Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №620/8031/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/8031/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління Сил територіальної Оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального управління Сил територіальної Оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військова частина НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини № НОМЕР_1 від 04.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі, зобов`язавши Регіональне управління Сил територіальної Оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військова частина НОМЕР_1 подати в тижневий строк після набрання законної сили рішенням суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказ командира військової частини № НОМЕР_1 від 04.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, є безпідставним, не обґрунтованим та порушує його права.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку дотримання відповідачем процедури накладення дисциплінарних стягнень, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також визнано встановленими обставини, які не були доведені відповідачем.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 та від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від Регіонального управління Сил територіальної Оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військова частина НОМЕР_1 до суду 18.12.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 14.01.2022 по кінець 2024 року проходив військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_2 .

На підставі заяви Громадської організації «Громадська рада доброчесності» від 02.10.2023, поданої до Державного бюро розслідувань (вх.№8922зкп/к від 13.10.2023) про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 , та на виконання розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2023 №623/р, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 09.11.2023 №367 «Про проведення службової перевірки» щодо перевірки викладених у заяві фактів.

За результатами службової перевірки, визначеною комісією складено доповідну записку від 04.12.2023 вих.№1433/259. Відповідно до зазначеної доповідної записки, командиру військової частини НОМЕР_1 доведено про правопорушення, допущене командиром військової частини НОМЕР_4 підполковником ОСОБА_1 .

На підставі результатів службової перевірки видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.12.2023 №142, відповідно до пункту 1 якого за неналежне виконання службових обов`язків, порушення статей 11, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 , внаслідок безпідставного направлення військовослужбовця у відрядження, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «зауваження».

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 вказаного Закону та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №551-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Дисциплінарний статут).

Так, згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту ЗСУ, усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (далі - Порядок № 608).

Відповідно до п.3 ч.2 розділу І Порядку №608, службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.

Розділом VII Порядку №608 врегульовано питання проведення службових перевірок в ЗСУ, п.1 якого визначено, що з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

Під час службової перевірки встановлюються: особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни; не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов`язки; наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

Службова перевірка проводиться за письмовим рішенням відповідного командира (начальника), у якому зазначаються відомості про посадових осіб, яким доручається проведення перевірки, її мета та дата завершення. Строк проведення перевірки встановлюється з урахуванням мети, обсягу визначених завдань та кількості особового складу, який залучається. Письмове рішення командира (начальника) оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на документі (рапорті (доповіді)) про необхідність проведення перевірки або видання окремого доручення (доручення), розпорядження на її проведення.

Строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі не встановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.

Проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами III та IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім`я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.

У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.

Відповідно до оспорюваного наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 04.12.2023 №142 «Про результати службової перевірки» службовою перевіркою встановлено порушення з боку командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 статей 11, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує про порушення відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскільки командиру було відомо про правопорушення 09.11.2023, а наказ про накладення стягнення винесено 04.12.2023.

З цього приводу судова колегія зазначає, що на час призначення службової перевірки 09.11.2023 командир військової частини НОМЕР_1 не володів інформацією, яка б свідчила про наявність у діях саме командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Підставою для призначення службової перевірки була необхідність встановлення фактичних обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни, наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалася перевірка.

Підтвердженням зазначеного є відсутність складу дисциплінарного правопорушення в діях позивача за текстом заяви Громадської організації «Громадська рада доброчесності» від 02.10.2023, поданої до Державного бюро розслідувань (вх.№8922зкп/к від 13.10.2023) (а.с.142-144).

Крім того, до 04.12.2023 (дати реєстрації доповідної записки) командиру військової частини НОМЕР_1 не могло бути доведено про виявлений в ході службової перевірки факт наявності складу дисциплінарного правопорушення в діях командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 , оскільки відповідно до пункту 3.9.1. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 (чинного на час прийняття рішення), подавати на розгляд командиру (керівнику) не зареєстровані документи заборонялося.

Відтак саме після належної реєстрації результатів службової перевірки командир отримав процесуальну можливість ознайомитися з її висновками та прийняти відповідне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, доповідна записка вих.№1433/259 датована 04.12.2023, а наказ «Про результати службової перевірки» щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення прийнято 04.12.2023, а тому строк для накладення дисциплінарного стягнення не пропущений.

Також судова колегія приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що навіть допускаючи, що командиру військової частини НОМЕР_1 09.11.2023 відомо про дисциплінарне правопорушення, то відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзацу третього пункту 2 розділу II Порядку, у посадової особи виникало право з`ясувати причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини та інші обставини, перш ніж прийняти рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем не ознайомлено позивача із наказом про накладення дисциплінарного стягнення, судова колегія зазначає таке.

В матеріалах справи міститься реєстр №247 від 07.12.2023, яким підтверджується факт доведення наказу підполковнику ОСОБА_1 засобами фельд`єгерського поштового зв`язку (а.с.51).

Доведення оскаржуваного наказу командиру військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 шляхом надіслання засобами фельд`єгерського поштового зв`язку не суперечить вимогам статті 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якою визначено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні).

При цьому, положення зазначеної статті не встановлюють виключного способу доведення письмового наказу до відома військовослужбовця та не містить вимоги щодо обов`язкового особистого вручення такого наказу під підпис.

При цьому, сам по собі спосіб доведення до відома оскаржуваного наказу не свідчить про його незаконність та не створює підстав для скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо не доведення до відома оскаржуваного наказу позивачу є необґрунтованими та спростовуються належними у справі доказами.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що накладення дисциплінарного стягнення за результатами службової перевірки Порядок №608 не передбачає. Вважає, що командир приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності лише за результатами розгляду матеріалів службового розслідування.

З цього приводу колегія суддів зазнає, що згідно з частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Отже, військовослужбовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності при наявності в його діях складу дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту і Порядку №608, або без проведення такого розслідування.

Відповідно до пунктів 1 і 2 розділу VIІ Порядку № 608 з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

Згідно пункту 2 розділу II Порядку №608 службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Проаналізувавши вищевказані норми суд зазначає, що проведення службового розслідування після проведення службової перевірки є правом, а не обов`язком командира.

В доповідній записці від 04.12.2023 зазначено, що службовою перевіркою встановлено факт того, що командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 без наявності правових підстав прийняв рішення про направлення у відрядження солдата ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції. За відсутністю правових підстав командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 безпідставно направив у відрядження до Національного агентства з питань запобігання корупції військовослужбовця призваного за мобілізацією (а.с.15-17).

Відтак службовою перевіркою встановлено склад дисциплінарного проступку позивача.

Щодо посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання представника позивача про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу за наявними у справі доказами, які дозволяють встановити інформацію, яку просив витребувати представник позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №620/8031/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді О.В.Карпушова

В.Ю.Ключкович