Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №380/6496/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/6496/25 пров. № А/857/21813/26

суддя в 1-й інстанції – Сподарик Н.І.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Порцін В.Р.

представника позивача Блажевського П.І.

відповідача не з`явилась

представник третьої особи Мацея М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року, ухвалені у відкритому судовому засіданні в м.Львові у справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Должанської Жанни Вікторівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

АТ «СЕНС БАНК» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухома майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Должанської Жанни Вікторівни (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Должанської Ж.В. з індексним номером 77466193 від 25.02.2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій; зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Должанську Ж.В. на виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020 року та постанови Касаційного цивільного суду від 11.09.2024 року у справі №459/3884/19 скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48991010 від 03.10.2019 року 12:26:39 державного реєстратора Бойко Христини Романівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк»; скасувати реєстраційний запис державного реєстратора Бойко Христини Романівни Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу» про право власності №33510118 від 01.10.2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк»; поновити відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що передували скасованим записам.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року заяву представника ОСОБА_5 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок. В іншій частині заяви представника третьої особи про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаним рішенням та додатковим рішенням Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» подало апеляційні скарги, які обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення та ухвалити нове, яким позов та заяву задоволити повністю.

В обґрунтування своєї позиції представник апелянта вказує, що підставою для звернення до державного реєстратора з заявою про припинення права власності на квартиру АДРЕСА_2 стало винесення рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020 року та постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №459/3884/19, яким визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48991010 від 03.10.2019 року 12:26:39 державного реєстратора Бойко Христини Романівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк»; скасовано реєстраційний запис державного реєстратора Бойко Христини Романівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу» про право власності №33510118 від 01.10.2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк»; поновити відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що передували скасованим записам.

Зазначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Вважає, що приймаючи оскаржуване рішення відповідачем було помилково зроблено висновок про відсутність у документах поданих позивачем відомостей, які б давали змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, адже рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48991010 від 03.10.2019 року було скасоване судовим рішенням.

Отже, відповідачем мало б бути застосовані положення п.1 ч.7 ст.37 та ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Звертає увагу на положення ст.347 ЦК України, яка надає можливість власнику відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Стосовно оскарження додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року апелянт зазначає наступне.

Поняття витрат на правову (правничу) допомогу передбачає сам факт їх понесення, а не можливість такого в майбутньому, оскільки відсутність їх понесення стороною не може свідчити про наявність у сторони таких витрат, а тому у сторони не виникає відповідного права на їх компенсацію.

На підтвердження факту розрахунку із самозайнятою особою яка здійснює незалежну професійну діяльність, сторона повинна надати суду договір про надання правничої допомоги, який містить умови про вартість послуг, їх розмір і порядок розрахунків, та розрахунковий документ, який відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Вважає, що у даній справі заявником не доведено як підставність розміру таких витрат по причині відсутності між адвокатом та клієнтом закріпленої в договорі домовленості про їх розмір та порядок розрахунку, так і факт їх понесення.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» у разі набуття законної сили рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, цей розділ Державного реєстру прав та реєстраційної справи закривається.

На виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020 року та постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №459/3884/19 скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (48991010) на підставі якого відкрито розділ 1928740446118 та в якому містяться записи про наявні обтяження та іпотеки.

Відтак, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та закриття вказаного розділу неможливе без припинення обтяжень та іпотек, які містяться в розділі, однак в поданих документах це питання не вирішене.

Представник третьої особи Барабаха Андрія подав відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення та додаткове рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзивів, суд доходить висновку, що апеляційні скарги задовольнити частково, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а додаткове рішення - скасувати з наступних підстав.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в грудні 2019 року ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_7 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х.Р., треті особи - Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний Банк», про визнання протиправними дій державного реєстратора із скасуванням його рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, відповідного запису в державному реєстрі та зобов`язання поновити попередню реєстрацію такого права.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, позов задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48991010 від 03 жовтня 2019 року 12:26:39 державного реєстратора Бойко Х.Р., КП «Реєстрація майна та бізнесу», яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Скасовано реєстраційний запис державного реєстратора Бойко Х. Р., КП «Реєстрація майна та бізнесу» про право власності № 33510118 від 01 жовтня 2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Поновлено відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що передували скасованим записам. Стягнено з АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х. Р. на користь ОСОБА_6 по 576,30 грн судового збору.

АТ «Сенс Банк» 30 березня 2023 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило постанову апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_7 , до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення відомостей в державних реєстрах, а також до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_7 , до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування рішення про державну реєстрацію прав змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 5 378,80 грн судових витрат на сплату судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та переглядом справи у суді касаційної інстанції.

АТ «Сенс Банк» 19 лютого 2025 року звернувся до відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Должанської Ж.В. із заявою за реєстраційним номером 65328332 відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 щодо реєстрації припинення права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Підставою для звернення з такою заявою було рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020 та постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 459/3884/19.

До заяви було долучено:

-довіреність №3297 від 21.08.2024, видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар О.І.;

- Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020 у справі №459/3884/19;

- Постанова Верховного суду від 11.09.2024 у справі №459/3884/19;

- Постанова Львівського апеляційного суду від 28.03.2023 у справі №459/3884/19;

- додаткове рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.10.2020 у справі №459/3884/19.

За результатом розгляду заяви державним реєстратором Должанською Ж.В. 25.02.2025 прийнято рішення з індексним номером №77466193 про відмову у проведенні реєстраційних дій, оскільки реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій на підставі п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме:

«Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі набуття законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, цей розділ Державного реєстру прав та реєстраційної справи закривається.

На виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020 та постанови Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №459/3884/19 скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (48991010), на підставі якого відкрито розділ 1928740446118, та в якому зокрема містяться записи про наявні обтяження та іпотеки.

Скасування рішення про державну реєстрацію права власності та закриття вказаного розділу неможливе без припинення обтяжень та іпотек, які містяться в розділі, однак в поданих документах це питання не вирішене».

Позивач вважаючи, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Должанської Ж.В. з індексним номером 77466193 від 25.02.2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій протиправним, звернувся з вказаним позовом до суду.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом "України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів "України від 25.12.2015 р. №1127 (далі - «Порядок №1127»).

Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав.

Згідно пункту першого частини першої статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Порядком №1127.

Пунктом 12 Порядку №1127 передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону - державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення державним реєстратором, на підставі заяви власника та поданих документів.

Згідно з ст.12 Закону державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно з частиною 3 статті 10 державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9- 1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом 'України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Загальний перелік документів, на підставі яких держаним реєстратором проводиться реєстрація прав та обтяжень наведений у статті 19 Закону, серед них в тому числі - рішення судів, шо набрали законної сили, ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 24 Закону, підставами для відмови в державній реєстрації є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставо держателя (іпотеко держателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

Згідно частини другої статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить про те, що з 16.01.2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року в справі №906/516/19 та від 20.08.2020 року в справі №916/2464/19.

Верховною Радою України 12.05.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» №2255-1Х (далі - Закон №2255), яким внесено зміни до законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952- IV) та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-ІУ). Вказаним Законом запроваджується низка антирейдерських заходів та вдосконалюється процедура проведення державної реєстрації нерухомості та бізнесу. 26 липня 2022 року положення вказаного Закону № 2255 набрали чинності.

Запроваджено новий механізм внесення відомостей до Державного реєстру прав.

Згідно з положеннями Закону №2255 у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. При цьому встановлюється, що у разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Відповідно до п. 17 Порядку, у разі наявності у базі даних заяв судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване відповідне судове рішення чи заяву.

У разі наявності у базі даних заяв судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій або заяви власника про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно відновлює державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване відповідне судове рішення чи заяву.

Державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, зупинену на підставі заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій, якщо минув строк, визначений законом для зупинення державної реєстрації прав.

Про зупинення державної реєстрації прав, відновлення державної реєстрації прав державний реєстратор невідкладно повідомляє власнику майна за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Повідомлення власнику майна здійснюється у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про його абонентський номер мобільного телефона та/або адресу електронної пошти шляхом надсилання інформації в електронній формі.

Відповідно до п.18 Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19.02.2025 представником АТ «СЕНС БАНК» подано заяву про державну реєстрацію прав, а саме припинення права власності щодо квартири АДРЕСА_2 .

Державним реєстратором Должанською Ж.В. за результатом розгляду заяви 25.02.2025 прийнято рішення №77466193 про відмову у проведенні реєстраційних дій, оскільки реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій на підставі п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав наявна інформація про наступні обтяження та іпотеку, щодо спірної квартири: номер запису про іпотеку: 33510596, дата та час реєстрації 28.08.2007 15:08:02. Відомості про суб`єктів: іпотекодавець: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; іпотекодержатель: ПАТ «АЛЬФА-БАНК»; код ЄДРПОУ 23494714; боржник: ОСОБА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; номер запису про обтяження: 50800205, дата, час державної реєстрації: 28.06.2023 14:55:17. Відомості про суб`єктів обтяження: орган державної влади, обтяжувач: Шевченківський районний суд м.Києва; особа в інтересах якої встановлено обтяження: Бюро економічної безпеки України; особа майно/права якої обтяжуються: АТ «СЕНС БАНК». Зміст, характеристика обтяження: арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомості, без заборони використання житлових приміщень особами, які на законних підставах у них проживають; номер запису про обтяження: 33510140; дата, час державної реєстрації: 28.08.2007 15:02:06; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно п.5 ч.1 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі набуття законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, цей розділ Державного реєстру прав та реєстраційної справи закривається.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02.04.2020, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28.02.2023 у справі №459/3884/19, позов задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48991010 від 03 жовтня 2019 року 12:26:39 державного реєстратора Бойко Х.Р., КП «Реєстрація майна та бізнесу», яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Скасовано реєстраційний запис державного реєстратора Бойко Х. Р., КП «Реєстрація майна та бізнесу» про право власності №33510118 від 01 жовтня 2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Поновлено відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що передували скасованим записам.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_7 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення відомостей в державних реєстрах, а також до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_7 , до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування рішення про державну реєстрацію прав змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Отже, на виконання вказаних рішень судів, скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (48991010) на підставі якого відкрито розділ 1928740446118, та в якому, зокрема, містяться записи про наявні обтяження та іпотеки. Відтак, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та закриття вказаного розділу неможливе без припинення обтяжень та іпотек, які містяться в розділу, однак з наданих документів, встановлено, що питання щодо зняття обмежень не вирішено.

Беручи до уваги наявність діючих обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави для задоволення поданої позивачем заяви. Відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Оскільки рішенням суду касаційної інстанції вирішено питання з приводу реєстраційної дії поміж фізичними особами й банком (справа №459/3884/19). Проте при зверненні із заявою на виконання рішення суду, в реєстрі наявне обтяження – арешт нерухомого майна, накладений Шевченківським районним судом м.Києва, обтяження в інтересах Бюро економічної безпеки України. Тобто обтяження накладене в межах іншого рішення суду. В даному випадку наявне обтяження на квартиру, не в межах реєстраційних дій у справі - №459/3884/19. Арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомості, без заборони використання житлових приміщень особами, які на законних підставах у них проживають. Отже, в межах поданої заяви позивачем щодо внесення запису на підставі рішення у справі - № 459/3884/19, наявне обтяження в межах іншого обтяження, але на це ж спірне майно.

Суд наголошує, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності прийняття рішення державним реєстратором про відмову у проведенні реєстраційних дій 77466193 від 25.02.2025.

Суд оцінює рішення реєстратора про внесення запису у сукупності. Тобто не лише із врахування рішення у справі - №459/3884/19, а і з врахуванням заборони на вчинення реєстраційних дій щодо майна, яке належить АТ «СЕНС БАНК», так як на момент прийняття Постанови Верховним Судом від 11.09.2024 у справі №459/3884/19 ухвала Шевченківського районного суду від 06.06.2023 у справі №761/1910/23 не була предметом дослідження судом касаційної інстанції у справі №459/3884/19. Позивач просить вчинити реєстраційні дії з приводу власного майна. Однак документів щодо власності не долучав до поданої заяви.

Аналогічна правова позиція відображена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі №826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі №815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі №804/20728/14, згідно з якою предметом перевірки адміністративними судами у спорах фізичних чи юридичних осіб із державним реєстратором (суб`єктом державної реєстрації прав) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності є дотримання законодавства цим суб`єктом владних повноважень під час державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів; адміністративні суди мають перевіряти дотримання і неухильне виконання процедури державної реєстрації виключно на підставі вимог закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції по суті спірних відносин.

Щодо додаткового рішення суду, яким стягнуто понесені третьою особою витрати на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 5 статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме:

1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина 3 статті 143);

2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143);

3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини 1 статті 252).

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1,2 статті 134 КАС України витрати на професійну правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Порядок розподілу судових витрат встановлений нормами статті 139 КАС України.

Згідно частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Подібна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 29.06.2022 у справі №640/24854/19 та в постановах від 22.01.2020 у справі №808/2832/17, від 27.05.2021 у справі №480/6187/20, від 19.10.2021 у справі №520/13581/2020.

У справі, яка розглядається, заявник брав участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (суб`єкта владних повноважень) та заперечував проти заявлених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, понесені заявником підлягали відшкодуванню у тому ж порядку, в якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 2 статті 139 КАС України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу - суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат на правничу допомогу при ухваленні рішення на користь такого суб`єкта.

Верховний Суд при вирішенні питання відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у постанові від 04.11.2021 у справі №808/1398/18 дійшов висновку, що стягнення з особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судового збору чи витрат на правничу допомогу при відмові в задоволенні позову на користь суб`єкта владних повноважень КАС України не передбачено, а відтак і не можуть стягуватись такі витрати на користь третьої особи у цій справі.

Суд першої інстанції вищезазначеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника третьої особи про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду по суті спору, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026р.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п.2 ч.1 ст.315 КАС України).

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, зважаючи на порушення судом норм процесуального права, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 р. підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 317, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року –залишити без змін.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №380/6496/25 – скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволені заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Повне судове рішення складено 30.07.26 (суддя Ільчишин Н.В. перебувала у відпустці з 15.07.2026 по 27.07.2026, суддя Гуляк В.В. - з 20.07.2026 по 29.07.2026).