Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №583/3607/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3607/26

2/583/1843/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 представник позивачки звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначений заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумського області від 03.08.2017 у справі №583/1862/17, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути судові витрати.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 03.02.2011 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму визначеного для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Судовим рішенням від 06.06.2014 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 . Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.08.2017 по справі №583/1862/17 змінено розмір стягнутих аліментів та вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн щомісяця. Виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні в Охтирському ВДВС. Станом на 01.07.2026 відповідач має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 129644,08 грн. В ході виконання судового рішення державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_2 починаючи з 4 кварталу 2024 року отримував дохід у військовій частині НОМЕР_1 , а з 1 кварталу 2025 року і до цього часу отримує дохід у військовій частині НОМЕР_2 , що свідчить про значне покращення його матеріального становища. Позивачка утримує доньку самостійно, стягуваних судовим рішенням аліментів у розмірі 1000,00 грн на забезпечення потреб дитини не вистачає, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

21.07.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд її справи, у зв`язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Встановлено, що 30.07.2005 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого остання змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 30.07.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області (а.с. 5).

Від спільного життя сторони мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 18.12.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області (а.с. 6).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2011 по справі №2-265/2011 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму визначеного на дитину відповідного віку, починаючи стягування з 24.01.2011 (а.с. 7).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2013 по справі №583/208/13-ц, провадження №2/583/236/13, яке 22.03.2013 набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 8).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2014 по справі №583/1647/14-ц, провадження №2/583/685/14 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.08.2017 по справі №583/1862/17, провадження №2/583/885/17 змінено розмір аліментів, стягуваних рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2011 по справі №2-265/2011 та стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 20.07.2017 (а.с. 11).

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому провадженню №56869028, що перебуває на виконанні в Охтирському відділі державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.07.2026 складає 129644,08 грн (а.с. 13-14).

З відповіді на запит Охтирського ВДВС СМРУ МІНЮСТУ до Державної податкової служби України від 04.05.2026 №334079503 вбачається, що ОСОБА_2 у 4 кварталі 2024 року отримав дохід у військовій частині НОМЕР_1 в розмірі 86532,87 грн, а в 2025 році у військовій частині НОМЕР_2 у загальному розмірі 256211,46 грн (а.с. 15).

Згідно з довідкою Ліцею №5 імені Р.К. Рапія Охтирської міської ради Сумської області від 07.04.2026 №138 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у цьому закладі в 10 класі (а.с. 17).

Позивачка, як одержувачка аліментів, ставить питання про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу батька дитини, посилаючись на стабільність доходу останнього та недостатність коштів, які сплачує відповідач, на задоволення потреб їх спільної дитини, неможливість самостійно забезпечувати достатній рівень життя доньки через значне зростання цін та збільшення потреб доньки.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991) в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення СК України.

В ст. 141 СК України зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено з 1 січня у розмірі 3512 грн.

Відповідно, 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на час розгляду справи становить 1756 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, положеннями чинного законодавства позивачці надано право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.

Позивачка скористалася своїм правом, визначила спосіб стягнення аліментів шляхом їх присудження у частці від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

В даному випадку зміна способу стягнення аліментів буде сприяти кращому матеріальному забезпеченню дитини, при цьому не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, що відповідачем не спростовано.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з позовом, позивачка реалізувала своє право на зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яке передбачене ст. 183 СК України.

Відтак, суд вважає можливим змінити спосіб стягнення аліментів, який сплачується на утримання дитини сторін.

При визначенні розміру аліментів суд враховує визначений законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, наявність рівного обов`язку батьків утримувати неповнолітню дитину, а також те, що відповідач є людиною молодого віку, працездатний, доказів, які б вказували на наявність у нього вад здоров`я, що обмежують можливість працювати, а також відсутність можливості надавати дитині матеріальну допомогу у визначеному позивачкою розмірі матеріали справи не містять, отже він має можливість працювати та забезпечувати повноцінне і належне утримання своєї дитини.

Суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та вимог закону, з огляду на майновий стан сторін, а також те, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягувати щомісячно аліменти на утримання його неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначений судом розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог та зміною способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які стягнуті на підставі рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.08.2017, суд вважає за необхідне повернути виконавчий лист, виданий на підставі даного рішення суду, після сплати аліментів за період до набрання цим рішенням законної сили.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення

За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір про надання правничої допомоги №32 від 06.04.2026, за умовами якого Клієнт сплачує Адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід`ємними додатками до договору; додаткову угоду від 25.06.2026 до договору №32 від 06.04.2026, згідно з якою орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 5000,00 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.07.2026 за договором №32 про надання правової (правничої) допомоги від 06.04.2026, відповідно до якого вартість роботи адвоката становить 5000,00 грн, узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 5000,00 грн; квитанцію №32/2 від 13.07.2026 про оплату ОСОБА_1 адвокату Абрамовичу О.В. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 5000,00 грн (а.с. 18-21).

На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результату її розгляду.

Крім того, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір в прибуток держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2017 року по справі №583/1862/17, провадження №2/583/885/17, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення із дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Виконавчий лист, виданий на підставі заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2017 року у справі №583/1862/17, провадження №2/583/885/17, повернути з Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипісля сплати аліментів за період до набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко