Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №740/3420/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/3420/26 Головуючий у 1 інстанції Карпусь І. М.

Провадження № 33/4823/714/26

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Авраменко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Царенка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665,60 грн судового збору на користь держави.

Згідно з оскаржуваною постановою, 17.06.2026 о 14 год 47 хв по вул. Незалежності, 56, в м. Ніжин Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «PEUGEOT-EXPERT», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 17.06.2026 року він алкоголь не вживав та під час керування автомобіля перебував у тверезому стані, не маючи жодних ознак алкогольного сп`яніння, в тому числі і запаху алкоголю з порожнини рота. У працівників поліції не було жодних підстав вважати, що він перебував у стані сп`яніння та відеозаписом також не підтверджена жодна з передбачених ознак. Вказує, що направлення на огляд до лікарні та акт огляду не можуть бути доказами, так як не складалися в його присутності та йому не вручалися, а протокол про адміністративне правопорушення не є визначальним при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності і за своєю природою не є самостійним беззаперечним доказом. Зазначає про незаконність його зупинки працівниками поліції, оскільки коли до нього під`їхав патрульний автомобіль, його транспортний засіб перебував у нерухомому стані, а посилання у постанові суду на те, що на відеозаписі видно, що в нього не світить один з ліхтарів при гальмуванні, то матеріали справи не містять постанови про притягнення його за дане правопорушення. Отже, вважає, що матеріали справи не містять докази керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відсутні докази законності його зупинки.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Царенка А.А., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Як встановлено ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, постанова судді першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містить і розділ Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року, №1395, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов`язаний запропонувати такому водієві пройти огляд в закладах охорони здоров`я. У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, для фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння наявність свідків не вимагається, якщо така фіксація здійснена поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2026 року, серії ЕПР1, №695529, ОСОБА_1 , 17.06.2026 о 14 год 47 хв по вул. Незалежності, 56, в м. Ніжин Чернігівської області, керував автомобілем «PEUGEOT-EXPERT», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозаписів з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції та з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що патрульний автомобіль зупиняється біля припаркованого транспортного засобу «PEUGEOT-EXPERT», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працює лівий задній стоп ліхтар, про що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , який вийшов із передніх дверей місця водія даного автомобіля та не заперечував, що керував даним транспортним засобом і пояснив, що везе дитину на заняття. В ході спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), повідомивши про які, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або у лікарні, проте ОСОБА_1 повідомив, що вчора був день народження у дитини, тому він вживав спиртні напої і не погодився пройти даний огляд. При цьому поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такі обставини, крім протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів, також підтверджуються:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук) та факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук ) та факт відмови ОСОБА_1 , від проходження такого огляду.

Зазначені вище докази, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом першої інстанції.

Апеляційний суд звертає увагу, що в силу ст. 266 КУпАП та п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, поліцейський є особою, уповноваженою на виявлення ознак, які дають поліцейському підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння.

Тобто поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу. При цьому оцінка поліцейським наявності ознак сп`яніння є лише підставою для направлення особи на медичний огляд, а не доказом перебування у стані сп`яніння. Остаточне встановлення або спростування такого стану повинно здійснюватися саме за результатами огляду у визначеному законом порядку.

Поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 ознаку сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, яка відповідно до п. п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, є ознакою алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозаписі, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння

До того ж, як правильно зазначив суд першої інстанції, відеозапис за своєю природою не може безпосередньо фіксувати та передавати запах, а тому відсутність на відеозаписі візуально сприйманої ознаки запаху алкоголю не свідчить про відсутність такої ознаки у водія.

Водночас, наявність запаху алкоголю з порожнини рота була зазначена працівником поліції безпосередньо під час спілкування з ОСОБА_1 , а також відображена в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції, оцінюючи ці відомості у сукупності з відеозаписом, поясненнями самого ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у працівників поліції достатніх підстав запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції не поклав в основу висновку про доведеність обставин правопорушення таку зазначену в протоколі ознаку, як виражене тремтіння пальців рук, оскільки вона не знайшла підтвердження під час судового розгляду. Отже, судом першої інстанції було критично оцінено наявні докази та виключено з обсягу доведених обставин ту ознаку, яка не отримала об`єктивного підтвердження.

Зазначене вище спростовує доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд також вважає безпідставними.

Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції не заперечував, що керував автомобілем «PEUGEOT-EXPERT», д.н.з. НОМЕР_1 , та пояснив, що зупинив автомобіль, щоб підвезти сестру. Крім того, зазначена обставина об`єктивно підтверджується дослідженим судом першої інстанції відеозаписом. Як правильно встановлено судом, після наближення службового автомобіля поліції ОСОБА_1 вийшов саме з місця водія автомобіля «PEUGEOT-EXPERT». При цьому, подальша поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції також свідчить про те, що він був особою, яка керувала вказаним транспортним засобом.

Таким чином, твердження апелянта про те, що матеріали справи не підтверджують факту керування ним транспортним засобом, спростовується як його власними поясненнями, так і безпосередньо дослідженим судом відеозаписом. Для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не має визначального значення та обставина, чи перебував транспортний засіб у русі безпосередньо в момент звернення працівників поліції до ОСОБА_1 .

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо відсутності законних підстав для його зупинки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

З відеозаписів з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції та нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що працівники поліції повідомили водію причину зупинки, а саме: не працював задній лівий ліхтар червоного кольору, що є порушення вимог Правил дорожнього руху України та відповідно самостійною підставою для зупинки транспортного засобу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Відтак звернення поліцейського до водія ОСОБА_1 було здійснено на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Водночас предметом розгляду у цій справі є питання наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не питання притягнення його до адміністративної відповідальності за технічну несправність транспортного засобу. Тому відсутність окремої постанови за вказаною обставиною сама по собі не свідчить про незаконність подальших дій працівників поліції.

Також, із відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що поліцейський неодноразово та в доступній формі роз`яснював ОСОБА_1 можливість та порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Проте, ОСОБА_1 на жодну з пропозицій не відповів ствердно, а намагався вмовити поліцейських не притягувати його до адміністративної відповідальності.

Такі дії ОСОБА_1 правильно оцінені поліцейським як ухилення від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і від проходження огляду у закладі охорони здоров`я. В подальшому, повідомивши ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису склав відповідний протокол. При цьому, повідомлення ОСОБА_1 про свою згоду пройти огляд на стан сп`яніння після фактичного складення протоколу про адміністративне правопорушення, не має правового значення, оскільки його відмова такого проходження була зафіксована у встановленому законом порядку, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 252, 280 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив вище зазначені докази, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 17.06.2026 року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вчиненого адміністративного правопорушення повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищезазначеними доказами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, то підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Авраменко