007 по 30.09.2012:

- заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 263 грн. 98 коп.;

- компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 43 618 грн. 06 коп.;

- індексацію заробітної плати у розмірі 6 526 грн. 24 коп;

- компенсацію за затримку виплати індексації заробітної плати у розмірі 21 177 грн. 56 коп.;

Франківським районним судом м. Львова рішенням від 12.09.2016 у справі №465/2188/16-ц:

- заборгованості по зарплаті 21417,87 грн. за період з листопада 2009 по червень 2013;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 62 416 грн.12 коп;

Франківським районним судом м. Львова рішенням від 13.07.2017 у справі №465/1990/17 :

- середній заробіток за період затримки розрахунку з 13 вересня 2016 року по 06 квітня 2017 року в сумі 15231,52 грн.;

- індексацію не виплаченої зарплати в сумі 2707,89 грн;

-компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 25 416,62 грн.

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Варто зазначити, що відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Щодо несплати із цих сум роботодавцем страхових внесків, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами позивача про те, що внаслідок невиконання ТОВ «Львівські автобусні заводи» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування до страхового стажу вказаного періоду роботи.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхових внесків підприємством не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача та неврахування при обрахунку пенсії сум заробітної плати.

Таким чином, як встановлено колегією суддів, згідно рішень судів у справах № 904/5819/20 (465/1593/23), № 465/2188/16-ц, № 465/1990/17 позивачу сумарно зараховано заробітну плату та компенсацію з занесенням помісячно даних до реєстру застрахованих осіб за окремі місяці з 01.04.2007р. по 19.06.2013р. відповідно до донарахованих та виплачених сум, вказаних у позовних заявах, які перевірені та визнані судами: Квітень 2007 р. - 2096 грн. 08 коп.; Травень 2007 р. - 1418 грн. 36 коп.; Червень 2007 р. - 2645 грн. 11 коп.; Липень 2007 р. - 3334 грн. 12 коп.; Серпень 2007 р. - 3609 грн. 01 коп.; Вересень 2007 р. - 3609 грн. 59 коп.; Жовтень 2007 р. - 4461 грн. 67 коп.; Листопад 2007 р. - 3559 грн. 23 коп.; Грудень 2007 р. - 2142 грн. 03 коп.; Січень 2008 р. - 2498 грн. 80 коп.; Лютий 2009 р. - 8848 грн. 33 коп.; Липень 2009 р. - 1964 грн. 25 коп.; Листопад 2009 р. - 3199 грн. 05 коп.; Грудень 2009 р. - 3178 грн. 36 коп.; Січень 2010 р. - 3024 грн. 88 коп.; Лютий 2010 р. - 3970 грн. 31 коп.; Березень 2010 р. - 2636 грн. 14 коп.; Квітень 2010 р. - 2776 грн. 15 коп.; Травень 2010 р. - 2544 грн. 52 коп.; Червень 2010 р. - 2704 грн. 83 коп.; Серпень 2010 р. - 2991 грн. 93 коп.; Вересень 2010 р. - 2608 грн. 73 коп.; Жовтень 2010 р. - 1655 грн. 80 коп.; Листопад 2010 р. - 2579 грн. 83 коп.; Грудень 2010 р. - 2572 грн. 79 коп.; Січень 2011 р. - 1761 грн. 97 коп.; Лютий 2011 р. - 4316 грн. 25 коп.; Березень 2011 р. - 4392 грн. 12 коп.; Квітень 2011 р. - 3162 грн. 52 коп Травень 2011 р. - 2079 грн. 77 коп.; Червень 2011 р. - 1830 грн. 21 коп.; Серпень 2011 р. - 2775 грн. 77 коп.; Вересень 2011 р. - 2516 грн. 27 коп.; Листопад 2011 р. - 2474 грн. 88 коп.; Грудень 2011 р. - 4587 грн. 32 коп.; Січень 2012 р. - 2266 грн. 24 коп.; Квітень 2012 р. - 2079 грн. 79 коп.; Вересень 2012 р. - 3141 грн. 08 коп.; Січень 2013 р. - 2739 грн. 84 коп.; Лютий 2013 р. - 1728 грн. 06 коп.; Березень 2013 р. - 2292 грн. 88 коп.; Квітень 2013 р. - 1045 грн. 81 коп.; Травень 2013 р. - 3418 грн. 28 коп.; Червень 2013 р.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає наступне.

Зарплата в Україні нараховується і виплачується помісячно. Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування заноситься помісячно отриманий особою дохід та відповідно до зарахованої зарплати враховується за кожен місяць окремо страховий стаж. (Додаток 3 “Довідка ПФУ форми ОК 5” позовної заяви у справі №380/3341/25).

Рішення судів у справах №904/5819/20 (465/1593/23), №465/2188/16-ц, №465/1990/17 базувались на помісячних розрахунках заборгованості по зарплаті, які знаходяться в матеріалах даних справ і визнані судами, згідно тарифних ставок на підприємстві в межах норм робочого часу за період моєї трудової діяльності на ТОВ «Львівські автобусні заводи» з квітня 2007р. по червень 2013 р.

З рішення Франківського районного суду м. Львова від 12.09.2016 у справі №465/2188/16-ц : “Судом встановлено, що за період з листопада 2009р. по червень 2013р. позивачу недоплачено заробітну плату та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 21417,87грн. Позивач працював ТОВ «Львівські автобусні заводи» електромонтером в енергетичному цеху з погодинною тарифною ставкою 9 грн. 10 коп. Таким чином, денна зарплата складала 9,10 грн. х 8 = 72,80 грн. за один робочий день. З переводом - 4890 грн. 01 коп. на посаду дільничого енергетика тарифна ставка стала 10 грн.38 коп. В свою чергу денна зарплата з 01.04.2011р. складала 10,38 грн. х 8 = 83,04 грн., що стверджено схемою годинних тарифних ставок, годинними тарифними ставками для робітників, розрахунком заборгованості, який нічим не спростований.”

В Рішенні Франківського районного суду м. Львова від 13.07.2017 у справі №465/1990/17 відображена індексація зарплати і компенсація за затримку виплати зарплати, яка проводилась помісячно і прив`язана відповідно до конкретного місяця заборгованої зарплати у справі №465/2188/16-ц. Розрахунки визнані судом і знаходиться в матеріалах справи.

В рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі №904/5819/20 (465/1593/23) судом встановлено: “Отже, згідно проведених розрахунків, в межах заявлених позовних вимог, на підставі індивідуальної відомості про застраховану особу від 06.03.2023 (довідки ОК-5), наданою позивачу Пенсійним фондом України та листів Міністерства соціальної політики України “Про розрахунок норми тривалості робочого часу” за період роботи з 01.04.2007 по 30.09.2012, загальна сума заборгованості по невиплаченій заробітній платі ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню, складає 9263,98 грн. (з урахуванням тарифної ставки позивача за 1 годину роботи – 9 грн.10 коп., а з 01.04.2011 – 10,38 грн.” ” Загальна сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 перерахована судом та становить 43618,06 грн.”

На виконання вказаних рішень позивачу виплачено заборгованість і позивач звернуся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням виплачених сум.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що розмір заробітної плати в силу положень ст. 40 Закону №1058-IV прямо впливає на розмір пенсії особи. Відтак, донарахована та виплачена позивачу заробітна плата за окремі періоди роботи має бути врахована при визначенні розміру пенсії позивача.

Втім, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, покликаючись на несплату страхувальником страхових внесків та відсутністю покладання зобов`язання на пенсійний орган вчинити будь-які дії.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Колегія суддів вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Водночас доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження.

Судом першої інстанції не враховано що рішення судів у справах №904/5819/20 (465/1593/23), №465/2188/16-ц, №465/1990/17 базувались на помісячних розрахунках заборгованості по заробітній платі, які визнані цим судом, згідно погодинних тарифних ставок роботи позивача на підприємстві в межах норм робочого часу за період його трудової діяльності в ТОВ “Львівські автобусні заводи” з квітня 2007 р. по червень 2013 р.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції шляхом доповнення його резолютивної частини новим абзацом.

Зважаючи на наведене, колегія суддів доходить висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати помісячно доотриману ОСОБА_1 від ТОВ «Львівські автобусні заводи» зарплату з індексацією і компенсацією згідно рішень судів у справах №904/5819/20 (465/1593/23), №465/2188/16-ц, №465/1990/17 з занесенням помісячно даних до реєстру застрахованих осіб за окремі місяці з 01.04.2007р. по 19.06.2013р. відповідно до донарахованих та виплачених сум, вказаних у позовних заявах, які перевірені та визнані судами: Квітень 2007 р. - 2096 грн. 08 коп.; Травень 2007 р. - 1418 грн. 36 коп.; Червень 2007 р. - 2645 грн. 11 коп.; Липень 2007 р. - 3334 грн. 12 коп.; Серпень 2007 р. - 3609 грн. 01 коп.; Вересень 2007 р. - 3609 грн. 59 коп.; Жовтень 2007 р. - 4461 грн. 67 коп.; Листопад 2007 р. - 3559 грн. 23 коп.; Грудень 2007 р. - 2142 грн. 03 коп.; Січень 2008 р. - 2498 грн. 80 коп.; Лютий 2009 р. - 8848 грн. 33 коп.; Липень 2009 р. - 1964 грн. 25 коп.; Листопад 2009 р. - 3199 грн. 05 коп.; Грудень 2009 р. - 3178 грн. 36 коп.; Січень 2010 р. - 3024 грн. 88 коп.; Лютий 2010 р. - 3970 грн. 31 коп.; Березень 2010 р. - 2636 грн. 14 коп.; Квітень 2010 р. - 2776 грн. 15 коп.; Травень 2010 р. - 2544 грн. 52 коп.; Червень 2010 р. - 2704 грн. 83 коп.; Серпень 2010 р. - 2991 грн. 93 коп.; Вересень 2010 р. - 2608 грн. 73 коп.; Жовтень 2010 р. - 1655 грн. 80 коп.; Листопад 2010 р. - 2579 грн. 83 коп.; Грудень 2010 р. - 2572 грн. 79 коп.; Січень 2011 р. - 1761 грн. 97 коп.; Лютий 2011 р. - 4316 грн. 25 коп.; Березень 2011 р. - 4392 грн. 12 коп.; Квітень 2011 р. - 3162 грн. 52 коп Травень 2011 р. - 2079 грн. 77 коп.; Червень 2011 р. - 1830 грн. 21 коп.; Серпень 2011 р. - 2775 грн. 77 коп.; Вересень 2011 р. - 2516 грн. 27 коп.; Листопад 2011 р. - 2474 грн. 88 коп.; Грудень 2011 р. - 4587 грн. 32 коп.; Січень 2012 р. - 2266 грн. 24 коп.; Квітень 2012 р. - 2079 грн. 79 коп.; Вересень 2012 р. - 3141 грн. 08 коп.; Січень 2013 р. - 2739 грн. 84 коп.; Лютий 2013 р. - 1728 грн. 06 коп.; Березень 2013 р. - 2292 грн. 88 коп.; Квітень 2013 р. - 1045 грн. 81 коп.; Травень 2013 р. - 3418 грн. 28 коп.; Червень 2013 р. - 4890 грн. 01 коп.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 380/3341/25 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення наступним абзацом:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати помісячно доотриману ОСОБА_1 від ТОВ «Львівські автобусні заводи» зарплату з індексацією і компенсацією згідно рішень судів у справах №904/5819/20 (465/1593/23), №465/2188/16-ц, №465/1990/17 з занесенням помісячно даних до реєстру застрахованих осіб за окремі місяці з 01.04.2007р. по 19.06.2013р. відповідно до донарахованих та виплачених сум, вказаних у позовних заявах, які перевірені та визнані судами: Квітень 2007 р. - 2096 грн. 08 коп.; Травень 2007 р. - 1418 грн. 36 коп.; Червень 2007 р. - 2645 грн. 11 коп.; Липень 2007 р. - 3334 грн. 12 коп.; Серпень 2007 р. - 3609 грн. 01 коп.; Вересень 2007 р. - 3609 грн. 59 коп.; Жовтень 2007 р. - 4461 грн. 67 коп.; Листопад 2007 р. - 3559 грн. 23 коп.; Грудень 2007 р. - 2142 грн. 03 коп.; Січень 2008 р. - 2498 грн. 80 коп.; Лютий 2009 р. - 8848 грн. 33 коп.; Липень 2009 р. - 1964 грн. 25 коп.; Листопад 2009 р. - 3199 грн. 05 коп.; Грудень 2009 р. - 3178 грн. 36 коп.; Січень 2010 р. - 3024 грн. 88 коп.; Лютий 2010 р. - 3970 грн. 31 коп.; Березень 2010 р. - 2636 грн. 14 коп.; Квітень 2010 р. - 2776 грн. 15 коп.; Травень 2010 р. - 2544 грн. 52 коп.; Червень 2010 р. - 2704 грн. 83 коп.; Серпень 2010 р. - 2991 грн. 93 коп.; Вересень 2010 р. - 2608 грн. 73 коп.; Жовтень 2010 р. - 1655 грн. 80 коп.; Листопад 2010 р. - 2579 грн. 83 коп.; Грудень 2010 р. - 2572 грн. 79 коп.; Січень 2011 р. - 1761 грн. 97 коп.; Лютий 2011 р. - 4316 грн. 25 коп.; Березень 2011 р. - 4392 грн. 12 коп.; Квітень 2011 р. - 3162 грн. 52 коп Травень 2011 р. - 2079 грн. 77 коп.; Червень 2011 р. - 1830 грн. 21 коп.; Серпень 2011 р. - 2775 грн. 77 коп.; Вересень 2011 р. - 2516 грн. 27 коп.; Листопад 2011 р. - 2474 грн. 88 коп.; Грудень 2011 р. - 4587 грн. 32 коп.; Січень 2012 р. - 2266 грн. 24 коп.; Квітень 2012 р. - 2079 грн. 79 коп.; Вересень 2012 р. - 3141 грн. 08 коп.; Січень 2013 р. - 2739 грн. 84 коп.; Лютий 2013 р. - 1728 грн. 06 коп.; Березень 2013 р. - 2292 грн. 88 коп.; Квітень 2013 р. - 1045 грн. 81 коп.; Травень 2013 р. - 3418 грн. 28 коп.; Червень 2013 р. - 4890 грн. 01 коп.».

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

Т. В. Онишкевич