Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №542/910/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/910/26

Провадження № 2-а/542/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 17 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв. він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження ВЛК.

В ході спілкування йому було повідомлено про те, що він нібито прорушив вимоги наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ наказу – не пройдено повторний медичний огляд військовозобов`язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі останніх 5 років, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

З цієї підстави, офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2026 року №б/н.

27 квітня 2026 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2026 року №б/н, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 склав постанову №1307 від 27.04.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, та вважає, що він, ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якої на нього накладено штраф в сумі 17000 грн.

Позивач вказує, що з вказаною постановою він не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

Так зазначає, що він жодного разу не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яких повісток про його виклик та направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Вказує, що йому не направлялась та не вручалась повістка про виклик до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримкидля проходження медичного огляду та визначення придатності до військової служби.

Вважає, що спірна постанова не доводить його вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.

Просив скасувати постанову №1307 від 27 квітня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Плішкін Ю.С. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (а.с. 29, 35, 35а). Представником позивача адвокатом Плішкіним Ю.С. надано заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов просив задовольнити (а.с.37).

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 32, 36). Надавши відзив на адміністративний позов (а.с. 19-21), в якому просив розгляд справи здійснювати без його участі та зазначив, що не погоджується з вимогами позовної заяви з наступних підстав.

Так зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства позивач набув статусу військовозобов`язаного та, відповідно, на нього були покладені обов`язки з виконання норм мобілізаційного законодавства, яких він не дотримався, що потягло за собою накладення на нього адміністративного стягнення.

17.04.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час перевірки його документів було встановлено, що ним не пройдено військово-лікарську комісію.

За фактом виявлення відповідної бездіяльності було складено протокол про адміністративне правопорушення та, в подальшому, постанову по справі про адміністративне правопорушення.

При цьому позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надав доказів проходження ним ВЛК або доказів, які б свідчили про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся на підставі наявних матеріалів, які були доступні відповідачу. Оскільки позивач не виявив активної процесуальної поведінки, спрямованої на встановлення інших обставин справи, у відповідача були відсутні підстави для прийняття іншого рішення окрім такого, що грунтується на тих відомостях, що були наявні на дату розгляду справи, а саме – притягнення позивача до адміністративної відповідальності внаслідок непроходження позивачем військово-лікарської комісії протягом останніх п`яти років.

Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявивши відсутність відомостей про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, склали протокол про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була попереджена про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а отже, позивач мав об`єктивну можливість прибути на розгляд справи та надати докази, які б підтверджували відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, вважають, що позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 є необгрунтованими.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Ч.3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України “Про оборону України” визначено, що особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 р. оголошено про проведення загальної мобілізації.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (в подальшому - Закон № 3543-XII) передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII, передбачено обов`язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до п. 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов`язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до абз. 3 п. 69 Порядку №560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Згідно з п. 74 Порядку №560, військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку. Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Відповідно до п. 74-1 Порядку №560, для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування. Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Отже, з наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 р. №560.

В даному випадку судом встановлено, що 17 квітня 2026 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол №1307 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому вказано, що 17 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході перевірки документів ОСОБА_1 виявлено, що останнім в порушення вимог Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу – не пройдено повторний медичний огляд військовозобов`язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років (а.с. 12, 23).

27 квітня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 було винесено постанову №1307 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту постанови 17 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході перевірки документів ОСОБА_1 виявлено, що останнім в порушення вимог Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу – не пройдено повторний медичний огляд військовозобов`язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн (а.с. 13).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

При цьому суд зазначає, що порядок направлення на ВЛК передбачено Порядком №560, якою визначено що обов`язковою попередньою стадією процедури проходження медичного огляду на військово-лікарській комісії є: формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі; видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку №560; реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку №560.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що саме на ТЦК та СП покладено обов`язок здійснювати оповіщення, викликати військовозобов`язаних для проходження медичного огляду ВЛК.

Так, ОСОБА_1 , заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП посилався на те, що він жодного разу не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яких повісток про його виклик та направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.

Вказані обставини не були спростовані відповідачем та повістки про виклик на військово-лікарську комісію та направлення для проходження медичного огляду на ім`я позивача надано не було, які й не було надано доказів щодо вручення та отримання повістки на проходження ВЛК ОСОБА_1 , належного направлення на проходження ВЛК ОСОБА_1 .

Представник відповідача ж у наданому відзиві зазначив про те, що 17.04.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час перевірки його документів було встановлено, що ним не пройдено військово-лікарську комісію.

За фактом виявлення відповідної бездіяльності було складено протокол про адміністративне правопорушення та, в подальшому, постанову по справі про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів проходження ним ВЛК або доказів, які б свідчили про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що доказів видачі позивачу повістки про виклик на військово-лікарську комісію та направлення для проходження медичного огляду до 17.04.2026 року матеріали справи не містять та відповідачем не надано під час розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 не зобов`язує військовозобов`язаного самостійно ініціювати проходження ВЛК, а лише вказує на часовий проміжок проведення повторних медичних оглядів ВЛК військовозобов`язаними.

За відсутності правової норми, яка б встановлювала обов`язок особи вчинити певну дію, немає підстав звинувачувати таку особу в невиконанні такого обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки чинними законодавством не передбачено обов`язок особи самостійно з`являтися до ТЦК та СП для проходження медичного огляду та військовозобов`язані для проходження ВЛК зобов`язані з`являтися за викликом/оповіщенням ТЦК та СП, тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано до суду доказів повідомлення та направлення позивача на проходження ВЛК до17.04.2026 року.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 , приймаючи спірну постанову №1307 від 27.04.2026 року, допустив неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, у зв`язку з чим оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За вказаних обставин, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 77, 242-246, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1307 від 27 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Плішкін Юрій Степанович, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 12 серпня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва