Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №620/12215/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/12215/25 Суддя першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 14.08.2025 призначити та розрахувати пенсію відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022, 2023 та 2024 роки, а також встановити доплату за понаднормовий стаж з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме з суми 2361,00 грн та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 14.08.2025 отримує пенсію за віком, а до зазначеної дати з 02.08.2013 отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи у розмірі 50% пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-ІV). Водночас при призначенні пенсії за віком відповідач залишив показник середньої заробітної плати на рівні 2014, 2015 та 2016 років, в той час як Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування середнього показника за три роки, що передували зверненню за призначенням пенсії, оскільки вона після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати 24 місяці і на час призначення пенсії за віком також ще працює. Такі дії на думку позивача є протиправними, оскільки пенсія за віком на підставі норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» їй призначена вперше.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, а також обрахунку доплати за понаднормовий стаж.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 14.08.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату доплати за понаднормовий стаж ОСОБА_1 відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачені суми.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні застосовується виключно у випадках та порядку, прямо передбачених законом, і не може використовуватися довільно або за вибором застрахованої особи. Відповідно до заяви від 14.08.2025 про перехід на інший вид пенсії на пенсію за віком, позивача переведено на пенсію за віком з 14.08.2025 з урахуванням страхового стажу та заробітної плати по 30.06.2025, відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV. Заробітна плата для обчислення розміру пенсії за віком врахована за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2025, яка визначена відповідно до статті 40 Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022 2024 роки, що становить 15057,09 грн.

Щодо доплати за понаднормовий стаж позивачу, апелянт зазначив, що відповідно до матеріалів пенсійної справи розмір пенсії за віком ОСОБА_1 обрахований відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV становить 3323,00 грн, 2948,10 грн - основний розмір пенсії; 96,66 грн - доплата за 9 років понаднормового стажу; 278,24 грн - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Разом з тим, відповідач зазначив, що у разі задоволення позовних вимог, розмір пенсії позивача складе менше прожиткового мінімуму, як наслідок, позивачу буде встановлена доплата до прожиткового мінімуму, згідно з ст. 28 Закону 1058-IV, відповідно загальний розмір пенсії позивача встановиться на рівні прожиткового мінімуму.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 14.08.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, в період з 26.10.2000 по 14.08.2025 позивач отримувала пенсію по інвалідності, що підтверджується протоколом від 18.12.2000 та листом ГУ ПФУ в Чернігівській області від 24.10.2025 (а.с. 8, 18-19).

Позивач вважає, що має право на розрахунок її пенсії за віком із застосуванням середнього показника за три роки, що передували зверненню за призначенням пенсії, оскільки після призначення пенсії по інвалідності вона продовжувала працювати більше 24 місяців.

Листом ГУ ПФУ у Чернігівській області від 24.10.2025 позивача повідомлено про те, що розрахунок пенсії за віком проведений на підставі та в межах чинного законодавства.

Не погодившись із діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і вона після призначення пенсії по інвалідності продовжила працювати та набула більше 24 місяців страхового стажу, відтак суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови в обчисленні розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.

Щодо доплати за понаднормовий стаж позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлено 2361,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір доплати за понаднормовий стаж територіальним органом пенсійного фонду України обрахований в розмірі, що не відповідає нормі Закону №1058-ІV з урахуванням встановленого Законом № 4059-IX прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк заробітна плата для обчислення розміру пенсії позивача визначена відповідно до статті 40 Закону № 1058-VІ з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, що становить 15057,09 грн. При цьому, доплата за понаднормовий стаж позивача - 9 років становить 96,66 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, викладеним у оспорюваному рішенні, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Відтак, наведені приписи свідчать про те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-IV в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зокрема, у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії, тобто середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, однак за умови, що особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Як було встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, з 2000 року позивачу було призначено пенсію по інвалідності ОСОБА_1 продовжувала працювати та набула страхового стажу більше ніж 24 місяці, отже її пенсія за віком має бути обчислена із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки пенсію за віком позивачу призначено14.08.2025 року.

Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному сайті Пенсійного фонду України за посиланням https://www.pfu.gov.ua/2152284-pokaznyk-serednoyi-zarobitnoyi-platy-za-2022-rik/, показник середньої заробітної плати по Україні за 2022 рік становить - 13376,21 грн; за 2023 рік - 14 308, 46 грн; за 2024 рік - 17486,60 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022- 2024 роки становить 15 057, 09 грн.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 24.10.2025, наданого у відповідь на звернення позивача, заробітна плата для обчислення розміру пенсії за віком врахована за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2025, яка визначена відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022- 2024 роки що становить 15057,09 грн.

Разом з тим, зазначені відомості також були підтверджені відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у апеляційній скарзі, водночас, позивачем не надано доказів зворотнього.

Водночас, колегія суддів вказує на помилковість тверджень позивача про те, що при обчисленні їй пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні (7401,16 грн) замість показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2022- 2024 роки (15057,09 грн).

Як зазначалося раніше, згідно із частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відтак, означений у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 974060150633 від 22.08.2025 показник 7401,16 грн є показником заробітної плати (доходу) застрахованої особи - ОСОБА_1 , яка визначена відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, однак не є показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, зокрема за 2022- 2024 роки у даному випадку.

Так, частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV унормовано, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки є таким, що не відповідає обставинам справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що у спірному випадку пенсію за віком ОСОБА_1 обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки перед виходом на пенсію за віком за 2022 - 2024 роки, що відповідає трьом календарним рокам, що передують зверненню за призначенням пенсії. Зокрема, такий показник застосовано відповідачем при обчисленні заробітної плати (доходу) застрахованої особи у відповідності до ч.2 ст. 40 Закону № 1058 -ІV.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій відповідача щодо застосування при розрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, а як наслідок, позовні вимоги є необґрунтованими у цій частині та задоволенню не підлягають.

Відтак, рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 14.08.2025 підлягає скасуванню.

При цьому, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на скасування в цій частині рішення суду першої інстанції, у цій частині вимог слід прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених вимог.

Щодо обчислення відповідачем доплати за понаднормовий стаж позивача, слід зазначити наступне.

Частиною першою ст. 27 Закону №1058-ІV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а ч. 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому чч. 1,2 ст. 42 цього Закону.

За приписами ч.1 ст. 28 Закону 1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону 1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону 1058-ІV, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (для жінок 30 років) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

При цьому, 1% не може бути більшим, ніж 1% від мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №974060150633 від 22.08.2025 слідує, що при обчислення пенсії позивача визначено розмір страхового стажу 39 років 10 місяців 04 дні.

У графі доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1 абз 2) зазначено 9 років - 96,66 грн.

З викладеного слідує, що на виконання вимог законодавства, пенсійним органом здійснено розрахунок пенсії позивача з 14.08.2025 року урахуванням доплати за понаднормований стаж за 9 років. Визначення кількості років понаднормованого стажу не заперечується сторонами у справі.

При цьому з 01.01.2025 року мінімальний розмір пенсії за віком становить 2361 грн, тобто 1% від основного розміру пенсії за кожен рік, але не більше ніж 1% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2025 році це 23,61 грн за кожен рік понаднормового стажу.

Таким чином доплата за 9 років понаднормового стажу позивача має становити, 9 (кількість років понаднормового стажу) помножено на 1% від прожиткового мінімуму (23,61) дорівнює 212,49 грн.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів наголошує на тому, що доплата за понаднормовий стаж позивача, обчислена відповідачем станом на 14.08.2025 визначена на рівні 96,66 грн, що є меншим розміру доплати за понаднормовий стаж, який розрахований судом вище із урахуванням приписів абз.2 ч.1 ст. 28 Закону № 1058-ІV.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача під час обчислення позивачу доплати за понаднормований стаж, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити обрахунок доплати за понаднормовий стаж.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано з метою належного захисту прав позивача зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату доплати за понаднормовий стаж ОСОБА_1 відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, його висновки щодо наявності підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 14.08.2025 не відповідають обставинам справи.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню у вказаній частині з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх непідтвердженість матеріалами справи.

Сума судового збору, що підлягає відшкодуванню позивача не є змінною, оскільки основну вимогу, що стала підставою звернення до суду, а саме визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивача, задоволено. Відтак часткове задоволення похідних вимог не випливає на суму стягнутого на користь позивача судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 620/12215/25 скасувати у частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 14.08.2025.

В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 .

У іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 620/12215/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін