Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №381/4437/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/301/26

381/4437/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42026112310000031 від 18.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на посаді директора Благодійної організації «Благодійний фонд «Життя заради України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.06.2023 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 26.03.2026 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 68000 грн;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 01.01.2026 між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_7 з іншого, укладено договір оренди № 2026/01 про строкове платне користування частини майнового комплексу, який складається з виробничої площадки замощення з ємностями для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 3, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Шептицького, 16, на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:08:006:003 площею 0,3638 га, власником якої є територіальна громада м. Фастова Фастівського району Київської області в особі Фастівської міської ради, що передала вказану земельну ділянку в оренду на підставі договору оренди землі №15-15-69 від 23.04.2019 ОСОБА_7 .

Будучи фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:08:006:003 площею 0,3638 га, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Шептицького, 16, відповідальним за експлуатацію резервуарів, насосного обладнання, трубопроводів та іншого технологічного обладнання, ОСОБА_4 був зобов`язаний забезпечити додержання вимог природоохоронного законодавства, безпечну експлуатацію обладнання, недопущення витоків нафтопродуктів та забруднення земель.

Разом з тим, усвідомлюючи, що під час експлуатації резервуарів із паливно-мастильними матеріалами існує небезпека забруднення земель, ОСОБА_4 , проявляючи злочинну недбалість та порушуючи вимоги Земельного кодексу України, законів України «Про охорону земель», «Про охорону навколишнього природного середовища», не забезпечив належного утримання території, контролю за станом резервуарів та недопущення потрапляння паливно-мастильних матеріалів на поверхню з земельної ділянки.

Унаслідок порушення встановлених правил експлуатації резервуарів і поводження з нафтопродуктами на території майнового комплексу відбулося потрапляння паливно-мастильних матеріалів на відкритий грунтовий покрив, що призвело до забруднення земельної ділянки нафтопродуктами.

Так, статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про охорону земель», земля-поверхня суші з грунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та ф акціонують разом з нею.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про охорону земель», грунт-природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості-родючості.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 169 Земельного кодексу України техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров`я людей.

До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногенно забруднених земель, враховуються особливості режиму їх використання.

Відповідно до положень Наказу № 171 «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, забруднення грунтів – це накопичення в грунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості; забруднення земель – це накопичення в грунтах і грунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.05.2026, перебуваючи за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Шептицького, 16 на земельній ділянці кадастровий номер: 3211200000:08:006:003 площею 0,3638 га, що належить до земель комунальної власності, у ОСОБА_4 , здійснюючи господарську діяльність на зазначеній ділянці в порушення вимог Закону України «Про охорону земель» та Земельного кодексу України, використовував розміщені на вказаній земельній ділянці стаціонарні джерела забруднення (ємності та резервуари), які в сукупності утворюють виробничий комплекс з виготовлення та зберігання нафтопродуктів.

Функціонування вищевказаного комплексу супроводжується розливом джерелом забруднення шкідливих речовин, рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки паливно-мастильних матеріалів. Недотримання ОСОБА_4 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх на поверхню грунту безпосередньо під зазначеним комплексом призвели до забруднення вищевказаної земельної ділянки площею 0,3638 га шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі грунту.

Зокрема, безпосередньо на місцях видимого забруднення земельної ділянки обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді нафтопродуктів сягає 46 800 мг/кг, в той час як гранично допустима концентрація може складати 500 мг/кг, що перевищує норму вмісту нафтопродуктів у грунті у 93,6 разів, обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді нафтопродуктів сягає 6279 мг/кг, в той час як гранично допустима концентрація може складати 500 мг/кг, що перевищує норму вмісту нафтопродуктів у грунті у 12,5 разів, обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді нафтопродуктів сягає 40488 мг/уг, в той час як гранично допустима концентрація може складати 500 мг/кг, що перевищує норму вмісту нафтопродуктів у грунті у 81,0 разів, обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді нафтопродуктів сягає 16519 мг/кг, в той час як гранично допустима концентрація може складати 500 мг/кг, що перевищує норму вмісту нафтопродуктів у грунті у 33,0 разів.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель призначених для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості шкідливими для довкілля речовинами, що, з огляду на обсяг перевищення нормативів речовин, створило небезпеку для довкілля.

Внаслідок вказаної протиправної діяльності, ОСОБА_4 здійснив забруднення земель (грунту) речовинами антропогенного походження, а саме нафтопродуктами, що створило небезпеку для довкілля та призвело до забруднення земельної ділянки з кадастровим номером: 3211200000:08:006:003, площа якої складає - 0,3638 га, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Фастова Фастівського району Київської області в особі Фастівської міської ради, чим спричинив майнову шкоду в розмірі 33 782 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Прокурором було надано угоду про визнання винуватості від 30 червня 2026 року, укладену між прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши письмову згоду від потерпілої сторони, яку в судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник просять затвердити.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

З огляду на надану угоду прокурор у справі ОСОБА_3 , будучи уповноваженою особою відповідно до ст. 37 КПК України та обвинувачений ОСОБА_4 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України в присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши письмову згоду від потерпілої сторони, уклали угоду в службовому приміщенні Фастівської окружної прокуратури Київської області, на підставі якої ОСОБА_4 зобов`язується визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, наслідки її невиконання. Також сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) тисячі гривень 00 коп.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, яка обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України за вказаних в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості обставинах. ОСОБА_4 роз`яснено наслідки затвердження такої угоди, передбачені ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Переконавшись в тому, що ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження такої угоди, а також в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є актом насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за необхідне затвердити вказану угоду, оскільки підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України суд не встановив.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 314, 374, 474, 475, 484 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.06.2026, укладену між прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши письмову згоду від потерпілої особи,у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42026112310000031 від 18.03.2026 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Фастівський міськрайонний суд Київської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам кримінального провадження роз`яснити їх право отримати копію даного вироку в суді.

Суддя ОСОБА_8