Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №766/182/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 серпня 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/182/25

Номер провадження: 22-ц/819/1171/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Радченка С.В.,

суддів Бездрабко В.О., Приходько Л.А.

секретар Андреєва В.В.

учасники справи:

представник позивачки: адвокат Лисохмара Наталія Іванівна

за участю прокурор : Смирнової Яни Олегівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Лисохмара Наталії Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 червня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Шестакової Я.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Херсонської міської ради – орган опіки та піклування в особі: Служби у справах дітей Херсонської міської ради, Виконавчий комітет Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

В січні 2025 року адвокат Лисохмара Н.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить позбавити його батьківських прав відносно малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 09 листопада 2018 року позивачка ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого народився син ОСОБА_5 . З січня 2021 року сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, а рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 лютого 2023 року їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Відповідач тривалий час не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його життям, здоров`ям, навчанням і розвитком, не підтримує з ним належного спілкування та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10 червня 2026 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів винної поведінки відповідача щодо дитини, а один з висновків органу опіки та піклування про доцільність позбавлення його батьківських прав стосовно сина є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з рішенням суду адвокат Лисохмара Н.І., діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи, неповне дослідження обставин справи. Зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази та обставини по справі, які підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, оскільки він не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не займається його навчанням, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення. Суд необґрунтовано не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування, який вважав доцільним позбавити відповідача батьківських прав, не дав належної оцінки висновкам Верховного Суду, наданим при розгляді подібних справ.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Письмовий відзив на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

09.11.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, про що Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис № 1377, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 12.04.2019 року серії НОМЕР_1 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_7 », дружини « ОСОБА_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що 07.11.2019 року Корабельним районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис № 764, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Батьками зазначено: Батько ОСОБА_2 ; Мати ОСОБА_8 .

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20.02.2023 року по справі № 464/5790/22 позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 – задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.11.2018 року у Херсонському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 1377.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 19.06.2011 року Комсомольським РВ в м. Херсоні УДМС України в Херсонській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади № 2023/003718850 від 15.05.2023 року, адресою проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.12.2019 року є: АДРЕСА_2 .

Згідно Довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1333-5002764364 від 10.08.2022 року та № адресою проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_2 .

Відповідно до Довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1333-7501175135 від 01.08.2022 року та № 1333-5002764364 від 10.08.2022 року, фактичною адресою проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1324-7002130838 від 26.09.2024 року та № 1324-7002131036 від 26.09.2024 року, фактичною адресою проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_4 .

31.03.2023 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 97, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_10 », дружини « ОСОБА_10 ».

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_11 , про що 06.06.2023 року Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 562, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 . Батьками зазначено: Батько ОСОБА_9 ; Мати ОСОБА_1 .

Згідно Акту встановлення фактичного місця проживання гр. ОСОБА_1 та її сім`ї № 1922, складеного 26.09.2024 року Старостою с-ща Верхнє Синьовидне, с. Межиброди, с. Дубина Сколівської міської ради Львівської області, гр. ОСОБА_1 , 1995 року народження, проживає разом із сім`єю: ОСОБА_9 , 1989 року народження, - чоловік; ОСОБА_3 , 2019 року народження, - син; ОСОБА_11 , 2023 року народження, - дочка, в АДРЕСА_5 , як особи, які переміщені з території України/Херсонської області/де ведуться активні бойові дії.

Відповідно до Довідки № 03 від 26.09.2024 року, виданої Закладом дошкільної освіти № 2 Сколівської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує вказаний дошкільний заклад з 18.09.2024 року.

Зі змісту Довідки № 04 від 15.11.2024 року, виданої Закладом дошкільної освіти № 2 Сколівської міської ради, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_12 , контакту із закладом дошкільної освіти не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вихователями не спілкуєтьсяя, батьківські збори не відвідує, дитину в садочок приводить і забирає мати. Довідку видано на підставі інформації вихователя про участь батька вихованця у садковому житті дитини.

Згідно Довідки № 26 від 25.11.2024 року, виданої Сколівською дитячо-юнацькою спортивною школою Сколівської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається у вказаному закладі на відділені тхеквондо ВТФ.

Згідно Довідки за підписом директора Сколівської дитячо-юнацької спортивної школи Зубрицького Ю.Р., батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_12 , контакту із тренером не підтримує, розвитком дитини не цікавиться, тренування, змагання, батьківські збори не відвідує.

Судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 03.09.2024 року по справі № 464/5469/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

03.10.2024 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76180421 з примусового виконання судового наказу № 464/5469/24, виданого 18.09.2024 року Сихівським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 76180421, станом на 27.11.2024 року розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 8378,27 грн.

У відповідності до Акту обстеження умов проживання від 11.12.2024 року, складеного за адресою: АДРЕСА_5 , створені належні умови для дітей. Рекомендовано звернутися в службу у справах дітей м. Херсон за місцем проживання батька дитини.

Зі змісту Акту оцінки потреб сім`ї та Висновку оцінки потреб сім`ї встановлено, що зі слів матері, ОСОБА_1 , хлопчик прив`язаний до неї та вітчима; біологічний батько з дитиною не спілкується, участь у вихованні хлопчика не приймає. Членами комісії встановлено низький рівень батьківського потенціалу у біологічного батька. Сім`я проживає в орендованому будинку; у помешканні дотримуються санітарно-гігієнічних норм, об лаштоване місце для сну дитини та відпочинку. Основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є ухиляння від участі у вихованні дитини, відсутність зацікавлення у житті дитини та проведенням вільного часу дитини; невиконання батьком обов`язків щодо виховання та утримання дитини; мати здатна задовольнити інтереси дитини.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Корабельної районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав № 01-14-8-27 від 14.02.2025 року, орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі змісту вказаного висновку вбачається, що фахівцями проведено бесіду з батьком неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_2 , який пояснив, що періодично телефонує дитині, цікавиться його життям, але на даний час не має можливості відвідувати сина особисто. Також повідомив, що періодично пересилає кошти на утримання дитини не офіційно, через мобільний банкінг.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Сколівської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав № 461/02-07 від 02.06.2025 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після ознайомлення з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження з ВП № 76180421 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , судом першої інстанції встановлено, що відповідач отримує дохід у військовій частині НОМЕР_6 з 12.05.2026 року.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката Лисохмару Н.І., діючу в інтересах позивачки ОСОБА_1 , яка просила рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог, прокурора, яка просила відхилити доводи апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції,перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27вересня 1991 року (далі Конвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу статті 11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Із положень статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідує, що суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» («Mamchur v. Ukraine», заява №10383/09, рішення від 16 липня 2015 року, пункт 100) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також у рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» («Hunt v. Ukraine», заява №31111/04, пункти 57-58) Європейський суд з прав людини вказав на те, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що проживання дитини разом із батьками в сім`ї відповідає якнайкращим її інтересам, оскільки дитина має право на особисте піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Розлучення дитини з батьками може бути обумовлене лише виключними обставинами, в тому числі неправомірною поведінкою батьків, яка призводить до грубого порушення економічних, соціальних і культурних прав дитини, створює загрози для безпечних умов її проживання та розвитку, перешкоджає належному матеріальному забезпеченню дитини.

Позбавлення батьківських прав є одним із заходів сімейно-правової відповідальності, яка спрямована на захист прав та інтересів дитини, настає при винній поведінці батьків на підставах і у порядку, передбачених законом, та породжує настання невигідних для батьків наслідків, у тому числі втрату права, заснованого на спорідненості з дитиною.

Однією з підстав позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійний характер.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Зібрані докази в справі вказують на те, що з 2021 року сторони в справі не проживають разом, при цьому ОСОБА_2 не проживає разом із сином, не виконує належним чином свої обов`язки щодо його виховання та утримання, не виявляє інтересу до його життя і навчання. Дитина проживає з матір`ю та її новим чоловіком і бажає цього.

Водночас ОСОБА_2 не виявляє негативної поведінки та не вчиняє протиправних дій щодо сина.

Слід зазначити, що при розгляді даної справи, а ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, суди не отримали можливості заслухати думку відповідача з приводу підстав позову, оскільки останній, ймовірно, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

Проте, колегія суддів вважає, що встановивши ці обставини та врахувавши інтереси дитини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу сімейно-правової відповідальності у виді позбавлення батьківських прав відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому. Колегія суддів вважає, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено. Колегія суддів також враховує, що відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із нею сімейних відносин не буде відповідати інтересам дитини, незважаючи на обставини, викладені в висновку органу опіки та піклування Сколівської міської ради Львівської області

Суд першої інстанції повно з`ясував усі обставини справи та правильно застосував правові норми, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини і колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції про те, що у висновку, який міститься в матеріалах справи не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність застосування саме такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав відповідача, не наведено даних, які об`єктивно характеризують відповідача, не встановлені фактичні обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини та можливі причини такого ухилення.

Натомість в матеріалах справи мітиться також висновок органу опіки та піклування Корабельної районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав № 01-14-8-27 від 14.02.2025 року, в якому орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 369, 374,375,381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Лисохмара Наталії Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови складено 12 серпня 2026 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді В.О. Бездрабко

Л.А.Приходько