Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №640/24304/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №640/24304/21

Суддя: Кузьмишина Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24304/21 Суддя (судді) першої інстанції: Жданкіна Наталія Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства у справах ветеранів України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства у справах ветеранів України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду ІІ групи;

- зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно Закону України «Про статус ветеранів війти, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ним не реалізовувалось.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що зазначена міжвідомчою комісією підстава для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не знаходить належного правового обґрунтування, а інших підстав для відмови у призначенні одноразової допомоги в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2025 та від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника Міністерства у справах ветеранів України до суду 12.01.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки МСЕК від 29.01.2018 № АВ 0198983 після первинного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 23.01.2018 із причиною інвалідності: "захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції".

Відповідно до статей 97 та 99 Закону України «Про Національну поліцію» позивачу у 2018 році призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок "захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції", у розмірі 123 340,00 гривень.

Після повторного огляду МСЕК згідно довідки від 22.01.2020 № АВ 1056391 позивачу змінено групу інвалідності на ІІ з 22.01.2020, а також змінено причину інвалідності на: "захворювання, так одержане під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення".

У зв`язку із зміною причини інвалідності позивач 04.03.2020 отримав посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Після цього до Мінветеранів надійшла заява ОСОБА_1 від 07.05.2020 (вх. № М-1227 від 13.05.2020) щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок "захворювання, так одержане під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення".

Мінветеранів розглянуло відповідну заяву та листом від 28.05.2020 № 4196/02/07.1-20 повідомило позивача, що відповідно до пункту 9 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі також - Порядок № 336), міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також - міжвідомча комісія) розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.

Також Мінветеранів зазначило, що після надходження уточненої інформації, на засіданні міжвідомчої комісії будуть розглянуті документи та прийнято відповідне рішення, про що Позивача буде повідомлено додатково.

Мінветеранів листом від 28.05.2020 № 4195/02/07.1-20 звернулось до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації з клопотанням повідомити про підстави встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Крім цього, листом від 27.05.2020 № 4153/02/07.1-20 Мінветеранів звернулося до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України з клопотанням надати інформацію чи не отримував позивач одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності відповідно до інших законів України.

Відповідач виніс подані ОСОБА_1 матеріали на засідання міжвідомчої комісії.

Міжвідомча комісія на своєму засіданні 20.08.2020 розглянула заяву ОСОБА_1 та на підставі листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 19.06.2020 № 2311/29/2/03- 2020 прийняла рішення (витяг з протоколу засідання міжвідомчої комісії № 7 від 20.08.2020), яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв`язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" (лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 19.06.2020 № 2311/29/2/03-2020).

Мінветеранів листом від 27.08.2020 № 7232/02/09.1-20 повідомило ОСОБА_1 про прийняте 20.08.2020 міжвідомчою комісією рішення.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Ключовим питанням у цій справі є право позивача на отримання одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у випадку отримання позивачем ОГД на підставі іншого закону, а саме Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551) особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закон № 3551) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

- військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №336 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) (далі - Порядок №336).

У пункті 2 Порядку №336 зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.

Згідно підпункту 4 Порядку №336, у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Тобто, законодавством передбачено для одержувача одноразової грошової допомоги право вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.

Згідно із пунктом 17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:

1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:

- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;

- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);

- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;

2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;

3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12.04.2023 у справі № 440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

« норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.

При цьому, виходячи з аналізу абзацу 6 пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, колегія суддів приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановлені інвалідності одноразову грошову допомогу призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.

У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та беручи до уваги те, що у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності (первинно) Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області 10.02.2021 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 580-VIII у розмірі 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII, колегія суддів приходить до висновку, що Міжвідомчою комісією прийнято правомірне рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №3551-ХІІ, оскільки він не може реалізувати право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності за цим законом, з огляду на те, що при первинній виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності ІІІ групи, застосовано положення Закону №580-VIII.»

Відповідно до фактичних обставин у цій справі, за змістом листа Національної поліції України від 19.06.2020 №2311/29/203-2020, позивач у 2018 році відповідно до статей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції в сумі 123 340,00 грн.

Нормами пункту 4 частини першої статті 97 вищевказаного Закону передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно пункту 9 розділу IV Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 у разі коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про Національну поліцію», та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу у 2018 році відповідно до статей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» призначена та виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції в сумі 123 340,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Закону №3551-XII право на отримання одноразової грошової допомоги пов`язано із встановленням інвалідності, а не зміною її причини.

Як вже встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, станом на 2020 рік останньому не встановлювалася нова група інвалідності (ІІ група з 22.01.2020), а змінено лише причину цієї інвалідності на: «захворювання, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні їх проведення».

Тобто, має місце зміна причин інвалідності, нова група інвалідності позивачу не встановлювалася.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є правильними.

Враховуючи приписи частини сьомої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336, суд доходить висновку, що відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №640/9709/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.

Доводи та посилання апелянта про те, що Постанова КМУ України № 336 від 29.04.2016 не містить такої підстави для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги як призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не впливають на вирішення даної справи, оскільки з урахуванням вже вказаного вище, позивач отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням інвалідності, яка за своєю суттю є одноразовою виплатою і відповідно чинне законодавство не дає підстав для повторного її отримання у зв`язку зі зміною групи інвалідності і (або) причини такої інвалідності.

Щодо посилання скаржника на правові позиції рішення Європейського суду з прав людини, то колегія суддів зауважує, що висновки суду апеляційної інстанції по даній справі є такими, що не суперечать їм.

Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі №640/24304/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua