Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №522/6421/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5249/26

Справа № 522/6421/25-Е

Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Коновалова В.А., Назарова М.В.,

за участю секретаря судового засідання Соболєвої Р.М.,

учасники справи:

позивач – Моторно (транспортне) страхове бюро України

відповідач – ОСОБА_1

представник відповідача – Пінчук Дмитро Сергійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пінчука Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28 січня 2026 року, ухвалене у складі судді Ганошенка С.А., у приміщенні того ж суду,

у цивільний справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

установив:

Короткий виклад обставин справи

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України 31.03.2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в якому просить суд стягнути з відповідача суму завданої майнової шкоди у розмірі 162200,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 3028,00 гривні.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив, що 14.06.2024 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «LEXUS», д.н.з НОМЕР_1 та автомобіля «NISSAN», д.н.з НОМЕР_2 . Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2024 року по справі № 521/10260/24 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно Звіту оцінювача встановлено, що вартість відновлювального ремонту т/з «NISSAN»,, д.н.з НОМЕР_2 становить 438270,94 грн. Витрати на проведення експертизи склали: 2200,00 грн. Таким чином, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28 січня 2026 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується довідкою МТСБУ, яка була долучена до матеріалів справи.

Шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі, яка є власником пошкодженого автомобіля та яка з метою отримання відшкодування звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Як убачається з матеріалів справи замовником проведення експертного дослідження розміру шкоди було МТСБУ.

Моторне транспортне страхове бюро України на підставі наказу, справа № 104332 від 27.08.2024 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 160000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 925475 від 27.08.2024 року, яка долучена до матеріалів справи.

Також, Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі розрахунку № АО 147 від 28.02.2022 року здійснило виплату СПД ОСОБА_2 у розмірі 2200,00 грн. за надані послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № 914682 від 23.07.2024 р., яка долучена до матеріалів справи.

За таких підстав суд вважав за необхідне задовольнити позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатами, у розмірі 162200,00 гривень.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись частково із вказаним рішенням, адвокат Пінчук Дмитро Сергійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.01.2026 - скасувати в частині задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України і стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат позивача на послуги по врегулюванню по справі визначення розміру шкоди, в розмірі 2200 грн., і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пп. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України № 1961-IV витрати на проведення експертизи підлягають відшкодуванню потерпілому лише у випадку, коли МТСБУ не забезпечило своєчасного направлення представника для визначення розміру збитків, унаслідок чого потерпілий самостійно залучив експерта.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що потерпілий самостійно замовляв та оплачував експертне дослідження.

Навпаки, платіжна інструкція від 23.07.2024 та звіт про визначення вартості ремонту свідчать, що замовником та платником послуг експерта було саме МТСБУ.

На думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам та безпідставно включив зазначені 2 200 грн до суми регресного стягнення, у зв`язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у стягненні цих витрат.

Щодо явки сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення не було, що не перешкоджає апеляційному перегляду.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28 січня 2026 року лише у частині задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України і стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат позивача на послуги по врегулюванню по справі визначення розміру шкоди, в розмірі 2200 грн..

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.06.2024 приблизно о 16 год. 15 хв. в м. Одесі по вул. Малиновського, біля будинку № 71, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «LEXUS», д.н.з НОМЕР_1 , не вибрала безпечної дистанції та швидкості для руху, не впоралася з керуванням, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки «NISSAN», д.н.з НОМЕР_2 , який зупинився попереду.

Відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2024 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.06.2024 року.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується довідкою МТСБУ, яка була долучена до матеріалів справи.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля на момент ДТП, вартості відновлювального ремонту т/з та вартість відновлювального ремонту т/з з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників від 07.04.2024 року, складеного СПД ОСОБА_2 вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля NISSAN», д.н.з НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП визначається з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників пошкодженого при ДТП визначається рівною 438270 грн. 94 коп.

Згідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі, яка є власником пошкодженого автомобіля та яка з метою отримання відшкодування звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Як убачається з матеріалів справи замовником проведення експертного дослідження розміру шкоди було МТСБУ.

Моторне транспортне страхове бюро України на підставі наказу, справа № 104332 від 27.08.2024 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 160000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 925475 від 27.08.2024 року, яка долучена до матеріалів справи.

Також, Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі розрахунку № АО 147 від 28.02.2022 року здійснило виплату СПД ОСОБА_2 у розмірі 2200,00 грн. за надані послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № 914682 від 23.07.2024 р., яка долучена до матеріалів справи.

За таких підстав суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатами, у розмірі 162200,00 гривень.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 2 200 грн витрат, понесених МТСБУ на визначення розміру завданої шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Отже, залучення МТСБУ відповідного фахівця для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу безпосередньо пов`язане з виконанням покладеного на Бюро законом обов`язку щодо встановлення розміру заподіяної шкоди та здійснення регламентної виплати.

Посилання скаржника на пункт 34.3 статті 34 зазначеного Закону висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки вказана норма регулює випадок самостійного залучення експерта потерпілою особою у разі незабезпечення МТСБУ участі свого представника та не містить заборони МТСБУ самостійно залучати і оплачувати послуги експерта для визначення розміру шкоди.

Матеріалами справи підтверджено, що замовником відповідного дослідження було МТСБУ, а його вартість у розмірі 2 200 грн фактично сплачена позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 914682 від 23 липня 2024 року.

Враховуючи, що зазначені витрати понесені МТСБУ у зв`язку з урегулюванням наслідків дорожньо-транспортної пригоди, винною у вчиненні якої визнано відповідача, та були необхідними для визначення розміру регламентної виплати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх включення до суми, яка підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до іншого тлумачення норм матеріального права, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення в цій частині.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наянвість правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу адвоката Пінчука Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А. Коновалова