Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №585/583/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/583/26

Номер провадження 22-ц/816/2558/26 Номер провадження 22-ц/816/2382/26

Категорія - 21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Замченко А.О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

у присутності:

представника позивача Яцун О.П. (в режимі відеоконференції)

представника відповідача Діренко М.С. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», яка подана представником Саєнко Олександром Олексійовичем, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Євлах О.О. в м. Ромни Сумської області, повне рішення складено 17 квітня 2026 року,

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», яка подана представником Саєнко Олександром Олексійовичем, на додаткове рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2026 року, ухвалену у складі судді Євлах О.О. в м. Ромни Сумської області,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», третя особа: Комишанська сільська рада Охтирського району про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

11 лютого 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Яцун О.П., звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (далі – ТОВ «Райз-Схід»), третя особа: Комишанська сільська рада Охтирського району про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди.

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті ОСОБА_2 вона успадкувала та стала власницею земельних ділянок, а 22 грудня 2021 року між нею та ТОВ «Райз-Схід» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, згідно з якою договір укладено до 31.12.2025. Протягом 2025 року вона неодноразово повідомляла відповідача про небажання продовжувати договірні відносини, будь-яких письмових пропозицій щодо поновлення договору не отримувала, однак у листопаді 2025 року дізналася з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що строк дії договору змінено до 31.12.2032 на підставі додаткової угоди від 23.12.2021, яку вона не укладала та не підписувала.

Зазначає, що після того як дізналася про продовження строку дії договору без її згоди, звернулася до відповідача з вимогою припинити право оренди, однак отримала відмову, а на адвокатський запит відповідач повідомив про втрату оригіналу додаткової угоди. При цьому державна реєстрація права оренди була проведена 09.09.2025 на підставі додаткової угоди від 23.12.2021. Позивач вважає, що додаткову угоду не укладала, будь-яких доручень на її укладення не надавала, підпис у документі їй не належить, у зв`язку з чим дії відповідача щодо використання земельних ділянок після 31.12.2025 є незаконними, створюють перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, а реєстрація права оренди на підставі цієї угоди порушує її права та законні інтереси.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Райз-Схід», третя особа – Комишанська сільська рада Охтирського району, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди задоволено; усунуто перешкоди у користуванні належними позивачу земельними ділянками площею 4,1332 га (кадастровий номер 5924187600:02:002:0010) та 0,4748 га (кадастровий номер 5924187600:02:002:0045), розташованими на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, шляхом їх повернення з незаконного користування ТОВ «Райз-Схід»; скасовано державну реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок за ТОВ «Райз-Схід», вчинену 09.09.2025 на підставі додаткової угоди від 23.12.2021 (індексні номери 80742643 та 80742738), а також стягнути з ТОВ «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що 22 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі строком до 31.12.2025, що сторонами визнається і підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 оспорювала факт укладення додаткової угоди від 23.12.2021, на підставі якої за відповідачем зареєстровано право оренди земельних ділянок до 31.12.2032, тоді як відповідач, посилаючись на укладення цієї угоди, надав лише її копію та зазначив, що оригінал договору не зберігся через його знищення в результаті пошкодження майна. Суд дійшов висновку, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору оренди строком до 31.12.2032 у встановлений законом спосіб не відбулося, а відтак правочин не було вчинено.

Суд встановив, що позивач не має у своєму розпорядженні оспорюваної додаткової угоди, а відповідач не надав її оригінал, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неукладеність цієї додаткової угоди та використання земельних ділянок після 31.12.2025 без належної правової підстави. Суд відхилив доводи відповідача щодо сплати орендної плати як підтвердження існування договірних відносин, оскільки ці платежі здійснювалися в межах чинності додаткової угоди від 22.12.2021, а також зазначив, що відповідач не надав акта приймання-передачі спірної додаткової угоди на зберігання та що реєстрація додаткової угоди відбулася 09.09.2025, тоді як знищення будівлі, в якій, зі слів відповідача, зберігався її оригінал, відбулося 03.08.2025. Інших доказів на підтвердження наявності договірних правовідносин після 31.12.2025 відповідачем не надано, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Додатковим рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.04.2026 заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Яцун О.П. про ухвалення додаткового рішення задоволено; стягнуто з ТОВ «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційних скарг

21.05.2026 представник відповідача – адвокат Саєнко О.О. подав до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2026. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.

01.06.2026 представник відповідача – адвокат Саєнко О.О. подав до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу на додаткове рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.04.2026 у якій просить cкасувати частково додаткове рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.04.2026 у справі №585/583/26 в частині задоволення вимог в розмірі 7 000 грн та ухвалити нове рішення, яким розмір витрат на професійну правничу допомогу зменшити до 1 000 грн.

01.07.2026 представник відповідача – адвокат Саєнко О.О. подав повторно до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2026 у справі № 585/583/26. У поданій апеляційній скарзі він просить скасувати зазначене рішення в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що рішення суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції поклав в основу рішення недопустимий доказ – відповідь Комишанської сільської ради від 12.03.2026, подану з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України, без обґрунтування неможливості подання у встановлений строк та без клопотання про поновлення строку. Крім того, суд, зазначивши про ненадання акта приймання-передачі до договору № 02-02-22 від 02.02.2022, не ставив відповідачу питання про його наявність чи витребування, що, на думку апелянта, свідчить про необ`єктивність та упередженість суду першої інстанції.

Також апелянт вказує, що висновок суду про неукладеність додаткової угоди від 23.12.2021 є передчасним та незаконним, оскільки відсутність у відповідача оригіналу додаткової угоди не свідчить про припинення чи недійсність договірних правовідносин, право оренди належним чином зареєстроване в державному реєстрі, а самі зобов`язання сторін продовжують існувати та підлягають виконанню. Апелянт зазначає, що втрата оригіналу додаткової угоди сталась внаслідок прильоту FPV-дрону по приміщенню, де зберігались оригінали договорів, а відсутність у матеріалах справи оригіналу додаткової угоди від 23.12.2021 не свідчить про неукладеність цієї додаткової угоди, оскільки договір виконувався сторонами, а ТОВ «Райз-Схід» належним чином виконував та виконує умови договору оренди.

Крім того, апелянт зазначає, що відсутні правові підстави для скасування права оренди, оскільки позивач та відповідач погодили всі істотні умови оренди земельних ділянок, уклали додаткову угоду від 23.12.2021 до договору оренди від 29.08.2018 та продовжили строк оренди до 31.12.2032, а право оренди було зареєстровано у встановленому законом порядку. Також апелянт вважає, що висновок суду щодо реєстрації додаткової угоди 09.09.2025 не може бути підставою для скасування права оренди, оскільки єдиний доказ цього – відповідь Комишанської сільської ради від 12.03.2026, яка, на думку апелянта, не є належним та допустимим доказом.

Окрім того, апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення суду є незаконним, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, при цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування, витрати на правничу допомогу визначаються договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а для визначення розміру таких витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг) і опис здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тоді як заявлені витрати на правничу допомогу адвоката є непропорційними фактичному обсягу та складності наданих послуг, обсяг виконаних дій не відповідає заявленій сумі, такі витрати перевищують розумні межі, необхідні для належного здійснення представництва, а їх стягнення суперечить принципу розумності та доцільності витрат, закріпленому практикою судів у спорах про правничу допомогу.

Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу

09.07.2026 та 10.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвоката Яцун О.П. подала відзив на апеляційні скарги, які мотивовані тим, що доводи апелянта щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції і додаткового рішення не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та не спростовують висновків суду, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо рішення суду першої інстанції у відзиві зазначено, що доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог статті 83 ЦПК України, безпідставне прийняття відповіді Комишанської сільської ради від 12.03.2026 та покладення її в основу рішення є необґрунтованими, оскільки зазначений доказ був поданий під час підготовчого провадження разом із відповідним клопотанням та долучений судом до закриття підготовчого провадження. Також вказано, що апелянтом не надано ані оригіналу додаткової угоди, ані інших належних та допустимих доказів її укладення та підписання сторонами, а посилання на державну реєстрацію права оренди, втрату оригіналу додаткової угоди та інші обставини не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки державна реєстрація не створює речове право за відсутності належного правочину, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів.

Щодо додаткового рішення у відзиві зазначено, що доводи апеляційної скарги про непропорційність та неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки позивачем надано належні докази понесених витрат, тоді як відповідач не надав жодного доказу на підтвердження неспівмірності заявлених до стягнення витрат, не подав альтернативного розрахунку та не довів наявності підстав для їх зменшення. Відтак додаткове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а визначений судом розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним та підтвердженим належними доказами.

Позиція апеляційного суду щодо явки учасників справи та можливості апеляційного розгляду

У судове засідання з`явились представник позивача Яцун О.П. (в режимі відеоконференції), представник відповідача Діренко М.С. (в режимі відеоконференції).

Позивач ( ОСОБА_1 ), будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За змістом частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні у відсутність позивача.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Селезньовою Т.О., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,1332 га, кадастровий номер 5924187600:02:002:0010, розташовану на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 8).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2024 земельна ділянка № 5924187600:02:002:0010 площею 4,1332 га на підставі свідоцтва про право на спадщину № 667 від 01.11.2021 на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Селезньовою Т.О., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 0,4748 га, кадастровий номер 5924187600:02:002:0045, розташовану на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 10).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2024 року земельна ділянка за кадастровим номером 5924187600:02:002:0045 площею 0,4748 га на підставі свідоцтва про право на спадщину № 668 від 01.11.2021 року на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно з договором оренди землі від 29 серпня 2018 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Райз-Схід», орендодавець передав орендарю у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки площею 4,1332 га (кадастровий номер 5924187600:02:002:0010) та 0,4748 га (кадастровий номер 5924187600:02:002:0045), розташовані на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, строком до 29 серпня 2025 року (а.с. 12-14).

Згідно з додатковою угодою до договору оренди землі від 22.12.2021, укладеною між ТОВ «Райз-Схід» та ОСОБА_1 , відповідно до п. 3.1 договору строк його дії визначено до 31.12.2025, водночас договором передбачено, що в будь-якому випадку договір та право оренди за ним залишаються чинними до моменту завершення орендарем збирання врожаю (а.с. 15-17).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.11.2025 року земельна ділянка кадастровий номер 5924187600:02:002:0010 перебуває в оренді на підставі договору оренди землі від 29.08.2018 року, свідоцтва про право на спадщину № 667 від 01.11.2021 року, додаткової угоди від 22.12.2021 та додаткової угоди від 23.12.2021. Дата закінчення договору оренди землі 31.12.2032 (а.с. 18)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.11.2025 земельна ділянка кадастровий номер 5924187600:02:002:0045 перебуває в оренді на підставі договору оренди землі від 29.08.2018, свідоцтва про право на спадщину № 668 від 01.11.2021, додаткової угоди від 22.12.2021 та додаткової угоди від 23.12.2021. Дата закінчення договору оренди землі 31.12.2032 (а.с. 19)

Згідно з листом ТОВ «Райз-Схід» № 1161 від 01.12.2025, наданим на адвокатський запит адвоката Яцун О.П., місце зберігання (архів), у якому зберігалися оригінали договорів оренди землі та належних до них документів, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації було знищено. Унаслідок цього примірник додаткової угоди № б/н від 23.12.2021 до договору оренди землі № б/н від 29.08.2018, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід», а також витяг з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію зазначеної додаткової угоди не збереглися. У зв`язку з цим надати примірник додаткової угоди № б/н від 23.12.2021 до договору оренди землі № б/н від 29.08.2018, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід», а також витяг з ДРРП на нерухоме майно про її реєстрацію не вбачається за можливе (а.с.22).

Довідка про доходи ОСОБА_1 підтверджує отримання нею від ТОВ «Райз-Схід» орендної плати за землю у грудні 2022 року, вересні 2023 року, жовтні 2024 року, лютому 2025 року та вересні 2025 року. Зазначені відомості свідчать про фактичне виконання ТОВ «Райз-Схід» зобов`язань щодо виплати орендної плати за договором оренди землі (а.с. 23-24).

Згідно з договором № 02-02-22 від 02.02.2022, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Компанія «Райз» (зберігач) та ТОВ «Райз-Схід» (поклажодавець) , зберігач здійснює зберігання документів за адресою: вул. Кутузова, 18, селище Межова, Дніпропетровська область (п. 1.3 договору) (а.с. 57).

Згідно з повідомленням ПрАТ «Компанія Райз» від 20.08.2025 за вих. № 2008/25-03, 03.08.2025 приблизно о 05:25 збройними силами рф було завдано удару із використанням FPV-дрону по території селища Межова, внаслідок чого пошкоджено будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з ЄРДР, наданий за цим фактом (а.с. 58).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Межівської селищної ради від 27.04.2006, власником адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, смт Межова, вул. Кутузова, 18, є ТОВ «Райз» (а.с. 59).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Компанія «Райз» зареєстровано адміністративно-побутовий комплекс за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, смт Межова, вул. Кутузова, 18 (а.с. 60).

Згідно з витягом з ЄРДР № 22025040000001488 від 15.08.2025, 03.08.2025 приблизно о 05:25 збройними силами рф було завдано удару із використанням FPV-дрону по території селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. Внаслідок удару пошкоджено будівлі аграрного підприємства Придніпровське АТ-ТОВ за адресою: вул. Козацька (Кутузова), буд. 18. Інформація щодо загиблих та поранених не надходила (а.с. 61).

Згідно з платіжними інструкціями ТОВ «Райз-Схід» сплатило ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди землі, а саме: 20.02.2025 - у сумі 11,52 грн за 2024 рік; 07.02.2022 - у сумі 848,28 грн за 2024 рік; 04.10.2024 - у сумі 16 858,59 грн за 2024 рік; 26.01.2024 - у сумі 225,79 грн за 2023 рік; 06.09.2023 - у сумі 16 632,80 грн за 2023 рік; 05.05.2023 - у сумі 750,00 грн; 21.12.2022 - у сумі 15 426,77 грн; 21.12.2022 - у сумі 1 272,74 грн за 2022 рік; 07.10.2022 - у сумі 14 985,41 грн за 2021 рік; 17.09.2025 - у сумі 17 727,62 грн за 2025 рік (а.с. 62–67).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.02.2026 земельна ділянка площею 4,1332 га, кадастровий номер 5924187600:02:002:0010, власником якої є ОСОБА_1 , перебуває в оренді ТОВ «Райз-Схід» на підставі договору від 29.08.2018. Дата завершення дії договору – 31.12.2032 (а.с. 81-82).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.02.2026 земельна ділянка площею 0,4748 га, кадастровий номер 5924187600:02:002:0045, власником якої є ОСОБА_1 , перебуває в оренді ТОВ «Райз-Схід» на підставі договору від 29.08.2018. Дата завершення дії договору – 31.12.2032 (а.с. 83-84).

Згідно з відповіддю Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області № 02-15/174 від 12.03.2026 зміни до речового права – права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924187600:02:002:0010 – на підставі додаткової угоди б/н від 23.12.2021 до договору оренди землі б/н від 29.08.2018, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід», було внесено на підставі рішення державного реєстратора Комишанської сільської ради Цвик І.В. № 80742643 від 09.09.2025. Державна реєстрація відповідних змін відбулася в день прийняття рішення. Зміни до речового права – права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924187600:02:002:0045 – на підставі додаткової угоди б/н від 23.12.2021 до договору оренди землі б/н від 29.08.2018, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід», було внесено на підставі рішення державного реєстратора Комишанської сільської ради Цвик І.В. № 80742738 від 09.09.2025. Державна реєстрація відповідних змін відбулася в день прийняття рішення (а.с. 90).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном.

За змістом статті 316 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а право користування є одним із видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів – набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2026 року у справі № 931/755/24).

За змістом статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату, а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендар набуває права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, визначених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно з частиною першою статті 14 та частиною першою статті 16 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі та за взаємною згодою орендодавця й особи, яка набуває право оренди земельної ділянки.

За змістом частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано у документі та він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статті 654 ЦК України зміна договору здійснюється у тій самій формі, що й договір, який змінюється.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (п. 6.34).

Отже, виникнення прав та обов`язків сторін, пов`язаних із продовженням строку дії договору оренди, можливе лише за умови встановлення факту належного укладення додаткової угоди, зокрема її підписання обома сторонами. Саме встановлення цієї обставини має вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 380/1405/17 (пункти 73-77 постанови) зазначив, що реєстрація права оренди земельної ділянки, коли договір оренди власником фактично не підписувався, тобто такий правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону; при цьому власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а обраний спосіб захисту має бути ефективним і забезпечувати реальне відновлення порушеного права. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що скасування державної реєстрації (запису про проведену державну реєстрацію) договору оренди є ефективним способом захисту порушеного права та забезпечує його реальне відновлення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору оренди строком до 31.12.2032 у встановлений законом спосіб не відбулося, а відтак правочин не було вчинено; позивач не має у своєму розпорядженні оспорюваної додаткової угоди від 23.12.2021, відповідач не надав її оригінал, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи, а інших доказів на підтвердження наявності договірних правовідносин після 31.12.2025 відповідачем не надано. Крім того, суд врахував, що державна реєстрація додаткової угоди відбулася 09.09.2025, тоді як знищення будівлі, в якій, зі слів відповідача, зберігався оригінал додаткової угоди, відбулося 03.08.2025, а тому дійшов висновку про використання земельних ділянок відповідачем після 31.12.2025 без належної правової підстави та про наявність підстав для задоволення позову. Апеляційний суд погоджується з такими висновками, визнавши їх законними та обґрунтованими.

Щодо обґрунтованості прийняття та врахування судом першої інстанції відповіді Комишанської сільської ради від 12.03.2026

Відповідь Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області № 02-15/174 від 12.03.2026 була подана представником позивача до суду першої інстанції разом із відповідним клопотанням 18.03.2026 та долучена судом під час підготовчого засідання 19.03.2026 (а.с. 93-98), тобто до закриття підготовчого провадження та до початку розгляду справи по суті. Отже, суд першої інстанції прийняв зазначений доказ у межах наданих йому процесуальних повноважень та з дотриманням вимог ЦПК України. При цьому положення частини другої статті 83 ЦПК України не містять заборони на подання доказів на стадії підготовчого провадження, а питання щодо подання, витребування та долучення доказів вирішуються, зокрема, на стадії підготовчого провадження.

Зміст відповіді Комишанської сільської ради безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі, оскільки містить відомості про внесення 09.09.2025 змін у речове право – право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5924187600:02:002:0010 та 5924187600:02:002:0045 на підставі додаткової угоди від 23.12.2021 до договору оренди землі від 29.08.2018. Зазначені відомості мають істотне значення для встановлення обставин щодо виникнення та державної реєстрації права оренди, яке відповідач протиставляє вимогам позивача.

При цьому суд першої інстанції не поклав в основу рішення виключно відповідь Комишанської сільської ради від 12.03.2026 року, а дослідив її у сукупності з іншими матеріалами справи. Важливим є й те, що в суді першої інстанції відповідач не заперечував дату проведення відповідних реєстраційних дій, у зв`язку з чим у позивача не було процесуальної необхідності подавати додаткові документи, які дублювали відомості, що вже містилися у відповіді третьої особи. Лише в апеляційній скарзі відповідач поставив під сумнів факт проведення реєстраційних дій саме 09.09.2025, тобто змінив свою процесуальну позицію порівняно з розглядом справи судом першої інстанції.

Крім того, апелянтом не надано належного та допустимого доказу, який би спростовував відомості, викладені у відповіді Комишанської сільської ради від 12.03.2026. Саме по собі заперечення відповідача щодо дати державної реєстрації не свідчить про недопустимість зазначеного доказу та не спростовує його змісту. Відтак доводи апеляційної скарги про безпідставне прийняття судом першої інстанції відповіді Комишанської сільської ради від 12.03.2026 та порушення при цьому норм процесуального права є необґрунтованими, а підстав для виключення зазначеного доказу з числа доказів у справі не вбачається.

Щодо доводів апеляційної скарги про укладення додаткової угоди від 23.12.2021 та підтвердження її чинності державною реєстрацією і виконанням умов договору оренди

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відсутність у відповідача оригіналу додаткової угоди від 23.12.2021 до договору оренди не свідчить про її неукладеність, а також про те, що належна державна реєстрація права оренди та виконання відповідачем умов договору оренди підтверджують продовження строку його дії до 31.12.2032.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неукладеність додаткової угоди від 23.12.2021 не лише з мотивів ненадання відповідачем її оригіналу, а з урахуванням відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов такої додаткової угоди та її підписання сторонами.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин у письмовій формі вважається вчиненим, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відтак саме факт підписання спірної додаткової угоди та наявність волевиявлення позивача на продовження строку оренди до 31.12.2032 підлягали доведенню належними та допустимими доказами.

Водночас позивач заперечувала факт підписання цієї додаткової угоди, а її оригінал відповідачем наданий не був, що унеможливило проведення почеркознавчої експертизи та перевірку належності підпису позивачу. За таких обставин відсутність оригіналу спірної додаткової угоди у сукупності з відсутністю інших належних і допустимих доказів її укладення обґрунтовано врахована судом першої інстанції при вирішенні спору.

Посилання апелянта на належне виконання ним умов договору оренди та сплату орендної плати також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки такі дії самі по собі не підтверджують укладення додаткової угоди та наявність волевиявлення орендодавця на продовження строку оренди до 31.12.2032. Відповідач користувався спірними земельними ділянками за згоди позивача в межах строку дії договору оренди від 29.08.2018, який був визначений сторонами до 31.12.2025, тоді як доказів надання позивачем згоди на користування земельними ділянками після зазначеної дати відповідачем не надано.

Не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і посилання апелянта на державну реєстрацію права оренди. Сама по собі державна реєстрація речового права не створює такого права за відсутності належної правової підстави його виникнення та не може замінити правочин, укладений сторонами у встановленій законом формі. У цій справі позивач заперечувала факт укладення додаткової угоди від 23.12.2021, а відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували її підписання позивачем.

При цьому колегія суддів враховує встановлену судом першої інстанції часову невідповідність у доводах відповідача щодо зберігання оригіналу додаткової угоди. Згідно з матеріалами справи, зміни у речове право – право оренди земельних ділянок були внесені державним реєстратором Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області 09.09.2025 на підставі додаткової угоди від 23.12.2021 року (а.с. 90). Водночас, за поясненнями відповідача, приміщення, в якому, за його твердженням, зберігався оригінал зазначеної додаткової угоди, було знищено 03.08.2025 (а.с. 58, 61). Таким чином, приміщення, в якому, за твердженнями відповідача, зберігався оригінал спірної додаткової угоди, було знищено більш ніж за місяць до проведення державної реєстрації змін у речовому праві, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції при оцінці доводів відповідача щодо втрати оригіналу спірної додаткової угоди.

За таких обставин пояснення відповідача про втрату оригіналу додаткової угоди внаслідок знищення приміщення не усувають сумнівів щодо наявності та належного оформлення цього правочину, оскільки державна реєстрація змін у речовому праві на підставі зазначеної додаткової угоди була проведена 09.09.2025, тобто вже після знищення приміщення 03.08.2025. Вказана обставина у сукупності з відсутністю оригіналу додаткової угоди та інших належних і допустимих доказів її укладення була обґрунтовано врахована судом першої інстанції при оцінці доказів.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що сторони погодили всі істотні умови та уклали додаткову угоду від 23.12.2021, а державна реєстрація права оренди та сплата орендної плати підтверджують продовження договірних правовідносин до 31.12.2032, не спростовують висновків суду першої інстанції. Наведені доводи фактично зводяться до іншої оцінки наявних у справі доказів, однак не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували волевиявлення позивача на укладення спірної додаткової угоди та користування відповідачем земельними ділянками після 31.12.2025. За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції

Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення зазначених витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Як установлено судом першої інстанції, на підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 18 листопада 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 13 квітня 2026 року та квитанцію про сплату 8 000 грн. Згідно з актом до складу наданих послуг включено консультацію і роз`яснення в усній формі, збір доказів, направлення адвокатських запитів, складення позовної заяви та виготовлення копій документів, які направлялися до суду (а.с. 126-27).

Наведені документи у своїй сукупності підтверджують як факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, так і обсяг фактично наданих адвокатом послуг. При цьому сам по собі факт того, що відповідач не погоджується із заявленим до відшкодування розміром витрат, не є достатньою підставою для їх зменшення.

Колегія суддів враховує, що визначення розміру гонорару у відносинах між адвокатом та клієнтом є предметом їх домовленості, однак при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має перевірити відповідність заявленої до компенсації суми встановленим процесуальним законом критеріям. Така перевірка у цій справі не дає підстав для висновку про неспівмірність витрат у розмірі 8 000 грн.

Предметом розгляду у цій справі був спір про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди. Судом першої інстанції позов задоволено в повному обсязі. Для належного захисту прав позивача адвокатом здійснено комплекс юридичних дій, зокрема надано консультацію та роз`яснення, здійснено збір доказів, направлено адвокатські запити, підготовлено позовну заяву та сформовано необхідні матеріали для подання до суду.

Колегія суддів не погоджується з доводами про те, що зазначений обсяг правничої допомоги є незначним та не обґрунтовує заявленого розміру витрат. Підготовка позовної заяви у спорі щодо права користування земельними ділянками та державної реєстрації права оренди, збір і належне оформлення доказів, необхідність отримання відповідної інформації шляхом направлення адвокатських запитів, а також надання клієнту правової консультації свідчать про фактичне виконання адвокатом комплексу юридичних робіт, необхідних для звернення до суду та ефективного захисту прав позивача.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неспівмірність заявлених витрат із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, чи значенням справи для позивача. Саме лише посилання відповідача на необхідність зменшення витрат до 1 000 грн не підтверджує необґрунтованості заявленої суми та не містить належного розрахунку, який би давав можливість визначити інший розмір компенсації.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, у разі недотримання вимог щодо їх співмірності. Отже, зменшення таких витрат можливе за наявності обґрунтованих підстав та доказів їх неспівмірності.

У цій справі таких обставин колегія суддів не встановила. Навпаки, надані позивачем документи підтверджують понесення ним витрат у розмірі 8 000 грн, фактичне надання відповідних послуг та їх зв`язок із розглядом цієї справи.

З огляду на характер спору, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, перелік виконаних адвокатом робіт, результат розгляду справи, а також відсутність належних доказів неспівмірності заявлених витрат, колегія суддів доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн є необхідними, розумними та співмірними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн та не вбачає підстав для їх зменшення.

Отже, додаткове рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2026 року в частині стягнення з ТОВ «Райз-Схід» на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн є законним та обґрунтованим, а підстави для його зміни або зменшення зазначеної суми відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, а також змінити судове рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо неукладення додаткової угоди від 23 грудня 2021 року, державної реєстрації права оренди, виконання відповідачем умов договору та прийняття судом першої інстанції відповіді Комишанської сільської ради від 12 березня 2026 року не спростовують висновків суду першої інстанції. Належних та допустимих доказів на підтвердження волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди та продовження строку дії договору оренди до 31 грудня 2032 року відповідачем не надано.

Отже, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області в частині вирішення спору по суті підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням характеру спору, обсягу фактично наданих адвокатом послуг, а також критеріїв необхідності, розумності та співмірності таких витрат колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума у розмірі 8 000 грн є обґрунтованою та підстав для її зменшення не вбачає.

Сам факт незгоди відповідача із заявленим розміром витрат не свідчить про їх неспівмірність. Відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що заявлена до відшкодування сума не відповідає складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та часу, необхідному для їх виконання.

Отже, додаткове рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2026 року в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без змін, а доводи апеляційної скарги – без задоволення.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив стягнути з ТОВ «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2025 року, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 08 липня 2026 року та копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 09 липня 2026 року (а.с. 223-225).

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При цьому розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом та характером виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, а також значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спору, обсяг поданого представником позивача відзиву на апеляційну скаргу, складність справи, обсяг фактично наданої правничої допомоги, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн є завищеним.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям співмірності, розумності та необхідності, відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.

Враховуючи викладене, з ТОВ «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню, оскільки є судовим рішенням апеляційного суду, ухваленим за результатами перегляду рішення суду першої інстанції. Отже, така постанова може бути оскаржена в касаційному порядку на підставах, передбачених законом.

Керуючись статтями 270, 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, Сумський апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», подану його представником Саєнком Олександром Олексійовичем, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2026 року залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2026 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», подану його представником Саєнком Олександром Олексійовичем, на додаткове рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2026 року залишити без задоволення.

Додаткове рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Головуючий - А.М. Худик

Судді: Я.Л. Петен

А.О. Замченко