Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №369/12044/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12044/26

Провадження № 3/369/6421/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко Владислав Вікторович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 Фастівського РУП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

12.06.2026 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо виховання своєї дитини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, через що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.06.2026 року мешкав у інших людей.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 року серії ВАД № 965169, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Необхідною умовою для кваліфікації дій особи за частиною другою статті 184 КУпАП є встановлення факту того, що до вчинення нового правопорушення ця особа вже була піддана адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження ознаки повторності до справи долучено постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.05.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 раніше притягувався за частиною першою статті 184 КУпАП, однак на підставі статті 22 КУпАП був звільнений від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, з оголошенням усного зауваження.

Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.05.2026 року про звільнення особи від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП не може бути належною правовою підставою для висновку про наявність повторності у розумінні частини другої статті 184 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення за попереднє правопорушення на особу не накладалося.

Інших належних та допустимих доказів того, що до ОСОБА_1 протягом року до вчинення інкримінованого йому правопорушення застосовувалося адміністративне стягнення за частиною першою статті 184 КУпАП, матеріали справи не містять.

За таких обставин кваліфікуюча ознака повторності, необхідна для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 184 КУпАП, відсутня.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують межі висунутого обвинувачення, а тому суд вважає за доцільне застосувати аналогію права.

Відповідно до ч.3 ст. 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 року серії ВАД № 965169 та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер правопорушення, ступінь вини правопорушника і дані про особу.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу.

Керуючись ч.1, ч.2 ст.184, ст. 280-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 337 КПК–

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена в порядку провадження по справах про адміністративні порушення протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці з дня її винесення.

У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя В.В. Лисенко