Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №120/17632/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17632/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яка полягає у неприйнятті належного рішення за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії, нарахувати та виплатити індексацію пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, починаючи з моменту подання відповідної заяви до пенсійного фонду, а саме-з 14.08.2025.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позов задоволено частково:

-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 14.08.2025, яка зареєстрована 18.08.2025 за №9666/Р-0200-25;

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025, яка зареєстрована 18.08.2025 за №9666/Р-0200-25, про перерахунок пенсії, з урахуванням заробітної плати за п`ятирічний період відповідно до архівної довідки від 03.04.2009 №б/н (на підставі особових рахунків 1976-1982 років) та архівної довідки від 03.04.2009 №б/н (на підставі особових рахунків 1983-1985 років), виданих СТОВ "Світанок" та прийняти рішення, з урахуванням висновків, зроблених судом у цьому рішенні.

В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 23.02.2006 отримуєте пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням даних про стаж та заробіток. До зазначеної дати отримувала пенсію по інвалідності з 16.01.1996.

Позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням п`ятирічного періоду заробітку з вересня 1976 по січень 1983 років. До заяви долучила всі необхідні документи. Зокрема, довідки про заробіток для обчислення пенсії №б/н від 03.04.2009 за період з вересня 1976 по грудень 1982 та №б/н від 03.04.2009 за період з січня 1983 по грудень 1985, видані СТОВ "Світанок" с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області.

У відповідь на звернення, пенсійний орган листом від 11.09.2025 повідомив заявницю, що відповідно до ст. 25 Закону №1058-IV визначений індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, який складає 0,26917, що відповідає 26 рокам 11 місяцям 12 дням страхового стажу. В розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.01.1981 по 31.12.1985, з 01.09.2005 по 31.12.2005 та з 01.01.2006 по 31.01.2006 за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,60651.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою щодо зміни періоду 60 місяців заробітної плати).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 N 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Статтею 40 Закону №1058-IV визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

За змістом частини 1 цієї статті для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Пунктом 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі – Порядок №22-1), визначено перелік документів, які подаються для призначення (перерахунку) пенсії.

Зокрема, за змістом пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

У свою чергу, згідно пункту 2.10 Розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Ключовим питанням для вирішення цієї справи є допустимість врахування пенсійним органом довідки про заробіток для обчислення пенсії №б/н від 03.04.2009 за період з вересня 1976 по грудень 1982 та №б/н від 03.04.2009 за період з січня 1983 по грудень 1985, видані СТОВ "Світанок" с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області, для перерахунку пенсії позивача.

Згідно доводів відповідача в розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.01.1981 по 31.12.1985, з 01.09.2005 по 31.12.2005 та з 01.01.2006 по 31.01.2006 за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,60651. Тому, застосування іншого періоду для розрахунку пенсії є недоцільним.

Поряд з цим, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив такі доводити позивача, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів проведення обрахунку пенсії за заявою позивачки з урахуванням довідок, виданих СТОВ "Світанок", щоби можна стверджувати, що внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розрахунковий розмір зменшується.

Відповідно до п. 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Пенсійний орган, розглянувши вказану заяву, листом від 11.09.2025 відмовив у проведенні перерахунку пенсії без належної документальної перевірки. Протилежного матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення обрахунку пенсії ОСОБА_1 за її заявою про перерахунок пенсії від 14.08.2025, яка надійшла до Головного управління 18.08.2025 та зареєстрована №9666/Р-0200-25 та зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача, з урахуванням заробітної плати за п`ятирічний період відповідно до архівної довідки від 03.04.2009 №б/н (на підставі особових рахунків 1976-1982 років) та архівної довідки від 03.04.2009 №б/н (на підставі особових рахунків 1983-1985 років) виданих СТОВ "Світанок", починаючи з 18.08.2025.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.