Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №240/14648/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14648/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Коростенський ліспгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що саме у відповідності до вимог вказаного Закону № 922-VIII уповноваженими особами відповідача був проведений моніторинг процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель за предметом "Договір про надання послуг із лісосічних робіт", (код за ДК 021:2015:77210000-5 "Лісозаготівельні послуги"), за номером ID: UA-2026-02-11-015079-а, здійсненої Позивачем.

Правомірність призначення та проведення вказаного моніторингу позивачем не оскаржується і не є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Судом встановлено та визнається сторонами, що, позивачем без використання електронної системи закупівель та без відкритих торгів 13.01.2026 року з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №01 про надання лісосічних робіт.

Судом встановлено та визнається сторонами, що за результатами вказаного моніторингу відповідачем був прийнятий оскаржуваний Висновок від 01.04.2025 року UA-2026-02-11-015079-а (надалі - Висновок), згідно якого позивача зобов`язано усунути виявлені порушення шляхом розірвання укладеного договору №01 від 13.01.2026 року про надання лісосічних робіт і в подальшому здійснювати такі закупівлі з дотриманням вимог Закон № 922-VIII і Особливостей та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення Висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів

Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно щодо правомірності Висновку Відповідача від 01.04.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель за предметом "Договір про надання послуг із лісосічних робіт", (код за ДК 021:2015:77210000-5 "Лісозаготівельні послуги"), за номером ID: UA-2026-02-11-015079-а.

Як зазначено у Висновку та відповідно до доводів представника Відповідача в судовому засіданні, Позивач всупереч вимогам статті 2 Закону № 922-VIII та на порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей без використання електронної системи закупівель, без проведення процедури закупівель, здійснив закупівлю та 13.01.2026 року уклав з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір №01 про надання лісосічних робіт на суму 3 350 000,00 грн.

Такі доводи Відповідача, як органу державного фінансового контролю, не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, відповідно до вимог пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Як зазначено в пункті 10 Особливостей, Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.

За результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).

Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу).

Одночасно суд погоджується із доводами сторін, що в розумінні вимог пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Перелік, категорії та вимоги до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону № 922-VIII, визначені правовими нормами статті 2 цього ж Закону.

Згідно доводів Відповідача, Дочірнє підприємство "Коростенський ліспгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради є власністю територіальних громад області і його статутний капітал сформовано виключно за рахунок комунальної власності, а тому є Замовником і повинен здійснювати закупівлі робіт та послуг виключно відповідно до цього Закону № 922-VIII.

Згідно доводів Позивача, Дочірнє підприємство "Коростенський ліспгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради є власністю територіальних громад області і його статутний капітал сформовано виключно за рахунок комунальної власності, але свою діяльність здійснює виключно на промисловій чи комерційній основі.

При вирішенні даного спору суд враховує, що згідно статутних документів Позивача, копії яких долучено до позову та досліджено судом, Дочірнє підприємство "Коростенський ліспгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради засноване Житомирською обласною радою на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Житомирської області.

Разом з тим, в пункті 2.1 статті 2 Статуту підприємства прямо зазначено, що "підприємство створене з метою діяльності на промисловій основі у сфері розвитку та організації лісового господарство, охорони і захисту лісів, одержання прибутку від господарської діяльності Підприємства".

Суд враховує, що за приписами пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №922-VIII до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що обов`язковою передумовою визначення юридичної особи як замовника є те, що відповідна юридична особа повинна забезпечувати потреби держави або територіальної громади, водночас така діяльність не має здійснюватися на промисловій чи комерційній основі. Саме ця умова є визначальною та має самостійне правове значення, оскільки відображає функціональне призначення суб`єкта та характер його діяльності.

Лише за умови непромислового чи некомерційного характеру діяльності юридичної особи набуття нею статусу замовника закон пов`язує з наявністю однієї з додаткових ознак: отриманням бюджетних коштів, вирішальним впливом органів державної влади чи місцевого самоврядування на управління або переважною державною чи комунальною часткою у статутному капіталі.

Водночас такі додаткові ознаки не мають самостійного значення, а лише конкретизують організаційний чи фінансовий зв`язок суб`єкта з державою або територіальною громадою і не замінюють вимоги щодо непромислового чи некомерційного характеру діяльності.

Отже, якщо підприємство, до яких відноситься Позивач, здійснює господарську діяльність на промисловій або комерційній основі, зокрема, діє з метою отримання прибутку, функціонує в умовах ринкової конкуренції та самостійно несе підприємницькі ризики, воно не може бути визнане замовником у розумінні Закону №922-VIII, навіть за наявності переважної державної (комунальної) участі в управлінні або статутному капіталі.

Зазначене дає підстави суду зробити висновок, що Позивач, Дочірнє підприємство "Коростенський ліспгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, хоча засноване Житомирською обласною радою на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Житомирської області, але здійснює свою діяльність на промисловій основі, а тому не може вважатися Замовником робіт і послуг в розумінні вимог Закону №922-VIII.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 480/13690/23, яка відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванні при вирішенні даного спору.

Врахування судом правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 480/13690/23, виключає необхідність врахування правових позицій Верховного Суду, про які зазначалося в доводах представника Відповідача.

Суд враховує, що відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено в ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, окрім іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Безспірно, відповідно до вимог статті Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю), до яких відноситься Відповідач, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок.

Разом з тим, як вже зазначалося судом, Позивач не відноситься до Замовників товарів та послуг в розумінні вимог Закону № 922-VIII, а тому не має обов`язку здійснювати закупівлю товарів та послуг використання електронної системи закупівель. По цій причині проведення Позивачем закупівель послуг із лісосічних робіт шляхом укладання договору з ФОП ОСОБА_1 про надання послуг із лісосічних робіт від 13.01.2026 року не підлягає моніторингу в розумінні вимог Закону № 922-VIII.

На підставі викладеного та із врахуванням положень ст.2 КАС України суд вважає, що оскаржуваний Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 01.04.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-11-015079-а не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, так як прийнятий без урахування статусу Позивача, упереджено, з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження не надані, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.