Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №240/24684/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24684/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року відмовилено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт з майна, накладений постановою про арешт майна боржника від 23.02.2020 у виконавчому провадженні №6031348 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження 35150273, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50773228; вид обтяження - арешт нерухомого майна, що належить боржнику; опис предмета обтяження – все нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спірна постанова у виконавчому провадженні №6031348 прийнята старшим державним виконавцем при примусовому виконанні вироку Богунського районного суду м. Житомира від 15.04.2019 у справі №295/3420/16-к, за яким позивача засуджено за ст.187 ч 4, 146 ч.3, 289 ч.3, ст.28 ч. 3, ст. 263 ч.1, ч. 2 КК України, ст.70, ст.71 КК України, та призначено покарання до відбуття у виді 8 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Для виконання вироку 03.10.2019 Богунський районний суд м. Житомира видав виконавчий лист у справі №295/3420/16-к у частині конфіскації належного ОСОБА_1 майна.

Водночас, згідно з вимогами статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання розглядається слідчим суддею або судом. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, або на стадії виконання вироку вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, суд звертає увагу, що в даному випадку предметом заявленого позову є рішення (дії, бездіяльність) державних виконавців у межах виконавчого провадження №6031348, яке було відкрито в результаті примусового виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №346/79/17 та від 12.10.2022 у справі №183/4196/21 сформовано сталий правовий висновок про те, що за правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених саме в адміністративних справах судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами. Якщо ж виконавчий документ виданий судом загальної юрисдикції, то контроль за його виконанням здійснює виключно той суд, який цей документ видав.

За таких обставин, постанову старшого державного виконавця, прийняту при примусовому виконанні вироку суду у справі №295/3420/16-к може бути оскаржено до Богунського районного суду м. Житомира, як суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту першого частини першої ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.