Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №490/4328/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №490/4328/26

Суддя: Шаманська Н. О.

12.08.26

33/812/345/26

Справа № 490/4328/26

Провадження № 33/812/345/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Чистої В.В.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Зеленської А.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , подане його представником Зеленською Анжелікою Петрівною, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень в дохід держави

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660299 від 08 травня 2026 року, 27 квітня 2026 року о 18 годині 20 хвилин в місті Миколаєві, проспект Героїв України, 55, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, при зміні напрямку руху не надав перевагу в русі транспортному засобу «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Renders», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, тим самим ОСОБА_1 порушив п.2.3 «б», 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфікавано за ст.124 КУпАП.

Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень в дохід держави

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого адвоката Зеленську А.П. подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно подав і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку адвокат зазначала, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем. Повний текст оскаржуваної постанови у день її винесення не було вручено ОСОБА_1 , з матеріалами справи він ознайомився лише 23 липня 2026 року. З метою реалізації свого права на професійну правничу допомогу, 14 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги. На підставі його звернення, 17 липня 2026 року було видано Доручення № 2-14-2026-002354 адвокату Зеленській А.П. для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у суді. Отримавши матеріали справи 23 липня 2026 року та узгодивши правову позицію, адвокатом 31 липня 2026 року подано апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – Зеленської А.П., апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню з наступних підстав.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена судом 24 червня 2026 року. Перевіркою обставин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови встановлено, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 24 червня 2026 року. Згідно супровідного листа суду, копію оскаржуваної постанови направлено ОСОБА_1 24 червня 2026 року, проте, відомості про її вручення у справі відсутні. 22 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Та згідно його розписки зі справою був ознайомлений.

14 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги. На підставі його звернення, 17 липня 2026 року було видано Доручення № 2-14-2026-002354 адвокату Зеленській А.П. для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у суді.

Відомостей, які б спростовували зазначене матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, доводи наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу.

Згідно ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

З точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року підлягає поновленню.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua