Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №585/2918/26
Суддя: Євлах О. О.
Справа № 585/2918/26
Номер провадження 1-кп/585/430/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200470000357 від 01.06.2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Калинівка, Роменського району, Сумської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, завідуючої сільським клубом Калинівської сільської ради Роменського району Сумської області, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України (далі - КК України), -
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.
1. ОСОБА_4 , будучи депутатом Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області сьомого скликання у період часу з 10.11.2015 року по 04.12.2020 року, а, отже, будучи суб`єктом декларування, згідно підпункту «б» пункту» «1» першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження якої закінчилися в день відкриття першої сесії Роменської міської ради Сумської області восьмого скликання, тобто 04.12.2020 року, в подальшому, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язки подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подала після звільнення, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції станом на 23.06.2026 ОСОБА_4 , жодних дій в інформаційно - телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій» з приводу подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вчинила.
ІІ. Позиція прокурора.
2. Прокурор в судовому засіданні просив суд врахувати повне визнання вини обвинуваченою, її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, позитивну характеристику обвинуваченої за місцем проживання, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання. Окрім цього, з урахуванням того, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-3 КК України було вчинене ОСОБА_4 в 2020 році, то прокурор вважав, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в редакції Закону на дату вчинення кримінального правопорушення та звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення, яке на момент вчинення було проступком, минуло більше п`яти років.
ІІІ. Позиція обвинуваченої.
3. Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні від дачі пояснень відмовилася. Повідомила суд, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 366-3 КК України, визнає повністю, кається. Суду пояснила, що вона була повідомлена про те, що їй, як депутату сільської ради, треба подавати декларацію, однак, вона про це забула, через що декларацію не подала. Від НАЗК повідомлення про необхідність подати декларацію отримувала, але вона її проігнорувала.
ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.
Письмові докази
4.1. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 01.06.2026 року до чергової частини Роменського РВП ГУНП в Сумській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого Роменського РВП ГУНП в Сумській області про те, що депутат 7-го скликання Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , після закінчення каденції не подала шляхом заповнення на офіційному веб – сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції (а. с. 23).
4.2. Протокол огляду від 23.06.2026 року, згідно якого проведено огляд речей і документів, а саме: оглядаються інтернет – посилання, розміщені у мережі Інтернет на сайті із загальним доступом. Безпосереднім об`єктом огляду є декларація, що стосується 2016 року, а саме: декларація щорічна за 2016 рік, подана 30.04.2017 року. При перегляді розділу «Інші документи суб`єкта декларування» встановлено, що інформація про декларування ОСОБА_4 своїх доходів в Єдиному державному реєстрі декларацій відсутня (а. с. 26 - 29).
4.3. Постанова № 7 від 29.10.2015 року Миколаївської сільської виробної комісії Роменського району Сумської області, згідно якої постановлено вважати обраним в депутати Миколаївської сільської ради по округу № 3 ОСОБА_4 (а. с. 34).
4.4. Протокол сорок третьої сесії сьомого скликання Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області від 14.02.2020 року, згідно якого сільський голова ОСОБА_5 проінформував про невідкладні завдання депутатів сільської ради, державних служб органу місцевого самоврядування на етапі завершення електронного декларування (а. с. 47-50).
4.5. Рішення сорок третьої сесії сьомого скликання від 14.02.2020 р., згідно якого вирішено: попередити депутатів сільської ради, працівників апарату сільської ради з числа державних службовців органів місцевого самоврядування про персональну відповідальність за несвоєчасне подання ними електронних декларацій про доходи на офіційному порталі nazk.gov.ua (а. с. 51).
Досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними та допустимим, які кладе в основу вироку.
V. Оцінка Суду.
5. Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», такими суб`єктами є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи зазначені в пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Також, згідно абзацу 2 частини 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, за минулий рік.
Враховуючи досліджені докази, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої у скоєному доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 366 - 3 КК України, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
VІ. Призначення покарання.
6. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, Суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
6.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_4 проявилося в критичній оцінці нею свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що вона більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
6.2. Активне сприяння розкриттю злочинів виражається в тому, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_4 розповіла про час, місце та обставини вчинення нею кримінальних правопорушень, що стало наслідком їх швидкого розкриття.
7. Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
8. Вирішуючи питання про призначення покарання, обвинуваченій ОСОБА_4 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:
8.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке, згідно із статтею 12 КК України, відносяться до кримінального проступку (в редакції Закону на час вчинення кримінального правопорушення);
8.2. враховує наслідки та обставини вчинених кримінального правопорушення: відсутність тяжких наслідків; форму вини у виді прямого умислу;
8.3. особу винної: сімейний стан: ОСОБА_4 заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину; стан здоров`я - задовільний; позитивно характеризується за місцем проживання та роботи; раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності;
8.4. наявність двох обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке.
9. За таких обставин, Суд доходить висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за статтею 366-3 КК України, у виді штрафу (в редакції, яка діяла на момент скоєння кримінального правопорушення) в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 42500 гривень 00 копійок.
10. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів, в даному конкретному випадку, враховує індивідуальні особливості вчинених діянь, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
11. Вирішуючи клопотання прокурора про звільнення від призначеного покарання та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд виходить з наступного.
12. Відповідно до ч.5 статті 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
13. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення проступку.
14. Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-3 КК України, в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення, відноситься до категорії проступків.
15. Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
16. Аналізуючи норми кримінального та кримінального процесуального законодавства, суд доходить висновку, що звільнення особи від призначеного покарання на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від призначеного покарання за цією підставою.
17. встановлено, що з дати вчинення кримінального правопорушення, яка вказана в обвинувальному акті - грудень 2020 року, минуло більше п`яти років. Підстав для зупинення (переривання) перебігу строку давності не встановлено.
18. Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не надходило, обвинувачена відмовилась надавати покази, у зв`язку з чим судовий розгляд відбувся у загальному порядку. Однак, судом встановлено, що строки притягнення до кримінальної відповідальності за обвинувальним актом у цій справі закінчилися, а тому суд вважає, що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за статтею 366-3 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.
VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
19. Цивільний позов не заявлявся.
20. Речові докази відсутні.
21. Процесуальні витрати по справі відсутні.
22. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання цим вироком законної сили, Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В :
1. ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за статтею 366-3 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
2. Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за статтею 366-3 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
3. Закрити кримінальне провадження № 12026200470000357 від 01.06.2026 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням за статтею 366-3 КК України.
4. Запобіжний захід до набрання цим вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua