Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №565/1492/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1492/26

Провадження № 2/565/899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Вараського району Рівненської області, в якому просить суд: визнати за нею як спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 жовтня 1995 року зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є спадкоємцем по закону після смерті чоловіка та прийняла його спадщину. До обсягу спадкового майна ОСОБА_2 належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Титульним власником квартири є позивач. Позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку чоловіка в належній їй квартирі, оскільки така частка за його життя не була визначена.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності. У заяві зазначено, що позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Вараська міська рада Вараського району Рівненської області надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, у заяві зазначено, що проти задоволення позовних вимог позивача відповідач не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 03 жовтня 1995 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03 жовтня 1995 року, у відділі реєстрації актів громадянського стану м.Кузнецовськ, уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №213, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21 грудня 2020 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вараш, Рівненської області, помер ОСОБА_2 .

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №65097432 від 08 червня 2021 року, приватним нотаріусом Сусь Л.У. 08 червня 2021 року заведено спадкову справу №67760280 (номер у нотаріуса 31/2021), спадкодавець ОСОБА_2 .

У довідці приватного нотаріуса Сусь Л.У. №103/02-14 від 21 березня 2026 року зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , коло спадкоємців за спадковою справою №31/2021, складається з його дружини - ОСОБА_1 .

Згідно з договором купівлі-продажу квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , від 20 серпня 1997 року, що посвідчений державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І., за реєстровим номером №ІУ-61, покупцем квартири є ОСОБА_1 .

З інформаційної довідки №482282481від 18 червня 2026 року про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватній власності належить ОСОБА_1 , частка власності - 1/1.

Приватний нотаріус Вараського районного нотаріального округу Рівненської області Сусь Л.У. у листі №101/01-16 від 21 березня 2026 року повідомила ОСОБА_1 , що вона, є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті чоловіка - ОСОБА_2 . До обсягу спадкового майна ОСОБА_2 входить частка в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Титульним власником квартири є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 20 серпня 1997 року Ріцькою Галиною Іванівною, державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори, за реєстровим № ІУ-61. Дана квартира набута в шлюбі з ОСОБА_2 у спільну сумісну власність подружжя.

Після вивчення документів, наданих з метою видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в указаному вище майні після смерті ОСОБА_2 , нотаріус повідомила, що з поданих документів, що посвідчують право власності на дане майно, неможливо встановити конкретний склад спадкового майна, оскільки зазначене майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а частка спадкодавця не визначена.

Нотаріус роз`яснила ОСОБА_1 право на звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на частку спадкодавця, її чоловіка - ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на вказану квартиру.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до чт.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ч.1 ст.1226 ЦК України зазначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст.1261 ЦК України до спадкоємців у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

У ч.3 ст.1268 ЦПК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту порушеного права, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Подібний висновок містяться в постанові Верховного Суду від 03 січня 2025 року у справі №754/7860/22.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично вступила у володіння спадковим майном.

Квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_1 під час шлюбу з ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов`язкову частку, судом не встановлено.

Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За приписами ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 зазначено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ч.1 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі №640/13903/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18; від 20 березня 2019 року у справі №550/1040/16-ц; від 22 квітня 2020 року у справі №601/2592/18; від 22 квітня 2020 року у справі №127/23809/18; від 27 травня 2020 року у справі №361/7518/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, спадщину прийняла, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.В. Бренчук