Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №536/1682/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №536/1682/26

Суддя: Клименко С. М.

Справа № 536/1682/26

Провадження № 2/536/1789/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

представника позивачки ОСОБА_1 за угодою адвоката Цвик М.В.

представника відповідачки ОСОБА_2 за угодою адвоката Доник Г.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року адвокат Цвик Марина Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом посилаючись, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій згідно державного акту серії ІІ-ПЛ № 014676 належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,28 га, що розташована в с. Садки Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,03 га. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку отримали ОСОБА_4 у розмірі 2/3 частини земельної ділянки та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, спадщину на 1/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,28 га, що розташована по АДРЕСА_1 , наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства – 0,03 га після її смерті за законом прийняла ОСОБА_2 , яка продала вказану 1/3 частину земельної ділянки ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, її спадкоємицею за законом є донька ОСОБА_1 , яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. 10.03.2026 приватний нотаріус Спірідович Н.В. відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки площею 0,2485 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0035 та площею 0,0313 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0036 у зв`язку з тим, що відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, створених за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 10.02.2026 за №НВ-9946881672026 та за № НВ-9946885142026, право власності за ОСОБА_4 зареєстровано лише на 2/3 частки земельної ділянка, а 1/3 частка залишилася у власності ОСОБА_2 .

Просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/3 ч. земельної ділянки площею 0,2485 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0035, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , 1/3 ч. земельної ділянки площею 0,0313 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0036, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Цвик М.В. в підготовчому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, про підстави та обставини якого пояснила так як це викладено в заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Доник Г.В. в підготовчому засіданні позов визнала та просила його задовольнити.

В відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в зв`язку з визнанням позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Суд, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій згідно державного акту серії ІІ-ПЛ № 014676 належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,28 га, що розташована в с. Садки Кам`янопотоківської сільської ради Полтавської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,03 га.

Спадщину за заповітом прийняли ОСОБА_4 на 2/3 ч. земельної ділянки загальною площею 0,28 га, що розташована в с. Садки Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,03 га та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 ч., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.08.2002 виданим виконуючим обов`язки державного нотаріуса Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Курочкіним О.О.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, спадщину, яка складається з 1/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,28 га, що розташована по АДРЕСА_1 , наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства – 0,03 га прийняла спадкоємець за законом ОСОБА_2 .

15 грудня 2010 року ОСОБА_2 продала належну їй 1/3 ч. вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим державним нотаріусом Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 1/2093.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14.03.2025 Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис №586.

Відкрилася спадщина.

Спадкоємцем померлої за законом є її донька ОСОБА_1 , яка подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Заведена спадкова справа № 84/2025, яка зареєстрована у Спадковому реєстрі за № 74480028.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Постановою від 10.03.2026 приватний нотаріус Спірідович Н.В. відмовив позивачці у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки площею 0,2485 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0035 та площею 0,0313 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0036 у зв`язку з тим, що відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, створених за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 10.02.2026 за №НВ-9946881672026 та за № НВ-9946885142026, право власності за ОСОБА_4 зареєстровано лише на 2/3 частки земельної ділянка, а 1/3 частка залишилася у власності ОСОБА_2 .

Згідно із ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що, оскільки, спадкодавцеві ОСОБА_4 належала на праві власності 1/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,28 га, що розташована по АДРЕСА_1 , наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства – 0,03 га, яку вона не зареєструвала у встановленому законом порядку, то вона переходить і до її спадкоємця за законом ОСОБА_1 .

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, позов законний та обґрунтований, тому суд його задовольняє.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 81, 200, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на 1/3 ч. земельної ділянки площею 0,2485 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0035, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на 1/3 ч. земельної ділянки площею 0,0313 га, кадастровий номер 5322481703:03:005:0036, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua