Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №120/7059/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7059/25

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2026, зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за період з 01.02.2021 по 19.07.2022

В подальшому, позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст.382 КАС України, в якій просив встановити судовий контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2026 року у справі №120/7059/25.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, а також, відсутність клопотань від сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обов`язок щодо нарахування та виплати грошових сум на виконання рішення суду, відповідачем виконано належним чином і в повному обсязі.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Положеннями частини першої статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частин другої та третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Поряд з цим, ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Як зазначено позивачем у заяві про встановлення судового контролю, відповідачем не виконується судове рішення в частині зобов`язання останнього нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах за період з 01.02.2021 по 19.07.2022.

В свою чергу, суд першої інстанції, в рамках розгляду вказаної заяви, дійшов висновку про безпідставність такої з огляду на те, що відповідачем виконано судове рішення від 05.02.2026 у даній справі в повному обсязі.

Такі висновки суду першої інстанції грунтуються на інформації Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, викладеній у листі № 129031-2026 від 03.06.2026.

На вказаний лист наявне посилання і у відзиві на апеляційну скаргу.

Так, за змістом вказаного листа, відповідачем з метою належного виконання судового рішення, витребувано з територіальних підрозділів інформацію про кількість днів, відпрацьованих позивачем в умовах карантинних обмежень та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням.

Так, у лютому 2021 відпрацьовано 0 днів.

У березні 2021 року відпрацьовано 3 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 3 дні від 23 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50 % надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 6,52%. Нараховано грошове забезпечення 13646,38 грн, сума надбавки становить - 889,74 грн (6,52% від 13 646,38).

У квітні 2021 року відпрацьовано 3 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 3 дні від 12 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 12,5%. Нараховано грошове забезпечення 9337,15 грн, сума надбавки становить - 1167,14 грн (12,5% від 9337,15).

У травні 2021 року відпрацьовано 2 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 2 дні від 21 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 4,76 %. Нараховано грошове забезпечення 13883,42 грн, сума надбавки становить - 660,85 грн (4,76% від 13883,42).

У червні 2021 року відпрацьовано 2 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 2 дні від 22 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 4,55 %. Нараховано грошове забезпечення 13883,42 грн, сума надбавки становить — 631,62 грн (4,55% від 13883,42).

У липні 2021 року відпрацьовано 2 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 2 дні від 22 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 4,55%. Нараховано грошове забезпечення 13721,96 грн, сума надбавки становить - 624,34 грн (4,55% від 13883,42).

У серпні 2021 року відпрацьовано 1 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 1 день від 3 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 16,67 %. Нараховано грошове забезпечення 2274,63 грн, сума надбавки становить - 379,18 грн (16,67% від 2274,63).

У вересні 2021 року відпрацьовано 0 днів.

У жовтні 2021 року відпрацьовано 2 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 2 дні від 21 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 4,76 %. Нараховано грошове забезпечення 14337,02 грн, сума надбавки становить 682,44 грн (4,76% від 14337,02).

У листопаді 2021 року відпрацьовано 0 днів.

У грудні 2021 року відпрацьовано 1 день, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 1 день від 22 кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 2,2 %. Нараховано грошове забезпечення 14 144,34 грн, сума надбавки становить - 321,08 грн (2,2 % від 14 144,34).

У січні 2022 року відпрацьовано 0 днів.

У лютому 2022 року відпрацьовано 1 день, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 1 день від 20 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 2,5 %. Нараховано грошове забезпечення 15720,91 грн, сума надбавки становить - 393,02 грн (2,5 % від 15720,91).

У березні 2022 року відпрацьовано 8 днів, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 8 днів від 19 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 21,05 %. Нараховано грошове забезпечення 12560,15 грн, сума надбавки становить - 2643,91 грн (21,05% від 12560,15).

У квітні 2022 року відпрацьовано 12 днів, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 12 днів від 20 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 30 %. Нараховано грошове забезпечення 15065,73 грн, сума надбавки становить – 4519,72 грн (30 % від 15065,73).

У травні 2022 року відпрацьовано 13 днів, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 13 днів від 22 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 29,55 %. Нараховано грошове забезпечення 16562,06 грн, сума надбавки становить – 4894,09 грн (29,55% від 16562,06).

У червні 2022 року відпрацьовано 13 днів, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 13 днів від 22 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50 % надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 29,55 %. Нараховано грошове забезпечення 16423,13 грн, сума надбавки становить - 4853,03 грн (29,55% від 16423,13).

У липні 2022 року відпрацьовано 2 дні, протягом яких поліцейський виконував обов`язки із забезпечення правопорядку і безпеки громадян та мав безпосередній контакт з населенням, з урахуванням пропорційності 2 дні від 9 (кількості днів протягом яких поліцейський виконував обов`язки (без урахування днів відпочинку, відпусток, періодів тимчасової непрацездатності) та 50% надбавки, розмір надбавки пропорційно становить 11,11 %. Нараховано грошове забезпечення 10 001,97 грн, сума надбавки становить - 1111,22 грн (11,11% від 10 001,97).

22.05.2026 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 22582,81 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3972.

Тобто, інформацією, зазначеною у листі підтверджується, що відповідачем, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у цій справі нараховано позивачу грошове забезпечення у вигляді додаткової доплати:

-у лютому 2021 року 0 %;

-у березні 2021 року 6,52%;

-у квітні 2021 року 12,5%;

-у травні 2021 року 4,76 %;

-у червні 2021 року 4,55 %;

-у липні 2021 року 4,55%;

-у серпні 2021 року 16,67 %;

-у вересні 2021 року 0 %;

-у жовтні 2021 року 4,76 %;

-у листопаді 2021 року 0%;

-у грудні 2021 року 2,2 %;

-у січні 2022 року-0%;

-у лютому 2022 року 2,5 %;

-у березні 2022 року 21,05 %;

-у квітні 2022 року 30 %;

-у травні 2022 року 29,55 %;

-у червні 2022 року 29,55 %;

-у липні 2022 року 11,11 %.

В той же час, згідно резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2026, відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.02.2021 по 19.07.2022.

Таким чином, інформація надана відповідачем, не може свідчити про виконання судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідач у разі виникнення у нього сумнівів в тому, що позивач в спірні періоди відносився до кола тих поліцейських, які забезпечували життєдіяльність населення на період дії карантину, на стадії розгляду справи по суті мав, як право, так і можливість, звернутися до своїх територіальних підрозділів за відповідною інформацією та, з метою спростування позовних вимог, надати її суду. Однак, Управлінням питання про те, що в лютому 2021 року та січні 2022 року, ОСОБА_1 не працював в умовах карантинних обмежень та не мав безпосереднього контакту з населенням, порушено вже на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та яким зобов`язано ГУ НП у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно, в тому числі і за лютий 2021 та січень 2022 року.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про виконання відповідачем рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі №120/7059/25.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні достатні та необхідні правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення,- задовольнити.

Зобов`язати Головного управління Національної поліції у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду у місячний строк з дати набрання законної сили даної ухвали, звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у адміністративній справі № 120/7059/25.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.