Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №556/1241/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1241/26

Номер провадження 3/556/834/2026

П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року.

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області О.В. Іванків, розглянувши матеріали, що надійшли від начальника відділення поліції № 1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,-

за ст.185 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Володимирецького районного суду Рівненської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу серії ВАД №470077 від 06.04.2026 року, ОСОБА_1 , 06 квітня 2026 року о 18 год. 30 хв. на вул. Шитова в с. Степангород, Вараського району Рівненської області, не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , з`явився, свою вину не визнав та пояснив суду, що протокол не відповідає фактичним обставинам. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно положень статті 283 КУпАП, суд при винесенні постанови про адміністративне правопорушення перевіряє чи є в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Дослідивши та проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення та інші письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст.245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 , притягається до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, яка вказує на злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення міститься рапорт поліцейського, в якому останній вказує, що під час адміністративного затримання згідно ст.261-263 КУпАП, гр. ОСОБА_1 повідомив, що має забій руки та болить ліва нога.

При цьому ані рапорт, ані протокол про адміністративне правопорушення не містять відомостей про будь-яку непокору з боку ОСОБА_1 чи про відмову останнього від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

До протоколу не долучено жодних доказів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, зокрема, пояснення свідків, відео чи фото фіксація обставин, зазначених у протоколі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучено лише один рапорт поліцейського та протокол про адміністративне затримання.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Оскільки ОСОБА_1 , вину не визнав, працівники поліції мали б надати інші докази (пояснення незацікавлених осіб, відеозйомки тощо), які б надавали можливість відтворити дійсні обставини правопорушення, які мали місце. Всупереч цьому доказів, які підтвердили би вину ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, працівниками поліції надано не було.

Крім того, об"єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також інших осіб, які визначені в диспозиції статті. Разом з тим, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в долучених до нього доказах не вказано які саме вимоги чи розпорядження поліцейські оголосили ОСОБА_1 , з чим ці вимоги чи розпорядження були пов"язані. При цьому, адміністративне затримання ОСОБА_1 було проведено саме у зв"язку із вчиненням злісної непокори, будь-які інші його протиправні дії в матеріалах не згадуються. Це позбавляє суд можливості оцінити законність розпоряджень чи вимог працівників поліції, а відтак - і встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вважаю, що вказане є підставою для закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за ст. 185 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: