Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №521/4117/26
Суддя: Копіца О. В.
Номер провадження: 33/813/1192/26
Номер справи місцевого суду: 521/4117/26
Головуючий у першій інстанції Старіков О. О.
Доповідач Копіца О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності захисника Корміч С.В., представника Одеської митниці Держмитслужби України Берназ В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 23.04.2026 відносно:
ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Азербайджанській республіці, громадянка респ. Азербайджан, керівникаПП «УНІ МЕД», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України
установив:
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 76055 грн 08 коп. на користь держави, а також стягнуто з неї на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Відповідно до постанови суду 1-ої інстанції, 15.05.2023 до Одеської митниці підготовлена та подана митна декларація типу «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №23UA500500016388U8. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до Одеської митниці були надані: рахунок фактура (інвойс) від 05.05.2023 № PRO23K05, транспортна накладна (CMR) від 10.05.2023 №828440, пакувальний лист від 05.05.2023, контракт від 05.01.2021 №1-2021, декларації про відповідність від 08.11.2018 №08/11/18-1. Відповідно до граф МД №23UA500500016388U8 заявлено товар: перцевий пластир 12х17 см. «УНІЯКИ»/Catalog No: G700 – 112000 штук; медичний пластир з тканини 5м х 2.5 см. «УНІПЛАСТ»/ Catalog No: С102 – 10117 штук. Вага брутто 1940 кг., вага нетто 1760 кг., вартість 13246,62 доларів США, митна вартість 585039 грн. 09 коп., код товару згідно УКТЗЕД 3005100000. Ставка податку на додану вартість становить 7%. Митні платежі, сплачені в розмірі 40952 грн. 74 коп. Товар випущено у вільний обіг.
Листом від 31.10.2025 № 12047-1.3/6.0/17-25 Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками повідомила Одеську митницю, що ПП «УНІ МЕД» було внесено в Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, з декларацією про відповідність від 08.11.2018 №08/11/18-1 та виключено з Реєстру осіб наказом Держлікслужби від 03.05.2022 №343. Ставка податку на товари оформлені за №23UA500500016388U8 становить 20% від бази оподаткування. Різниця митних платежів між заявленими платежами та платежами, які підлягають сплати складає – 76055 грн 08 коп.
За даним фактом співробітниками Одеської митниці відносно ОСОБА_1 було складено протокол №0822/500000/2025 від 04.12.2025 року про порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.
Вимоги, наведені в апеляційних скаргах та узагальнення доводів осіб які їх подали.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що постанова суду є необґрунтованою та незаконною, такою що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне:
- судом 1-ої інстанції не надана оцінка тій обставині, що у діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел, необхідний для складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, в той час як жодного належного та допустимого доказу того, що остання знала про виключення ПП «УНІ-МЕД» з Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг, матеріали справи не містять, навпаки, під час митного оформлення до митного органу була подана декларація відповідності від 08.11.2018 №08/11/18-1, яка існувала як документ та не була підробленою чи сфальсифікованою. Фактично митний орган ототожнив сам факт подання декларації відповідності з наявністю умислу на ухилення від сплати митних платежів, що суперечить правовій природі ст. 485 МК України та усталеній практиці Верховного Суду;
- поза увагою суду залишилось те, що на момент митного оформлення у митного органу не виникало сумнівів щодо застосування пільгової ставки ПДВ, фактично через понад два роки після завершення митного оформлення митний орган переклав власні контрольні функції та наслідки неналежної перевірки документів на декларанта;
- у постанові суду відсутній аналіз суб`єктивної сторони правопорушення та конкретних дій особи, в той час як сам по собі факт подання митної декларації не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України
- правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, не є триваючим, а є закінченим в момент протиправного митного оформлення, отже посилання митного органу на лист Державної служби України з лікарських засобів від 31.10.2025 як на дату «виявлення» правопорушення є штучним розширенням строків притягнення до відповідальності, що прямо суперечить принципу правової визначеності (legal certainty), закріпленому в ст. 8 Конституції України та практиці ЄСПЛ, при цьому судом не було перевірено питання своєчасності та належності складання протоколу, а також фактичного дотримання процедури провадження, оскільки з моменту митного оформлення товару — 15.05.2023 до складання протоколу 04.12.2025 минуло понад два з половиною роки;
- суд 1-ої інстанції допустив істотне порушення права особи на справедливий суд та захист, оскільки розглянув справу за відсутності особи без належного підтвердження її повідомлення, зокрема, матеріали справи свідчать про направлення кореспонденції за адресою товариства, тоді як зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 інше: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та провадження у справі про порушення нею митних правил, передбачених ст. 485 МК України, закрити за відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про причини неприбуття не повідомила та жодних клопотань на адресу суду не подавала, натомість, в судове засідання з`явилася її захисник Корміч С.В., яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 .
Враховуючи неявку ОСОБА_1 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись при цьому вимогами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП та з`ясувавши думку інших учасників справи, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення захисника Корміч С.В., яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, думку представника Одеської митниці Берназ В.П., яка заперечували проти її задоволення, дослідивши та перевіривши доводи апелянта, а також матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України (далі – МК України), завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому, відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, посадовими особами митного органу керівникаПП «УНІ МЕД» ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, диспозиція якого передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.
На переконання митного органу, керівникомПП «УНІ МЕД» ОСОБА_1 для здійснення митного контролю та митного оформлення товару за МД типу «ІМ40ДЕ» №23UA500500016388U8 від 15.05.2023, з метою зменшення бази оподаткування та зменшення розміру митних платежів надано митному органу неправдиві відомості щодо декларації про відповідність від 08.11.2018 №08/11/18-1, тобто вчинено дії, що призвели до несплати митних платежів у сумі 76055 грн 08 коп.
В підтвердження зазначених обставин митний орган посилається на митну декларацію МД типу «ІМ40ДЕ» №23UA500500016388U8 від 15.05.2023, відповідно до граф якої заявлено товар: перцевий пластир 12х17 см. «УНІЯКИ»/Catalog No: G700 – 112000 штук; медичний пластир з тканини 5м х 2.5 см. «УНІПЛАСТ»/ Catalog No: С102 – 10117 штук. Вага брутто 1940 кг., вага нетто 1760 кг., вартість 13246,62 доларів США, митна вартість 585039 грн. 09 коп., код товару згідно УКТЗЕД 3005100000. Ставка податку на додану вартість становить 7%. Митні платежі, сплачені в розмірі 40952 грн. 74 коп. Товар випущено у вільний обіг.
При цьому, також вказує, що листом від 31.10.2025 № 12047-1.3/6.0/17-25 Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками повідомила Одеську митницю, що ПП «УНІ МЕД» було внесено в Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, з декларацією про відповідність від 08.11.2018 №08/11/18-1 та виключено з Реєстру осіб наказом Держлікслужби від 03.05.2022 №343.
Тож, з огляду на вказані обставини ставка податку на товари оформлені за МД №23UA500500016388U8 від 15.05.2023 становить 20% від бази оподаткування. Різниця митних платежів між заявленими платежами та платежами, які підлягають сплати складає – 76055 грн 08 коп.
Для притягнення до відповідальності в даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.06.2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17.
Згідно із постановою Верховного Суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК необхідна сукупність наступних умов: особа повинна заявити в декларації неправдиві відомості, щодо ваги товару та його митної вартості або надати митному органу документи, що містять такі неправдиві відомості; такі дії особа вчиняє умисно, оскільки усвідомлює, що заявляє неправдиві відомості чи подає неправдиві документи; такі дії особа вчиняє з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Проаналізувавши вказані документи, поза розумним сумнівом можна дійти висновку, що ПП «УНІ МЕД» в особі ОСОБА_1 під час митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA500500016388U8 15.05.2023, надано неправдиві дані та документи стосовно вартості товару.
Отже, суд 1-ої інстанції дійшов правильного висновку, що ПП «УНІ МЕД» в особі ОСОБА_1 під час митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA500500016388U8 від 15.05.2023, надано неправдиві відомості щодо декларації про відповідність від 08.11.2018 №08/11/18-1, що призвело до несплати митних платежів у сумі 76055 грн. 08 коп.
В цьому контексті апеляційний суд вважає неспроможними доводи сторони захисту стосовно відсутності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, в той же час наявні в матеріалах справи докази у підтвердження винуватості ОСОБА_1 знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою та нічим не спростовані.
Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.
Надаючи оцінку іншим твердженням захисника з приводу того, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел, необхідний для складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, в той час як жодного належного та допустимого доказу того, що остання знала про виключення ПП «УНІ-МЕД» з Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг, матеріали справи не містять, навпаки, під час митного оформлення до митного органу була подана декларація відповідності від 08.11.2018 №08/11/18-1, яка існувала як документ та не була підробленою чи сфальсифікованою, суд апеляційної інстанції зазначає, що ПП «УНІ МЕД» було виключено з Реєстру осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, з декларацією про відповідність від 08.11.2018 №08/11/18-1 наказом Держлікслужби від 03.05.2022 №343, в той час як митна декларація ОСОБА_4 була подана більше ніж через рік після виключення підприємства з відповідного реєстру.
Отже, ОСОБА_1 здійснюючи відповідну діяльність не могла не знати про вказані обставини, доказів протилежному стороною захисту надано не було, як і не було надано доказів з оскарження або скасування наказу Держлікслужби від 03.05.2022 №343 про виключення підприємства з Реєстру осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, зокрема, з моменту дізнання ОСОБА_4 про його існування.
Станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції вказаний наказ є чинним, в той час як обставини порушення відповідним органом процедури повідомлення ОСОБА_1 про його прийняття, на які сторона захисту посилається в обґрунтування своєї позиції, підлягають з`ясуванню в рамках іншого провадження, зокрема адміністративного.
Тож, на переконання апеляційного суду на даний час відсутні підстави стверджувати про можливі порушення процедури прийняття наказу Держлікслужби від 03.05.2022 №343, що спростовує доводи скарги у наведеній частині.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом 1-ої інстанції розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , в той же час зауважує, що вказані обставини були підставою для поновлення останній строку на подання апеляційної скарги.
Із цих причин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови місцевого суду, в тому числі, з огляду на те, що право ОСОБА_1 на захист було в повній мірі відновлено в апеляційному суді, шляхом забезпечення участі її захисника в апеляційному розгляді справи, в тому числі під час вирішення питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Водночас, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи сторони захисту про закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею ст. 467 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил визначені ст. 467 МК України, відповідно до ч. 1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Водночас, приписами ст. 38 КУпАП, встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП.
При цьому, системний аналіз ст. 38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України було вчинено декларантом 15.05.2023.
Днем виявлення порушення митних правил в даному випадку є 31.10.2025, тобто день отримання Одеською митницею листа Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 31.10.2025 №12047-1.3/6.0/17-25 (а.с. 42), що також підтвердила представник митниці під час апеляційного розгляду справи.
В подальшому, посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби України 04.12.2025 було складено протокол про порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України стосовно ОСОБА_1 та матеріали справи про порушення митних правил були направлені до суду 1-ої інстанції, 17.03.2026 (а.с. 71).
Окремої уваги вартий той факт, що митними органами було здійснено перевірку у 2025 році, в той час як переміщення товару через митний кордон України декларантом здійснювалось 15.05.2023.
При цьому, протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 було складено лише 04.12.2025, тобто більше ніж через 2 роки з моменту вчинення нею порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, що, на переконання апеляційного суду, вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Натомість всупереч доводів представника митниці встановлений ст. 345 МК України загальний строк проведення митними органами відповідних документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не можна ототожнювати зі строками накладення адміністративного стягнення, які встановлені ст. 38 КУпАП та ст. 467 МК України.
Крім того, обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці, яка, як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників, наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів.
Апеляційний суд під час розгляду зазначеної справи також враховує практику ЄСПЛ (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що місцевим судом був залишений поза увагою той факт, що на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України спливли строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, ст. 467 МК України.
Відтак, у суду 1-ої інстанції не було відповідних правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України поза межами строків накладення адміністративного стягнення, натомість, провадження у справі підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – скасуванню, із закриттям провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, ст. 467 МК України з мотивів, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 3, 467, 486, 527, 529 МК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026, про накладання стягнення на ОСОБА_2 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України - скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України,на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП та ст. 467 МК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua