Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №320/25261/23
Суддя: Черпак Юрій Кононович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/25261/23 Головуючий у 1-й інстанції: Марич Є.В.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, якою відмовлено у встановленні судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповіднодо вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року основного розміру його пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
14 січня 2025 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист про виконання зобов`язальної частини рішення щодо підготовки і надання довідки.
18 лютого 2025 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інною Миколаївною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду у справі № 320/25261/23.
Позивач вважав, що відповідач належним чином не виконав рішення суду у справі № 320/25261/23, тому 24 лютого 2025 року звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 11 листопада 2024 року у справі № 320/25261/23;
- зобов`язати відповідача виконати судове рішення, скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, в якій розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначити з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 01 січня календарного року у розмірі 2 684, 00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 320/25261/23, яке набрало законної сили 24 грудня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку пенсії. На виконання цього рішення відповідачем складено довідку від 19 грудня 2024 року № 13/14940/с, однак судове рішення належним чином не виконано, оскільки під час визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідач застосував розрахункову величину, встановлену станом на 01 січня 2018 року, - прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн. Водночас посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років було обчислено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року, у розмірі 2 684 грн. Заявник вважає, що надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65 %, надбавка за роботу з таємними документами у розмірі 10 % та премія у розмірі 140 % також мали бути визначені виходячи з посадового окладу й окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 2 684 грн. Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 заявник вважає безпідставним, оскільки вона набрала чинності 20 травня 2023 року та не може поширюватися на правовідносини, що виникли станом на 01 січня 2023 року, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі. За розрахунками заявника, застосований відповідачем порядок обчислення призвів до заниження розміру його грошового забезпечення на 8 394 грн та, відповідно, до зменшення розміру пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до частини першої статті 382 КАС України є правом, а не обов`язком суду. Такий контроль установлюється під час ухвалення рішення по суті спору шляхом покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку подати у визначений строк звіт про його виконання, що має бути зазначено безпосередньо в резолютивній частині судового рішення. Оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 320/25261/23 обов`язку відповідача подати звіт про виконання судового рішення встановлено не було, суд дійшов висновку про відсутність підстав для запровадження такого контролю після ухвалення рішення. З огляду на це, а також враховуючи дискреційний характер повноважень суду, передбачених статтею 382 КАС України, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення вимоги заяви про встановлення судового контролю. Зазначив, що на виконання рішення суду відповідач склав довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, однак під час визначення її складових застосував різні розрахункові величини: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років обчислив виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн, тоді як надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень і щомісячну премію - виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 1 762 грн, установленого станом на 01 січня 2018 року. На переконання апелянта, застосування відповідачем різних розрахункових величин суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України № 704 та свідчить про неналежне виконання судового рішення. Суд першої інстанції помилково пов`язав можливість установлення судового контролю з наявністю відповідної вимоги у позовній заяві або з установленням такого контролю безпосередньо під час ухвалення рішення по суті спору, оскільки КАС України не передбачає обов`язку позивача заявляти таку вимогу одночасно з позовом. Судовий контроль може бути встановлений і після набрання рішенням законної сили, адже підставою для його застосування є саме факт невиконання або неналежного виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень. На підтвердження цього апелянт послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо можливості вжиття судом спеціальних заходів контролю після ухвалення рішення, а також щодо активної ролі суду на стадії його виконання. Метою судового контролю є забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, а право на судовий захист охоплює не лише отримання рішення на користь особи, а й фактичне його виконання. Відмова у встановленні такого контролю позбавляє його дієвого механізму впливу на відповідача та суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтям 55, 129 та 129-1 Конституції України. У зв`язку із цим апелянт просив визнати, що відповідач не виконав судове рішення, та застосувати передбачені процесуальним законом заходи судового контролю.
У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та Порядку № 45 перерахунок пенсій військовослужбовців здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року його було зобов`язано підготувати та надати органу Пенсійного фонду довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідну дату, на передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 704 тарифні коефіцієнти. На виконання цього рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 підготував довідку від 19 грудня 2024 року № 13/14940/с та направив її до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв`язку із чим вважав судове рішення фактично виконаним, а складену довідку - такою, що відповідає його змісту та вимогам чинного законодавства. Під час ухвалення рішення від 11 листопада 2024 року суд першої інстанції не встановлював судового контролю за його виконанням, а тому відсутні підстави для встановлення такого контролю надалі.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Надаючи правову оцінку правовідносинам щодо встановлення судового контролю, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Судове рішення ухвалюється іменем України, є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що обов`язкове виконання судового рішення є невід`ємною складовою права особи на судовий захист, а невиконання остаточного судового рішення загрожує самій сутності права на справедливий суд. Право на судовий захист не вичерпується ухваленням рішення на користь особи, а охоплює також його своєчасне, повне та фактичне виконання.
Аналогічний підхід відображений у практиці Європейського суду з прав людини, за якою виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має розглядатися як складова частина судового розгляду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі - Закон № 4094-IX), який набрав чинності 19 грудня 2024 року, змінено порядок здійснення судового контролю та, зокрема, статтю 382 КАС України викладено в новій редакції, а також доповнено Кодекс статтями 381-1, 382-1- 382-3.
Прикінцевими положеннями Закону № 4094-IX передбачено, що справи, провадження в яких відкрито до набрання ним чинності, надалі розглядаються з урахуванням правил, що діють після набрання цим Законом чинності.
Заяву про встановлення судового контролю зареєстровано судом 24 лютого 2025 року, а оскаржувану ухвалу постановлено 06 травня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом № 4094-IX. Тому при вирішенні заяви суд першої інстанції мав застосовувати положення КАС України у редакції, чинній на час її розгляду.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, у порядку, встановленому статтями 287, 382- 382-3 і 383 цього Кодексу.
Отже, процесуальний закон передбачає декілька самостійних форм судового контролю, серед яких, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем під час його виконання.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Водночас абзацом другим частини першої статті 382 КАС України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Предметом спору у справі № 320/25261/23 були дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо непідготовки та ненадання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року. За результатами розгляду справи відповідача зобов`язано підготувати та направити таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві саме з метою проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01 лютого 2023 року.
Отже, хоча безпосереднім предметом зобов`язання є складення та направлення довідки про грошове забезпечення, таке зобов`язання є необхідною складовою процедури перерахунку пенсії та безпосередньо спрямоване на виникнення у позивача відповідних пенсійних наслідків. З огляду на зміст вирішеного спору та правову мету покладеного на відповідача обов`язку ця справа належить до адміністративних справ з приводу перерахунку пенсійних виплат у розумінні абзацу другого частини першої статті 382 КАС України.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що встановлення судового контролю можливе виключно під час ухвалення рішення по суті спору та за умови зазначення відповідного обов`язку в його резолютивній частині, не ґрунтується на положеннях процесуального закону, чинного на час розгляду заяви.
Чинна редакція статей 382 та 382-1 КАС України прямо передбачає право особи, на користь якої ухвалене судове рішення, звернутися після його ухвалення з окремою письмовою заявою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт. За результатами розгляду такої заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову в задоволенні, а у разі задоволення встановлює строк подання звіту, який має становити не менше десяти календарних днів і не більше трьох місяців із дня отримання відповідного судового рішення.
Таким чином, відсутність у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року обов`язку відповідача подати звіт не перешкоджала розгляду окремої заяви, поданої позивачем після набрання цим рішенням законної сили.
Посилання суду першої інстанції на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 3 та додаткову постанову Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а є безпідставними, оскільки відповідні роз`яснення та правові висновки сформульовано до набрання чинності Законом № 4094-IX і вони ґрунтувалися на іншій редакції статті 382 КАС України, яка не містила нинішньої детальної процедури подання та розгляду окремої заяви про зобов`язання відповідача подати звіт.
З матеріалів справи слідує, що відповідач на виконання рішення суду підготував та направив до ГУ ПФУ в м. Києві довідку № 13/14940/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року.
Водночас ОСОБА_1 посилається на те, що під час складення цієї довідки відповідач застосував різні розрахункові величини: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років обчислив виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн, встановленого станом на 01 січня 2023 року, тоді як додаткові види грошового забезпечення і премію - виходячи з розрахункової величини 1762 грн, установленої станом на 01 січня 2018 року. На думку заявника, зазначене призвело до заниження загального розміру грошового забезпечення та свідчить про неналежне виконання судового рішення.
Натомість відповідач у відзиві стверджує, що судове рішення виконано в повному обсязі, оскільки довідку підготовлено та направлено до відповідного органу Пенсійного фонду, а визначені в ній складові відповідають змісту рішення суду та положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Отже, між сторонами існує спір не лише щодо формального факту складення довідки, а й щодо повноти та належності виконання відповідачем визначеного судовим рішенням обов`язку.
Виготовлення та направлення документа не є безумовним і достатнім підтвердженням належного виконання судового рішення зобов`язального характеру. Таке виконання передбачає вчинення суб`єктом владних повноважень дій у спосіб, обсязі та з дотриманням правових критеріїв, визначених резолютивною частиною судового рішення з урахуванням його мотивів.
Водночас на стадії вирішення заяви про зобов`язання подати звіт суд не здійснює остаточної перевірки та прийняття звіту, якого ще не подано, а також не вирішує наперед питання щодо застосування передбачених законом наслідків його неприйняття.
Саме подання відповідачем належно оформленого звіту із зазначенням усіх вчинених на виконання судового рішення дій, правового та арифметичного обґрунтування визначених у довідці складових грошового забезпечення, а також доказів направлення довідки до органу Пенсійного фонду дасть суду першої інстанції можливість перевірити своєчасність, повноту та відповідність виконання змісту судового рішення.
Відповідно до статей 382-2 та 382-3 КАС України після надходження звіту суд розглядає його та постановляє ухвалу про прийняття або відмову в його прийнятті. Відмова в прийнятті звіту допускається, зокрема, якщо заходи, вжиті суб`єктом владних повноважень для виконання рішення, є недостатніми для його своєчасного і повного виконання. У такому разі суд може встановити новий строк подання звіту та застосувати інші передбачені процесуальним законом заходи.
Водночас вимоги заявника про безпосереднє зобов`язання відповідача скласти нову довідку із визначенням конкретного способу обчислення додаткових видів грошового забезпечення та премії не підлягають задоволенню на цій стадії.
Метою розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України є вирішення питання про покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку подати звіт, а не встановлення наперед результатів його перевірки чи доповнення резолютивної частини рішення новими вимогами, які безпосередньо ним не визначені.
Оцінка того, чи відповідають конкретні розрахунки відповідача змісту та способу виконання рішення суду, має бути надана судом першої інстанції після одержання звіту та доданих до нього документів у порядку статей 382-2, 382-3 КАС України. У разі ж оскарження позивачем конкретних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених під час виконання рішення та таких, що порушують права позивача, процесуальним законом окремо передбачено механізм, установлений статтею 383 КАС України. Зазначені форми судового контролю є самостійними та не виключають одна одну.
Отже, доводи відповідача про те, що саме складення та направлення довідки унеможливлює встановлення судового контролю, є необґрунтованими, оскільки наявність між сторонами конкретних розбіжностей щодо способу визначення складових грошового забезпечення потребує перевірки належності та повноти виконання судового рішення у встановленій законом процедурі.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, не врахував редакцію статті 382 КАС України, чинну на час розгляду заяви, та безпідставно відмовив у застосуванні передбаченого законом механізму судового контролю.
З огляду на те, що справа безпосередньо пов`язана з перерахунком пенсії позивача, а ОСОБА_1 , на користь якого ухвалене судове рішення, звернувся з належною письмовою заявою про встановлення судового контролю, наявні підстави для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 11 листопада 2024 року у справі № 320/25261/23.
Враховуючи характер покладеного на відповідача обов`язку, обсяг відомостей і документів, які мають бути наведені у звіті, колегія суддів вважає достатнім установити строк тридцять календарних днів із дня отримання відповідачем копії цієї постанови.
У звіті відповідач має зазначити дії, вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, надати докази складення та направлення довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а також правове та арифметичне обґрунтування порядку визначення кожної зазначеної в довідці складової грошового забезпечення.
Таким чином, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та відмову в задоволенні решти вимог заяви як передчасних.
Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, то відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимог заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 320/25261/23 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 320/25261/23.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом тридцяти календарних днів із дня отримання копії цієї постанови подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 320/25261/23, до якого додати та зазначити: докази підготовки і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року; правове та арифметичне обґрунтування порядку визначення кожної зі складових грошового забезпечення, зазначених у відповідній довідці; інші документи, що підтверджують повне та належне виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Безименна Н.В.
Вівдиченко Т.Р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua