Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №560/7244/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7244/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2026 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №468 від 27.02.2026 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01.06.2023 ОСОБА_1 з врахуванням додаткової вислуги років визначеної розрахунком вислуги років №36 від 19 січня 2026 року (28 років 5 місяців 1 день) .

Також, позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з врахуванням грошового атестату від 24.05.2023 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії від 03.09.2024, видані військовою частиною НОМЕР_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з урахуванням вислуги років у календарному та пільговому обчисленні визначеної розрахунком вислуги років №36 від 19 січня 2026 року (28 років 5 місяців 1 день) у розмірі 74% від грошового забезпечення визначеного у грошовому атестаті від 24.05.2023 та довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії від 03.09.2024, видані військовою частиною НОМЕР_1 з урахуванням індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", постанови КМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», постанови КМУ від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та інших надбавок, підвищень, доплат, з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №468 від 27.02.2026 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 16.02.2025 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з загальної вислуги років 28 років 5 місяців 1 день, у розмірі 74% від грошового забезпечення визначеного у грошовому атестаті від 24.05.2023 та довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії від 03.09.2024, виданих військовою частиною НОМЕР_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з 2002 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Станом на дату призначення пенсії позивач мав 20 років 05 місяців 07 днів календарної вислуги років, відповідно пенсія призначена у відсотковому розмірі - 50% від грошового забезпечення.

В період з 27.04.2016 по 12.03.2019 позивач проходив військову службу за контрактом. Після звільнення зі служби, відповідач здійснив перерахунок пенсії та визначив відсотковий розмір 68 % грошового забезпечення, у зв`язку із збільшенням вислуги років, яка станом на 12.03.2019 становила 26 років п`ять місяців 10 днів.

З 02 березня 2022 року по 23.05.2023 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації (стверджено копією витягу з наказу в/ч НОМЕР_1 від 02.03.2022 №44, копією витягу з наказу №33-РС від 23.05.2023, копією витягу з наказу №149 від 23.05.2023).

В період з 30.07.2022 по 15.12.2022 позивач брав участь у бойових діях у воєнний час, що стверджено довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №52 від 17.01.2026 виданою військовою частиною НОМЕР_1 .

Після надходження оновленого розрахунку вислуги років № 36 від 19.01.2026, ІНФОРМАЦІЯ_1 16.02.2026 направив документи для перерахунку пенсії позивача (стверджено копією відповіді №10/1/2727 від 04.03.2026).

За результатами опрацювання поданих документів для перерахунку пенсії, відповідач прийняв рішення №468 від 27.02.2026 про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки календарна вислуга років на дату звільнення (23.05.2023) становить 24 роки 06 місяців 9 днів. Зазначив, що відповідно до п. «а» ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії після повторного звільнення з військової служби протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що до вислуги років ОСОБА_1 має бути включена додаткова вислуга років від часу призову його на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (з 02 березня 2022 року по 23.05.2023).

Так, згідно з Розрахунком вислуги років позивача, така вислуга становить 28 років 05 місяців 01 день (арк. спр. 22).

Таким чином, з урахуванням пільгових та календарних умов обчислення вислуги років для призначення пенсії, вислуга років позивача за час проходження військової служби становить загалом 28 років 05 місяців 01 день. Тобто, кількість повних років - 28.

Враховуючи вище встановлені обставини та положення Закону України №2262, основний розмір пенсії позивача повинен складати 74% грошового забезпечення (50 % за 20 повних років військової служби та 3 % за кожний рік вислуги понад 20 років).

При цьому визначаючись щодо періоду, з якого позивачу має бути проведений перерахунок пенсії, суд першої інстанції зазначив, що позивач просить суд зобов`язати відповідача провести йому перерахунок пенсії за вислугу років з 01.06.2023.

Як встановлено з матеріалів справи, уповноважений структурний підрозділ надіслав до відповідача відповідні документи для перерахунку пенсії 16.02.2026, а отже наявні правові підставі для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років з 16.02.2025 (тобто за минулий час, коли позивач отримав право на перерахунок пенсії, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів).

Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», суд першої інстанції зазначив, що відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням оновленої вислуги років, відповідно будь-якого рішення щодо непроведення індексації відповідачем не приймалось. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд першої інстанції врахував, що згідно з Перерахунком пенсії позивача з 01.03.2026, проведено індексацію базового ОСНП 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 років.

Також, суд першої інстанції врахував, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначається вперше, а вже була призначена.

При перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Встановлення в подальшому граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення.

З урахуванням вказаного суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст.9 Закону України від 30.12.2011 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та військовослужбовців, є зокрема Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з ст.1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст.2 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Згідно з ч.1,2 ст.63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.51 Закону перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що пенсіонерам, яким призначена пенсія на підставі Закону та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.

З матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Згідно з ст.17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі - Порядок №393), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Разом з тим, пунктом 3 Постанови №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується: а) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; б) один місяць служби за два місяці: у з`єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтриманні режиму надзвичайного стану; на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України; на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних підводних човнах, обладнаних допоміжними атомними енергетичними установками, і підводних човнах із спеціальними енергетичними установками - за умовами, що визначаються Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки України; на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або у барокамерах, на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством транспорту та зв`язку і Адміністрацією Державної прикордонної служби України; час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у відділеннях анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних установах і патологоанатомічних лабораторіях; таємно; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в закладах охорони здоров`я, призначених для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених та надання психіатричної допомоги, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції.

З 02 березня 2022 року по 23.05.2023 позивач повторно проходив військову службу за призовом під час мобілізації (стверджено копією витягу з наказу в/ч НОМЕР_1 від 02.03.2022 №44, копією витягу з наказу №33-РС від 23.05.2023, копією витягу з наказу №149 від 23.05.2023).

Згідно розрахунку ПС ЗС України №36 календарна вислуга років складає - 24 роки 06 місяців 09 діб, пільгова вислуга років складає 03 роки 10 місяців 22 доби, загальна вислуга років складає 28 років 05 місяців 01 доба.

Отже, загальна вислуга років позивача з урахуванням додаткової вислуги років наразі складає 28 повних років.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Отже подання позивачем до ГУ ПФУ в Хмельницькій області подання про перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення та вислуги років під час повторного проходження ним військової служби є самостійною підставою для здійснення перерахунку.

З огляду на зазначене, суд зазначає про протиправність бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі наданих документів.

Отже отримавши згадані вище документи, у відповідача виник обов`язок з перерахування пенсії позивача.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі поданих для перерахунку пенсії документів про розмір грошового забезпечення виплаченого під час повторного проходження ним військової служби.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що перерахунок пенсії позивача має бути проведено на підставі його заяви та додаткових документів, про що зазначено у статті 63 Закону №2262-ХІІ, при цьому перелік додаткових документів є законодавчо встановленим.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку має місце не нове призначення, а перерахунок вже призначеної пенсії.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №380/1907/23 Суд дійшов висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі №380/14933/22, та зазначив, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за змістом частини другої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23 зроблено висновок про те, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосування процесуальних строків звернення до суду у даному спорі, суперечило б прямій нормі частини другої статті 51 Закону № 2262-XII.

Отже, доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.