Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №240/13360/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13360/24

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва Вікторія Анатоліївна

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Полісся" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Полісся" про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Полісся" про стягнення податкової заборгованості у сумі 704200,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 704200,00 грн за штрафними санкціями. З метою стягнення податкового боргу, відповідачу направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі:

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Полісся" (вул. Шевченка,39, с.Радчиці, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101, ЄДРПОУ: 35905240) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) податковий борг в сумі 704200 (сімсот чотири тисячі двісті) грн 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом правильно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Полісся" є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

За відповідачем рахується податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій (код платежу 21081103) на загальну суму 704200,00 грн, серед яких: 704200,00 грн - штрафна санкція, що підтверджується детальним зведеним розрахунком та витягом з інтегрованої картки платника податку.

Зазначені грошові зобов`язання визначені податковим повідомленням-рішенням від 20 березня 2024 року №00056712304 (Форма "ПС").

Докази оскарження зазначеного рішення в матеріалах справи відсутні.

Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0012405-1306-0630 від 23 листопада 2023 року. Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не є відкликаною у порядку статті 60 Податкового Кодексу України.

Оскільки, податковий обов`язок щодо сплати сум грошових зобов`язань у встановлений законодавством строк відповідачем виконаний не був, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим встановив підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Правове регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України).

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з наведених норм, контролюючий орган може звернутися до суду з позовом про стягнення коштів платника податків не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З аналізу наведеного слідує, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В даному випадку, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що Головне управління ДПС у Житомирській області обґрунтовує заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Райз-Полісся» податкового боргу у розмірі 704 200,00 грн, зокрема, Актом документальної позапланової невиїзної перевірки №3181/06-30-23-04-10/35905240 від 23.02.2024 та податковим повідомленням-рішенням №00056712304 від 20.03.2024, яким відповідачу визначено відповідне грошове зобов`язання.

При цьому саме зазначене податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції визначив як підставу виникнення спірної заборгованості.

Водночас, колегія суддів зазначає, що податкова вимога форми «Ю» №0012405-1306-0630 була сформована контролюючим органом 23.11.2023, тобто до складення Акта перевірки від 23.02.2024 та до прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 №00056712304.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплачена платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашена пеня.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Отже, податкова вимога є заходом, який застосовується контролюючим органом у зв`язку з виникненням у платника податків податкового боргу, а тому її зміст та правові наслідки мають бути пов`язані з конкретним грошовим зобов`язанням, яке набуло статусу податкового боргу.

Разом з тим на момент формування податкової вимоги від 23.11.2023, грошове зобов`язання, на яке посилається позивач, ще не було визначене контролюючим органом.

В якості підстав формування податкової вимоги відповідач зазначає Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.02.2024 та податкове повідомлення-рішення від 20.03.2024 №00056712304.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування доказів та зобов`язання позивача направити усі матеріали (зокрема Акт перевірки, податкове повідомлення-рішення), на підставі яких контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 23 листопада 2023 року №0012405-1306-0630.

На виконання вимог ухвали Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надало свої докази, що, підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.02.2024 як на доказ обставин, що є підставою для стягнення спірної суми.

Дослідивши зміст долучених доказів, колегія суддів встановила, що акт перевірки та прийняте за його результатами податкове повідомлення-рішення оформлені після формування податкової вимоги №0012405-1306-0630 від 23.11.2023, на яку контролюючий орган посилається щодо виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України.

Колегія суддів також враховує, що матеріали справи містять відомості про інше податкове повідомлення-рішення №000128202304 від 07.07.2023, прийняте за результатами акта перевірки від 14.06.2023, яким також визначено суму 704 200,00 грн. Саме це податкове повідомлення-рішення було підставою для звернення контролюючого органу з позовом у справі №240/8472/24. Натомість у цій справі позивач обґрунтовує стягнення за податковою вимогою №0012405-1306-0630 від 23.11.2023 тієї ж суми 704 200,00 грн. уже іншим актом перевірки від 23.02.2024 та іншим податковим повідомленням-рішенням від 20.03.2024 №00056712304.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши наявність податкової вимоги від 23.11.2023 та податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024, не встановив, яке саме грошове зобов`язання та який саме податковий борг був предметом цієї податкової вимоги, а також не встановив належного причинно-наслідкового зв`язку між податковою вимогою від 23.11.2023 та грошовим зобов`язанням, визначеним ППР від 20.03.2024 №00056712304.

Саме лише посилання на те, що податкова вимога не була оскаржена та не відкликана, не свідчить про те, що нею охоплюється податковий борг, який виник на підставі ППР від 20.03.2024.

За таких обставин сам факт наявності нескасованого податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 №00056712304 та даних інтегрованої картки платника не є достатнім для висновку про дотримання позивачем процедури стягнення саме цього податкового боргу, оскільки позивачем не доведено, що щодо грошового зобов`язання, визначеного зазначеним ППР, було належним чином сформовано та направлено податкову вимогу.

Отже, суд першої інстанції не встановив, яке саме грошове зобов`язання та який саме податковий борг був предметом податкової вимоги №0012405-1306-0630 від 23.11.2023, а також не з`ясував, чи стосувалася зазначена вимога грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №00056712304 від 20.03.2024.

Отже, позивачем не доведено належними та достатніми доказами дотримання встановленої Податковим кодексом України процедури стягнення саме тієї суми податкового боргу, яка заявлена до стягнення у цій справі.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не встановив усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, не надав належної оцінки хронологічній та правовій взаємопов`язаності акта перевірки, податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, а також неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють порядок стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, та неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, з огляду на порушення позивачем дотримання процедури, що передує стягненню податкового боргу, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Полісся" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.