Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №742/6557/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/49/26

Єдиний унікальний № 742/6557/25

Постанова

іменем України

10 серпня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зі слів непрацюючого,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

21 листопада 2025 року о 15 год. 04 хв. в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Кар`єрна, буд.20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Захисник ОСОБА_1 – адвокат Єремеєв А.В. – просив закрити провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив, що з наданих працівниками поліції фрагментів відеозаписів не вбачається факту роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП. Крім того, матеріали справи, на думку захисника, не містять належних та достатніх доказів того, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному закладі охорони здоров`я, а також доказів його відмови від проходження такого огляду. Також захисник просив врахувати обставини доставлення ОСОБА_1 працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 . За твердженням захисника, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції чинили на ОСОБА_1 психологічний тиск та застосовували до нього фізичне насилля, внаслідок чого змусили його підписати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, захисник зазначив, що цивільна дружина ОСОБА_1 телефонувала на спеціальну лінію «102» з приводу, за її твердженням, викрадення її чоловіка. Водночас результати розгляду зазначеного звернення захиснику невідомі.

Свідок ОСОБА_2 , цивільна дружина ОСОБА_1 , у судовому засіданні надала показання про те, що 21.11.2025 її чоловік поїхав до магазину, однак протягом тривалого часу не відповідав на її телефонні дзвінки. У зв`язку з цим вона вирішила поїхати його розшукати. Зі слів свідка, сусіди повідомили їй, де знаходиться автомобіль ОСОБА_1 , а також про те, що працівники поліції повалили його на землю та, як вона зазначила, «викрали». З метою отримання допомоги вона намагалася зупинити інший автомобіль працівників поліції, однак останні, за її словами, відмовилися їй допомогти. У зв`язку з цим вона була змушена зателефонувати на спеціальну лінію «102» та повідомити про викрадення чоловіка. У подальшому свідок дізналася, що ОСОБА_1 було доставлено до ТЦК. Також зазначила, що їй відомо про вимагання працівниками поліції від її чоловіка грошових коштів у сумі 35 000 грн, а в разі їх несплати – погрозу складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свідок також вказала, що 21.11.2025 ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не перебував. Разом із тим свідок зазначила, що безпосереднім очевидцем зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції вона не була, а зазначені обставини стали їй відомі виключно зі слів сусідів. Щодо результатів розгляду її звернення на спеціальну лінію «102» свідку нічого не відомо. Зазначила також, що неправомірні, на її думку, дії працівників поліції не оскаржувала.

Суд, заслухавши пояснення захисника, показання свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Зокрема, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519605 від 21.11.2025, 21 листопада 2025 року о 15 год. 04 хв. в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Кар`єрна, буд.20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Згідно даного протоколу ОСОБА_1 його підписав та отримав копію.

Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінці нарівні з іншими доказами у справі. Водночас він є передбаченим ст. 251 КУпАП джерелом доказів, а викладені в ньому відомості підлягають перевірці та оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.

Так, згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проведення огляду у зв`язку з виявленими ознаками, відмовився, про що мається підпис ОСОБА_1 .

Згідно з Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2025, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду в Прилуцькій центральній міській лікарні, відмовився.

Зазначені документи узгоджуються між собою щодо часу події, особи водія, наявності у нього ознак, які стали підставою для пропозиції пройти огляд, та відмови від проходження огляду.

Згідно рапорту працівника поліції від 21.11.2025, вбачається, що 21.11.2025 перебуваючи на чергуванні близько 15 год. 04 хв. було зупинено автомобіль Шкода Октавія, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході спілкування з водієм у останнього було виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився. В подальшому відносно останнього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія було відсторонено від керування транспортними засобами..

Зазначений рапорт суд оцінює не ізольовано, а в сукупності з протоколом, актом огляду, направленням та відеозаписом.

Судом також досліджено відеозапис, наданий працівниками поліції.

Зокрема, з переглянутого відеозапису вбачається, що 21.11.2025 близько 15 год. 04 хв. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з працівниками поліції та під час виходу з транспортного засобу у ОСОБА_1 візуально спостерігалися ознаки, зазначені працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, акті та направленні на огляд, а саме почервоніння очей, обличчя та нестійка хода.

При цьому суд враховує, що відеозапис технічно не може передавати запах алкоголю з порожнини рота. Разом з тим, зазначена обставина не спростовує наявності інших ознак алкогольного сп`яніння, які можуть бути безпосередньо сприйняті та зафіксовані за допомогою відеозапису. Навпаки, зафіксовані на відео почервоніння очей та нестійка хода узгоджуються з ознаками алкогольного сп`яніння, зазначеними працівниками поліції у протоколі, акті огляду та направленні на медичний огляд.

Відтак відеозапис у сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, направленням на огляд та рапортом працівника поліції підтверджує послідовність і узгодженість зазначених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, копію якого він отримав та підписав. При цьому під час складання протоколу та інших адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не зазначив будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, не висловив незгоди з викладеними в ньому обставинами, не зазначив про застосування до нього фізичного насильства чи психологічного тиску, а також не вказав про примушування його до підписання відповідних документів.

Зокрема, з дослідженого судом відеозапису не вбачається застосування працівниками поліції до ОСОБА_1 фізичного насильства, погроз, примусу чи іншого неправомірного впливу, спрямованого на змушування його до підписання протоколу або відмови від проходження огляду. Поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відеозаписі, також не свідчить про те, що відповідні документи ним підписувалися під впливом очевидного фізичного чи психологічного примусу.

За результатами дослідження відеозапису суд не встановив обставин, які б давали підстави вважати, що підписання ОСОБА_1 протоколу та інших документів відбулося внаслідок незаконного впливу працівників поліції. Доказів, які б об`єктивно підтверджували застосування до ОСОБА_1 фізичного насильства або психологічного тиску, стороною захисту суду також не надано.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення протоколів щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, суд зазначає, що такі доводи спростовуються сукупністю досліджених доказів. Зокрема, в матеріалах справи містяться акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому зазначено про відмову від проведення огляду, підписана ОСОБА_1 , а також направлення на огляд до Прилуцької центральної міської лікарні із зазначенням про відмову від його проходження. Відповідні обставини також відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання свідка ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників поліції суд оцінює критично, оскільки сама свідок не була безпосереднім очевидцем зупинки транспортного засобу та подій, що безпосередньо передували складенню адміністративних матеріалів, а про відповідні обставини їй стало відомо зі слів інших осіб. При цьому доказів оскарження чи встановлення факту неправомірності дій працівників поліції суду не надано.

Так само саме по собі звернення на лінію «102» не підтверджує ані факту незаконного затримання ОСОБА_1 , ані застосування до нього фізичного чи психологічного насильства, оскільки результатів розгляду такого звернення стороною захисту не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту не спростовують доказового значення відеозапису. Відеозапис є належним та допустимим джерелом доказів і в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд та його відмову від такого огляду.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, а також оскаржити постанову у справі.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519605 від 21.11.2025, у ньому міститься підпис ОСОБА_1 у графі про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП. Таким чином, зазначений запис та підпис особи є документальним підтвердженням роз`яснення їй процесуальних прав під час складання протоколу.

При цьому з дослідженого судом відеозапису не вбачається окремого фрагмента, на якому безпосередньо зафіксовано момент роз`яснення ОСОБА_1 положень ст. 268 КУпАП. Разом із тим відсутність такого фрагмента на відеозаписі сама по собі не є доказом того, що відповідні права йому фактично не роз`яснювалися, та не спростовує відомостей, зазначених у протоколі, який містить його підпис у відповідній графі.

Суд також враховує, що при складанні протоколу ОСОБА_1 не зазначив у ньому будь-яких зауважень щодо нероз`яснення йому процесуальних прав, не вказав про порушення права на захист, застосування до нього фізичного насильства чи психологічного тиску або примушування до підписання протоколу. Доказів, які б об`єктивно спростовували відомості протоколу в цій частині, матеріали справи не містять.

Крім того, під час судового розгляду ОСОБА_1 реалізував своє право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП, скориставшись правовою допомогою адвоката Єремеєва А.В. Захисник був допущений до участі у справі, ознайомився з її обставинами, надав суду свою позицію, заявив клопотання про закриття провадження, навів доводи щодо неналежності та недопустимості доказів, а також поставив під сумнів дотримання працівниками поліції порядку проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів. Отже, сторона захисту мала реальну можливість висловити свою позицію щодо всіх істотних обставин справи та надати відповідні заперечення.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про фактичне позбавлення ОСОБА_1 можливості реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права або про те, що невідображення на відеозаписі моменту їх роз`яснення призвело до істотного обмеження права на захист чи вплинуло на можливість ефективно заперечувати проти висунутого обвинувачення.

Суд вважає доводи захисника про нероз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП, такими, що не знайшли свого підтвердження та не спростовують належності й допустимості інших доказів, досліджених судом у даній справі.

Відтак, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Протокол про адміністративне правопорушення із доданими до нього у встановленому порядку матеріалами та відеозаписом, у сукупності поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положенням ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вимогами статті 266 КУпАП та пункту 2.5 ПДР України на водіїв покладено додатково обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.2.5 ПДР України, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вимогами статті 68 Конституції України визначено, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

На підставі ст.321 КУпАП, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк позбавлення зазначеного спеціального права обчислювати з дня здачі або вилучення у ОСОБА_1 документа, що посвідчує його право керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА