Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №712/3025/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 712/3025/26 Суддя першої інстанції: Пироженко С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2026 № R383117, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 квітня 2026 року суд скасував постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R383117 від 27.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.2101 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі ст. 38 КУпАП.

Також стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 грн.48 коп.

На адресу Соснівського районного суду міста Черкаси надійшло клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, зокрема про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 травня 2026 року заяву задоволено та стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн суд першої інстанції виходив із обставин складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд зазначив, що вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 6000 грн. є завищеними та неспівмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.05.2026 у справі № 712/3025/26 у частині зменшення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що згідно із ч.6-7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Також заявник зазначив, що сторони за взаємною згодою керуючись пунктом 4.11 договору зменшили суму витрат на правничу допомогу до 6000 грн. На думку апелянта, вказаний розмір є цілком співмірним із складністю справи та витраченим адвокатом часом, розумним та необхідним для досягнення позитивного результату, натомість відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції не подано , а тому у суду були відсутні правові підстави для зменшення до відшкодування понесених позивачем належно підтверджених витрат.

Також апелянт наголосив на тому, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Витребувано справу із суду першої інстанції та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Також суд продовжив строк розгляду справи на більш розумний термін.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України унормовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла також у додатковій постанові від 15 червня 2022 року у справі №910/12876/19 та у додатковій постанові від 18 січня 2024 року у справі № 9901/459/21.

Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21 та інших.

Також, у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд сформував висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України та ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Так, Суд зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін.

Відтак, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 280/4115/20.

Ця ж позиція була викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Дослідивши мотиви прийняття оскаржуваного додаткового рішення Соснівського районного суду міста Черкаси, колегія суддів зауважує наступне.

Вирішуючи заяву представника Джумайла М.Д., суд першої інстанції, керувався тим принципом, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивач дійсно отримав правову допомогу, а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі. Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 6 000 грн. є завищеними, та неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на що суд першої інстанції зазначив про можливість стягнення на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн, який буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2026 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» (об`єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги № 301-03 згідно умов якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правничу допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 4.1. Договору обумовлено отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги у формі гонорару.

Відповідно до п. 4.3.-4.5. Договору сторонами погоджено, що вартість однієї години роботи адвоката складає 1 000,00 гривень. Вартість представництва інтересів Клієнта у суді за одне судове засідання складає 2 000,00 гривень. У разі якщо судове засідання не відбулося з незалежних від адвоката причин, клієнт компенсує витрати на прибуття адвоката до суду та 50% від вартості представництва інтересів у суді.

Пунктом 4.9 Договору обумовлено, що вартість часу проїзду Адвоката, зокрема, але не виключно: до Клієнта або по його дорученнях, прибуття на судове засідання та очікування його, розраховується з погодинної ставки роботи Адвоката із застосуванням коефіцієнту 0,7.

За результатами надання правничої допомоги складається Акт виконаних робіт (наданих послуг), який підлягає підписанню клієнтом протягом трьох днів з моменту отримання. Акт вважається підписаним. А договір виконаним у повному обсязі у випадку якщо протягом вказаного строку клієнт не заявить письмові вмотивовані заперечення (п.4.10. Договору).

Водночас п. 4.11 Договору Сторони погодили, що визначений гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим збільшенням або зменшенням обсягу наданих послуг, що відображається Сторонами в Акті виконаних робіт (наданих послуг).

22.04.2026 сторонами було підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 301-03/01 від 22.04.2026, пунктом 1 якого обумовлено, що об`єднанням надано, а клієнтом прийнято (отримано) юридичні послуги (правничу допомогу) у формі:

консультація (30 хв.), складання адвокатського запиту вих. № А-310/26 (30 хв.), складання позовної заяви про скасування постанови від 27.02.2026 №R383117 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення (3 год.), складання клопотання про долучення доказів (відповіді на адвокатський запит) у справі № 712/3025/26 (30 хв.); складання додаткових письмових пояснень у справі №712/3025/26 (30 хв.), складання відповіді на відзив у справі № 712/3025/26 (1 год.); представництво 09.04.2026 інтересів клієнта у Соснівському районному суді м. Черкаси у ході розгляду справи №712/3025/26: очікування судового (прибув о 08:50 год., про зняття з розгляду справи секретарем повідомлено о 09:47 год.) - 50 % вартості представництва інтересів у суді за судове засідання, яке не відбулося з незалежних від адвоката причин (1 год. 1 000,00 грн); представництво 21.04.2026 інтересів клієнта у Соснівському районному суді м. Черкаси у ході розгляду справи № 712/3025/26 (2000,00 грн).

Згідно із відомостями Акта виконаних робіт (наданих послуг) № 301-03/01 від 22.04.2026 вартість послуг склала 9 700,00 гривень, зокрема вартість послуг у п.1 Акта складає: 6 000,00 грн - 6 годин, витрачених на підготовку справи до розгляду, складання заяв по суті справи та/або з процесуальних питань; 700,00 грн - 1 година очікування судового засідання із застосуванням коефіцієнту 0,7; 1000,00 грн - компенсація за прибуття 09.04.2026 на судове засідання, яке не відбулося з незалежних від адвоката причин; 2000,00 грн - представництво 21.04.2026 інтересів клієнта у Соснівському районному суду м. Черкаси.

Водночас згідно з п. 3 вказаного Акта Сторони, керуючись п. 4.11 Договору, за взаємною згодою суму до оплати (гонорар) вирішили зменшити до 6 000,00 грн.

22.04.2026 Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» на підставі договору про надання правничої допомоги № 301-03 від 02.03.2026 виставлено ОСОБА_1 рахунок на оплату №301-03/01 від 22.04.2026 за надані юридичні послуги згідно Акта виконаних робіт (наданих послуг) № 301-03/01 від 22.04.2026 на суму 6000 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заявник надав належні та допустимі докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги ту обставину, що пунктом 1 частини 3 статті 134 КАС України надано право на компенсацію позивачу не тільки сплачених витрат на професійну правничу допомогу, але й витрат, які підлягають сплаті відповідною стороною.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19.

До клопотання про розподіл судових витрат представник позивача, окрім іншого, долучив докази направлення відповідачеві копії цієї заяви.

Разом із тим, письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу з обґрунтуванням неспівмірності такого розміру відповідач до суду не подавав. Також відповідач не подавав своїх пояснень чи відзиву на апеляційну скаргу позивача.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що за відсутності належно обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не міг оцінювати відповідність їх розміру критеріям, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Надаючи оцінку співмірності вимог позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, критеріям, передбаченим частиною п`ятою статті 134 КАС України, суд першої інстанції безпідставно вчинив дії, обов`язок щодо яких КАС України покладає на сторону спору, яка заперечує проти задоволення відповідних вимог, що є недопустимим та порушує принцип безсторонності суду та рівності прав учасників спору.

Тобто врахувавши передбачений процесуальним законодавством механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції залишив поза увагою необхідність подання відповідного клопотання іншою стороною про зменшення витрат з обов`язковим доведенням неспівмірності заявлених витрат.

За таких умов висновок суду першої інстанції про необхідність зменшення витрат на оплату позивачем правничої допомоги адвоката є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права. Судом не враховано усталену судову практику Верховного Суду щодо застосування норм статей 134, 139 КАС України в подібних правовідносинах.

Аналогічний правовий підхід у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 300/5313/22, від 23 січня 2025 року у справі №120/17480/23, від 21 березня 2025 року № 520/1405/22, від 26 червня 2025 року № 140/3868/24.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі у суді першої інстанції, а саме 6 000,00 грн.

Таким чином, клопотання позивача про розподіл судових витрат, зокрема про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн належить задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що додаткове судове рішення постановлено з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким заяву про стягнення судових витрат задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 травня 2026 року у справі № 712/3025/26 скасувати та прийняти нове додаткове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, зокрема про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6000 грн (шість тисяч).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін