Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №695/591/26
Суддя: Златін Станіслав Вікторович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 695/591/26 Суддя (судді) першої інстанції: Ватажок-Сташинська А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Златіна С.В.,
суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач; ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №R333912 від 04 лютого 2026 року за частиною третьою статті 210 КпАП України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строку, визначеного частиною дев`ятою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП України), оскільки неприбуття у семиденний строк до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою (ст.37 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази взяття позивача на військовий облік за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_6 станом на день розгляду даної справи у суді. Суд відзначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП позивач визнає, а оскаржувану постанову винесено 04.02.2026, тобто в межах тримісячного строку з дня виявлення правопорушення та в межах одного року з дня його вчинення.
Не погоджуючись з рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив про те, що оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, суд зобов`язаний перевірити законність та обґрунтованість складення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності з наданням їй можливості скористатись усіма правами, передбаченими чинним законодавством;
ОСОБА_1 звернув увагу, що 23 лютого 2025 року він уточнив дані (надав органам ТЦК та СП інформацію), зокрема адресу проживання, а тому презюмується, що станом на 04.03.2025 (23.02.2025 (дата уточнення даних) + 7 днів + перший робочий день) уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що Позивач не прибув до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік за новою адресою, а тому 04.06.2025 (04.03.2025 + 3 місяці) сплинув строк накладення адміністративного стягнення. Таким чином, у порушення ч. 2 ст. 279-9 КУпАП постанова від 04.02.2026 № R333912 винесена без дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження відносно позивача - закриттю;
Позивач відмітив, що днем виявлення правопорушення слід вважати день , коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган ТЦК та СП отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. дню При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний складення протоколу про адміністративне правопорушення та/або направлення звернення у порядку ст. 259 КУпАП;
Додатково позивач зазначив, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, неприбуття в семиденний строк до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
21 травня 2026 року представник ОСОБА_1 подав заяву на виконання вимог ухвали суду, до якої долучив витяги із застосунку «Резерв+».
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіді №2373189 від 23.02.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку як ВПО за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, що також стверджується довідкою від 09.12.2022 №7127-5002380847.
Відповідно до доданого до позову витягу з мобільного застосунку від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних «Резерв+», сформованого станом на 03.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних 23.02.2025.
Також у вказаному витягу сформованому станом на 03.02.2026 наявна відмітка про причину звернення до Нацполіції не став на військовий облік за новою адресою, дата звернення 01.02.2026.
З роздруківки з особистого кабінету військовозобов`язаного мобільного застосунку від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявна інформація про заяву від 03.02.2026, причина не став на військовий облік за новою адресою, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , деталі справи: дата підписання заяви 03.02.2026, постанова №R333912, стаття порушення ст.210 КУпАП, постанову виніс ОСОБА_2 , до сплати 8 500 грн 00 коп., сплатити до 24.02.2026.
Згідно з доданим до позову витягу з мобільного застосунку від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних « ІНФОРМАЦІЯ_5 », сформованого станом на 06.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних 23.02.2025.
Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення №R333912 від 04.02.2026 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладено адміністративне покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.
Зі змісту постанови №R333912 від 04.02.2026 вбачається, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою (ст.37 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
03.02.2026 Позивачем згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Вважаючи постанову №R333912 від 04 лютого 2026 року протиправною, ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Згідно ч. 9 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, неприбуття в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.
Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.
Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Колегією суддів встановлено, що 23.02.2025 Позивач уточнив дані у системі «Резерв+», тобто надав органам ТЦК та СП інформацію, зокрема адресу проживання, а тому презюмується, що станом на 04.03.2025 (23.02.2025 (дата уточнення даних) + 7 днів + перший робочий день) уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що Позивач не прибув до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік за новою адресою, а тому 04.06.2025 сплинув строк накладення адміністративного стягнення.
Однак, спірна постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 КУпАП прийнята 04.02.2026, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За таких умов, колегія суддів вважає, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України рішення суду має бути скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
За правилами п.3 ч.1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплату судового збору у загальній сумі 1331,20 грн (судовий збір в сумі 532,48 грн., сплачений за подання адміністративного позову, судовий збір в сумі 798,72 грн, сплачений за подання апеляційної скарги).
Стаття 272 КАС України встановлює особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема, ч. 3 якої передбачає, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених ст.ст. 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №R333912 від 04 лютого 2026 року за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до частини третьої статті 272 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст судового рішення виготовлено 11 серпня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua