Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №536/1675/24 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1675/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12024170540000181 від 14 травня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мелекедури Махарадзевського району, Грузія, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого вогнетривником у ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, а саме, за вчинення відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 за місцем проживання в АДРЕСА_3 , психологічного насильства, що підтверджується постановами Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року у справі № 536/2220/23 та від 01 травня 2024 року у справі № 536/940/24.

Зокрема, ОСОБА_4 08 жовтня 2023 року близько 13.00 години за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив відносно ОСОБА_6 , з якою вони раніше спільно проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі, домашнє насильство психологічного характеру , а саме: ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року ОСОБА_4 за вказане вище адміністративне правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Крім цього, ОСОБА_4 06 квітня 2024 року близько 10.15 години за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, а саме, ображав її нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 травня 2024 року ОСОБА_4 за вказане вище адміністративне правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Продовжуючи свою систематичну протиправну діяльність, 12 травня 2024 року близько 10.00 години ОСОБА_4 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , з якою раніше спільно проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах, а саме: ОСОБА_4 , прибувши до місця проживання колишньої співмешканки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , знову умисно вчинив відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 , яка також знаходилась за вказаною вище адресою, психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, приниженні, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 , що призвело, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/8542-ПС від 10 червня 2024 року, до психотравмування останньої, а саме, у ОСОБА_6 наявні зміни в емоційному стані (стан пасивності, апатії, пригніченості, тривоги, втоми, замкнутості, виснаження життєвої енергії , негативне відношення до життя, втрата інтересу до всього, особливо до подій, що відбуваються на даний момент, стресове реагування (фаза дистресу); стрес , викликаний тривогою і незадоволеними емоційними потребами; невпевненість, викликана неуспіхом близьких взаємин, відчуття ізольованості від інших, самотності, безнадії, надмірне занепокоєння з різних причин; нервозність, напруга, тремор, а також напади паніки і відчуття страху), які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості (ситуація призвела до змін у її звичній життєдіяльності та докладання додаткових зусиль для подолання наслідків, зумовлених проблемною ситуацією) та виникли внаслідок впливу дій, вчинюваних з нею за участю колишнього співмешканця ОСОБА_4 , зокрема, 08 жовтня 2023 року, 06 квітня 2024 року та 12 травня 2024 року.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив наступне. Так, він познайомився з ОСОБА_6 під час їх спільної роботи в АТ «АвтоКраз», а з 2014 року почали проживати спільно як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Спочатку проживали разом з батьками ОСОБА_6 , пізніше почали жити окремо. Обвинувачений жив разом із потерпілою в АДРЕСА_3 . У серпні 2014 року в них народилась спільна донька – Тамара. Також з ними проживала старша донька потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 . ОСОБА_4 за час спільного проживання з потерпілою постійно покращував умови проживання в будинку, проводив ремонти, упорядковував господарство, посадив сад та привів до ладу виноградник. Займався вихованням старшої доньки потерпілої. Також, з народженням їх спільної дитини, обвинувачений весь час турбується про її виховання, навчання та матеріальне утримання. Також пояснив, що починаючи з 2022 року вони із ОСОБА_6 стали проживати окремо. Попри це, обвинувачений бере участь у вихованні дитини, з донькою в нього дуже гарні відносини, він приїздить до с.Піщаного, щоб побачити доньку та поспілкуватись з нею. ОСОБА_4 періодично приходив до будинку, щоб побачити доньку. Також вони спільно купували дитині одяг та шкільне приладдя. Загалом, усі візити ОСОБА_4 до будинку потерпілої були пов`язані з його відвідуванням дитини, або з вирішенням питань щодо стану здоров`я дитини, її навчання, придбання речей для потреб дитини.

Щодо сварок, то обвинувачений пояснив, що такі виникали на грунті різних поглядів щодо виховання дитини чи необхідності її лікування, або навчання дитини. При цьому, ініціювала всі сварки сама потерпіла. У ході сварок обвинувачений ніколи не ображав потерпілу нецензурною лайкою, оскільки взагалі у повсякденному житті не вживає нецензурних слів. Так само, ніколи обвинувачений не погрожував фізичною розправою під час сварок з потерпілою. Щодо психологічного стану потерпілої, обвинувачений повідомив, що вона завжди, ще з початку їх спільного проживання була в такому апатичному стані. Була безініціативна стосовно того, що відбувалось навколо, могла довго читати книги, чи лежати в ліжку на самоті. Обвинувачений під час спільного проживання з потерпілою робив їй зауваження щодо виховання та навчання старшої її доньки, а також щодо їх спільної доньки. Також міг висловити зауваження з приводу організації побуту.

Також обвинувачений пояснив, що йому відомо про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за домашнє насильство, одного разу він був у суді на розгляді такого протоколу. Проте він жодного разу не бачив, щоб приїжджала поліція після сварок, які у них виникали з потерпілою.

Також надав показання, що 12 травня 2024 року він приїхав до будинку потерпілої, зателефонувавши напередодні та попередивши, що приїде. При цьому він мав намір поговорити з потерпілою про стан здоров`я доньки, оскільки ОСОБА_6 повідомила йому, що в доньки є підозри на бронхіальну астму. Того дня в них була сварка, проте ОСОБА_4 не бачив, щоб приїздила поліція. Більше того, після того, як він вийшов з двору потерпілої, то перебував близько 15 хвилин на вулиці, розмовляючи зі знайомим. Вже пізніше обвинуваченому зателефонував дільничний у той час, коли він вже їхав до м.Кременчука. Також обвинувачений наполягав, що хоч і цього разу в нього була сварка з потерпілою, проте він її не ображав і не чинив психологічний тиск.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, його винуватість повністю підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених судом таких доказів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала показання, що вона проживала з обвинуваченим ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Спочатку проживали у її батьків по тупику Колгоспному, 8 , а потім переїхали проживати до будинку діда потерпілої за адресою: АДРЕСА_3 . Від спільного проживання у серпні 2014 року в них народилась спільна донька ОСОБА_8 , також з ними спільно проживала старша донька потерпілої – ОСОБА_9 . Через декілька років спільного проживання, у них почались сімейні сварки, які ініціювались обвинуваченим на різному підгрунті, в тому числі, через ревнощі.

Вже в той час, коли потерпіла не проживала разом з ОСОБА_4 він почав приходити до її будинку та влаштовував сварки, грубо ображав її нецензурною лайкою, шарпав за одяг. Зокрема, такі випадки були 08 жовтня 2023 року та 06 квітня 2024 року, за що поліція складала протоколи про адміністративне правопорушення відносно обвинуваченого. У травні 2024 року потерпіла домовилась з обвинуваченим, що він прийде відвідати доньку. Проте, коли він зателефонував, то потерпіла почула по голосу, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння і сказала йому не приходити. Незважаючи на це, обвинувачений все одно з`явився до будинку потерпілої, був злим, розпочав сварку, намагався зайти в будинок. В ході сварки обвинувачений ображав потерпілу, висловлювався в її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг. Донька пояснила обвинуваченому, що не хоче гуляти. Після цього потерпіла викликала поліцію, працівники поліції по приїзді зафіксували звернення потерпілої та оформили адміністративні матеріали. Після цього обвинувачений пішов гуляти разом з донькою. Того ж дня, обвинувачений знову з`явився до будинку потерпілої та розпочав сваритись з нею, відмовлявся покинути територію домоволодіння. Загалом того дня, виклик поліції до адреси проживання потерпілої здійснювався двічі – один раз сама потерпіла телефонувала до поліції, а другий раз телефонувала старша донька ОСОБА_7 , яка побачила з вікна будинку сварку між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_6 також пояснила, що після вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 домашнього насильства психологічного характеру відносно неї, якість її життя значно погіршилась. Так, потерпіла весь час відчуває тривогу, страх за своє життя, здоров`я та майно. Вона перебуває у пригніченому, апатичному стані. Також потерпіла надала показання, що вона позбавлена була можливості нормально працювати, оскільки обвинувачений весь час здійснював телефонні дзвінки на її мобільний телефон, сварився та ображав її. Колеги на роботі бачили погіршення її психологічного стану.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є донькою потерпілої ОСОБА_6 . ЇЇ мати ОСОБА_6 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 декілька років. Від початку їх спільного проживання відносини в сім`ї були хороші, проте через деякий час обвинувачений почав влаштовувати сварки з потерпілою на грунті ревнощів. Свідок вказала, що в той період часу, коли мати вже не проживала разом з обвинуваченим, останній все одно приходив до їх будинку та влаштовував сварки, під час яких свідок зачинялась у своїй кімнаті та намагалась якось відволіктись, щоб не чути і не бачити сварки. Свідок пам`ятає, що 12 травня 2024 року обвинувачений з`явився до їх будинку, свідок чула, що обвинувачений сварився з матір`ю, погрожував їй, що вб`є, погрожував побити вікна. Того дня свідок пам`ятає, що перший раз здійснювала виклик поліції мати. Через деякий проміжок часу, коли обвинувачений знову прийшов, то виклик поліції здійснювала вже свідок. По приїзді поліції свідок сама спілкувалась з поліцейськими.

Щодо психологічного стану матері, то свідок пояснила, що внаслідок досить частих сварок, образ та погроз з боку ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_6 , остання стала закритою, пригніченою, постійно боялась, що ОСОБА_4 знову прийде та вчинить сварку, боялась його погроз.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є односельчанкою ОСОБА_6 . Свідок знає і ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вже досить тривалий період часу, знає, що вони деякий час проживали разом, проте точно який саме період повідомити не може. Також свідок пояснила, що їй відомо, що обвинувачений та потерпіла вже не проживають разом приблизно 4 роки. Також пояснила, що працювала близько 3 років з потерпілою в магазині. Зі слів потерпілої свідок знає, що в них із ОСОБА_4 часто були сварки, він її принижував, ображав, потерпіла боялась ОСОБА_4 . Також свідок неодноразово чула телефонні розмови, коли ОСОБА_4 телефонував ОСОБА_6 , що вони сварились по телефону, після чого ОСОБА_6 дуже сильно нервувалась, не могла зосередитись, щоб працювати. Свідок часто бачила спільну доньку потерпілої та обвинуваченого у магазині. Також бачила, що ОСОБА_4 разом з донькою декілька разів гуляли на дитячому майданчику в с.Піщане.

Також свідок пояснила, що точної дати не пам`ятає, проте це було у травні 2024 року, ОСОБА_6 прийшла на роботу та розповіла свідку, що приходив ОСОБА_4 у нетверезому стані, що вчинив сварку, погрожував їй, та потерпіла викликала поліцію. В цей час потерпіла перебувала у стані сильного хвилювання, як зазначила свідок, вся тремтіла. Через деякий час потерпілій зателефонувала старша донька ОСОБА_7 та повідомила, що ОСОБА_4 знову прийшов до їх двору.

Щодо перебування ОСОБА_4 у нетверезому стані, свідок пояснила, що це їй відомо зі слів потерпілої. На власні очі свідок бачила ОСОБА_4 у нетверезому стані за весь його спільного проживання з потерпілою, приблизно три рази. При цьому, в нього була хитка хода та поведінка, що не відповідала обстановці.

Щодо психологічного стану потерпілої свідок пояснила, що загалом вона не може охарактеризувати потерпілу як занадто емоційну людину, тобто, щоб її реакція на якісь події була перебільшено емоційною. Проте, під час спільної роботи свідок бачила, що після телефонних дзвінків чи візитів ОСОБА_4 потерпіла перебувала у пригніченому стані, боялась погроз обвинуваченого, нервувалась, не могла зосередитись на роботі.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що починаючи з 01 серпня 2024 року і на даний час, вона працює технічним працівником у Піщанському ліцеї. До цього декілька років свідок працювала разом з потерпілою у магазині в с.Піщаному. Потерпілу ОСОБА_6 свідок знає з дитячих років, а ОСОБА_4 – приблизно 10 років. Свідку відомо, що потерпіла та обвинувачений декілька років проживали разом як чоловік та дружина. В той період часу, коли свідок працювала в магазині разом з потерпілою, то вони спілкувались. Зокрема, протягом 2023-2024 років потерпіла часто розповідала, що обвинувачений влаштовує сварки, ображає її нецензурними словами. В цей час потерпіла постійно перебувала у знервованому стані, боялась за своє майно та за своє здоров`я. Також свідку відомо зі слів потерпілої, що у травні 2025 року ОСОБА_4 приходив до її будинку, вчинив сварку, під час якої ображав потерпілу та погрожував їй. З приводу цього потерпіла дуже хвилювалась, висловлювала побоювання за своє життя, здоров`я та за майно.

Щодо дітей, то свідку відомо зі слів потерпілої, що старша донька потерпілої - ОСОБА_7 під час сварок, які вчиняв ОСОБА_4 , закривалась у своїй кімнаті, а молодша донька - ОСОБА_8 часто не хотіла йти до батька, говорила, що боїться його. Свідок особисто конфліктів між обвинуваченим та потерпілою не бачила, проте, коли обвинувачений приїздив на роботу до потерпілої, то вони відходили на деяку відстань та видно було, що розмовляють в різкому тоні. Після цих розмов потерпіла завжди була знервована та не могла зосередитись на роботі.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що працює практичним психологом у Піщанському ліцеї, де навчається молодша донька ОСОБА_4 та ОСОБА_6 – ОСОБА_14 . Дівчинка є закритою, конфліктів з однолітками не має. Одного разу, коли саме свідок не пам`ятає, до неї звернулась ОСОБА_6 з проханням провести бесіду з донькою ОСОБА_8 , пояснила, що між батьками був конфлікт, з приводу якого дитина переживає. Від навчального закладу виїхала комісія до місця проживання дитини, перевірили умови проживання, спілкувались з обома батьками. Також ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було запропоновано медіацію за участю психолога, проте у обвинуваченого та потерпілої на це були різні погляди. В результаті заходи медіації не проводились. Свідок, як практичний психолог працювала з дитиною ОСОБА_14 . В ході цієї роботи дитина розповіла, що дуже хвилюється за маму, причому боїться не лише з приводу її пригніченого емоційного стану, а має побоювання щодо життя мами. Також дитина розповідала про те, що між батьками часто бувають конфлікти, що батько ображає матір. У самої дитини з батьком гарні відносини.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 повідомила, що загальний стаж її експертної діяльності розпочався з січня 2023 року. Також експерт пояснила, що нею проводилась судово-психологічна експертиза потерпілої ОСОБА_6 , повністю підтримала свій висновок, пояснила також, що для надання висновку було надано достатньо матеріалів. При проведенні дослідження брались до уваги не лише показання ОСОБА_6 , а й показання свідків, постанови суду про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, загалом всі матеріали, які були в кримінальному провадженні. Вказала, що у ході дослідження було виявлено психотравмування потерпілої, що проявлялось у моральних стражданнях через негативний психологічний вплив ОСОБА_4 . Також експерт вказала, що в ході проведення експертного дослідження встановлено прямий причинний зв`язок між змінами в емоційному стані ОСОБА_6 та індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають її активному соціальному функціонуванню як особистості та впливом дій, які вчинялися з нею за участю колишнього співмешканця ОСОБА_4 , зокрема 08.10.2023 року, 06.04.2024 року та 12.05.2024 року.

Також експерт пояснила, що потерпіла не могла ввести її в оману під час проведення дослідження, оскільки застосована методика при проведенні експертизи не виявила ознак симуляції чи неправдивих повідомлень.

Окрім показів потерпілої, свідків та експерта, наданих в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, повністю підтверджується сукупністю наступних зібраних у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, які також спростовують позицію захисту щодо невинуватості обвинуваченого.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_4 в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою він перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, грунтується також наступними доказами.

Згідно письмової заяви ОСОБА_6 , остання звернулась 14 травня 2024 року до Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП із заявою, де просила притягнути до кримінальної відповідальності колишнього співмешканця ОСОБА_4 за систематичне вчинення домашнього насильства відносно неї, вказано останній епізод вчинення домашнього насильства – 12 травня 2024 року близько 10.00 години за місцем проживання ОСОБА_6 (а.с. 93, Т. 1).

Згідно рапорта інспектора-чергового відділення поліції № 2 ОСОБА_16 від 12 травня 2024 року, того ж дня, 12 травня 2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 1965, за результатами опрацювання інформації встановлено, що надійшла заява на лінію 102 від ОСОБА_6 , що колишній співмешканець за адресою: АДРЕСА_3 вчиняє відносно неї психологічне насильство, відмовляється покидати подвір`я, несе загрозу для заявниці (а.с. 94, Т. 1).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складеного 12 травня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 КРУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_17 , 12 травня 2024 року було прийнято усну заяву від ОСОБА_6 про вчинення 12 травня 2024 року близько 10.00 години в с.Піщане відносно неї з боку колишнього співмешканця ОСОБА_4 психологічного домашнього насильства, яке виразилось у вчиненні сварки, образ, висловлювання нецензурною лайкою, внаслідок чого було заподіяно шкоду її психологічному здоров`ю (а.с. 95, Т. 1).

Як вбачається з листа начальника сектору превенції Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП за вих. № 246/115/109/2024 від 15 травня 2024 року на адресу слідчого СВ ВНП № 2 ОСОБА_18 , уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України ОСОБА_4 25 січня 2023 року був поставлений на профілактичний облік як кривдник до ІКС ІПНП у зв`язку із винесенням термінового заборонного припису стосовно кривдника, також надано витяг з підсистеми «ІП Кривдник» (а.с. 96, Т. 1).

Відповідно до витягу з підсистеми «ІП Кривдник» ІКС ІПНП зафіксовано випадки вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема:

-08 жовтня 2023 року вчинено психологічне насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 ;

-06 квітня 2024 року вчинено психологічне насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 ;

-12 травня 2024 року вчинено психологічне насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 (а.с. 97-102, Т. 1).

12 грудня 2023 року постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області у справі № 536/2220/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП за фактом вчинення 08 жовтня 2023 року домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 103-104, Т. 1).

01 травня 2024 року постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області у справі № 536/940/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП за фактом вчинення 06 квітня 2024 року домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 , на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 105-106, Т. 1).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/8542-ПС, складеного 10 червня 2024 року судовим експертом відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Полтавського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_19 , ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у підекспертної особи ОСОБА_6 наявні зміни в емоційному стані (стан пасивності, апатії, пригніченості, тривоги, втоми, замкнутості, виснаження життєвої енергії, негативне відношення до життя, втрата інтересу до всього, особливо до подій, що відбуваються на даний момент, стресове реагування (фаза дистресу); стрес, викликаний тривогою і незадоволеними емоційними потребами ; невпевненість, викликана неуспіхом близьких взаємин, відчуття ізольованості від інших, самотності, безнадії, надмірне занепокоєння з різних причин; нервозність, напруга, тремор, а також напади паніки і відчуття страху, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості (ситуація призвела до змін у її звичній життєдіяльності та докладання додаткових зусиль для подолання наслідків, зумовлених проблемною ситуацією) та виникли внаслідок впливу дій, вчинюваних з нею за участю колишнього співмешканця ОСОБА_4 , зокрема, 08 жовтня 2023 року, 06 квітня 2024 року та 12 травня 2024 року (а.с.108-120, Т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_4 щодо його непричетності до вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також посилання на факти провокувань сварок потерпілою ОСОБА_6 , оскільки такі посилання повністю спростовуються показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Також в судовому засіданні захисник посилалась на той факт, що постанова Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП винесена за відсутності останнього, виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, без урахування будь-яких інших доказів у справі. Однак, суд відхиляє такі доводи захисника з тих підстав, що як вбачається з відмітки на копії вказаної вище постанови, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, вказана постанова набрала законної сили 22 грудня 2023 року. Окрім того, як в судовому засіданні повідомила захисник вказана постанова обвинуваченим в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Щодо посилань захисника на невідповідність зазначення в обвинувальному акті дати винесення постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області у справі № 536/940/24 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме, постанова винесена 01 травня 2024, а в обвинувальному акті вказано дату 14.12.2023 року, суд зауважує, що в судовому засіданні вказану суперечність усунуто шляхом встановлення дійсної дати винесення постанови. Окрім того, у тексті обвинувального акта ще двічі міститься посилання на вказану вище постанову із зазначенням вірної дати – 01 травня 2024 року.

Також сторона захисту в судовому засіданні вказувала на той факт, що за епізодом вчинення домашнього насильства, який пред`явлено в обвинувачення ОСОБА_4 12 травня 2024 року, підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява потерпілої, проте з матеріалів кримінального провадження вбачається, що виклик поліції до адреси потерпілої здійснювався о 12.00 годині. Щодо виклику поліції у зв`язку з протиправними діями ОСОБА_4 о 10.00 годині того ж дня та докази вчинення будь-яких протиправних дій обвинуваченим у вказаний час у матеріалах кримінального провадження відсутні. Окрім того, потерпіла під час допиту заявила, що не пам`ятає події 12 травня 2024 року.

З приводу вказаних вище доводів сторони захисту суд зауважує, що вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що 12 травня 2024 року виклик поліції до їх адреси місця проживання здійснювався двічі – першого разу самою потерпілою, другого разу свідком. Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_11 . Окрім того, час здійснення викликів на лінію 102 до адреси потерпілої 12 травня 2024 року о 10.00 годині та о 12.00 годині зафіксовано та відображено у витягу з підсистеми «ІП Кривдник» ІКС ІПНП. Щодо показань потерпілої, то будучи допитаною в судовому засіданні 23 лютого 2025 року ОСОБА_6 надала послідовні показання про те, що зазначені події відбувались у травні 2024 року, виклик поліції здійснювався двічі.

Щодо психологічного стану потерпілої захисник посилалась на те, що під час проведення експертизи не досліджувався причинний зв`язок між змінами в психоемоційному стані ОСОБА_6 та подіями, що відбуваються в нашій державі, зокрема військовими діями, здійсненням повітряних атак на території України. Також експертом не досліджувався вплив на психічний стан потерпілої імовірних психічних захворювань потерпілої чи вживання нею будь-яких медикаментів.

Слід зазначити, що такі доводи захисник спростовуються висновком експерта та показаннями експерта в судовому засіданні, яка повідомила, що під час проведення експертного дослідження у потерпілої не спостерігались ознаки будь-якого психічного відхилення, експертним дослідженням встановлено прямий причинний зв`язок між вчинюваними ОСОБА_4 діями та змінами в психоемоційному стані потерпілої.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою він перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи та його дії кваліфікує за статтею 126-1 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Визначаючи міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має на утриманні малолітню дитину – доньку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно довідки КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» на динамічному спостереженні не перебуває, згідно довідки КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» за медичною допомогою до вказаного закладу не звертався, за місцем проживання характеризується позитивно, працює вогнетривником у термічному цеху ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», за місцем роботи характеризується позитивно як відповідальний та сумлінний працівник, згідно результатів психофізіологічного обстеження, сертифікатів психіатричного та наркологічного огляду не має обмежень щодо допуску до виконання робіт на висоті, верхолазних робіт, робіт з підйомом на висоту. Обвинувачений ОСОБА_4 в силу статті 89 КК України раніше не судимий, проте суд враховує, що згідно вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2021 року у справі № 536/1427/20 ОСОБА_4 був засуджений за статтею 126-1 КК України за вчинення аналогічного злочину відносно ОСОБА_6 .

За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступінь тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого, приймаючи до уваги його вік та стан здоров`я, суд дійшов до переконання, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів йому має бути призначено покарання у виді пробаційного нагляду, у межах санкції статті 126-1 КК України.

Разом з тим, за наслідком розгляду кримінального провадження, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та його відносин із потерпілою, внаслідок чого було вчинене кримінальне правопорушення, систематичність вчинення ним діянь, суд вважає за необхідне поряд із покладенням обов`язків при відбуванні обвинуваченим призначеного за даним вироком покарання у виді пробаційного нагляду, до обвинуваченого ОСОБА_4 застосувати визначені в ст. 91-1 КК України обмежувальні заходи строком на 3 місяці.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи викладене, із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути 15 145, 60 грн., які згідно довідки про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні № 12024170540000181 (а.с. 107, Т. 1) витрачені на залучення експерта для проведення експертизи по кримінальному провадженню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду справи суд вважає достатнім застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, призначивши йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 на вказаний строк такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 строком на 3 місяці наступні обмеження:

-заборона наближатися до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 на відстань ближче, ніж 100 метрів;

-заборона листування, телефонних переговорів із ОСОБА_6 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

-направлення для проходження програми для кривдників.

Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 2 місяці з моменту його проголошення, поклавши на нього наступні обов`язки:

-прибувати по першому виклику до суду, який здійснює провадження;

-не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в сумі 15 145, 60 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Суддя ОСОБА_1