Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №367/8547/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8547/26

Провадження №3/367/1927/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: головуючого судді Кухленко Д.С., за участю секретаря Шаповала О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

вивчивши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсіонера, місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за статтею 173 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ВАД №761956) стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

01.07.2026 близько 20:00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 , знаходився біля під`їзду будинку та здійснив дрібне хуліганство, а саме розгулював біля будинку та погрожував перехожим пневматичним пістолетом, чим порушив громадській спокій, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судових засіданнях, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав. Через канцелярію суду подав заперечення, в якому зазначив, що 01.07.2026 він із своєї квартири не виходив та по вулиці не бігав. А лише із своєї квартири постукав у вікно, муляжем пістолету, сусідці ОСОБА_2 , щоб сказати останній, що почалася повітряна тривога, а вона в цей час вигулювала собаку. Також зазначив, що це все провокації сусідки ОСОБА_3 та її рідних, перевертання фактів, образи, приниження та його побиття.

У судовому засіданні 22.07.2026 свідок ОСОБА_4 зазначив, що 01.07.2026 близько 20 год. 20 хв., йому зателефонувала дочка ОСОБА_5 , та повідомила, що гр. ОСОБА_1 , погрожує предметом, зовні схожий на пістолет. Після того, як ОСОБА_4 , приїхав за адресою – АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 направив на нього предмет, схожий та пістолет та сказав що застрелить його.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_4 , та розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 173 КУпАП відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивною ознакою об`єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих – головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 761956, складеному 01.07.2026), а також поясненнями ОСОБА_1 у суді, показаннями свідка ОСОБА_4 , допитаного у судовому засіданні.

Щодо можливості існування стану крайньої необхідності, який зумовив дії ОСОБА_1 щодо погрожування пневматичним пістолетом, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стан крайньої необхідності виникає за наявності відповідних умов: 1) існує небезпека, що безпосередньо загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; 2) небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об`єктам або вже її завдає; 3) небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи. Проте у випадку, коли особа на могла, виходячи з обставин справи, усвідомлювати відсутність небезпеки, вчинене нею розцінюється як вчинене в стані крайньої необхідності; 4) небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди; 5) при усуненні небезпеки заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Враховуючи зазначене, досліджені матеріали справи, пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що у цьому випадку дія ОСОБА_1 щодо погрожування 01.07.2026 до ОСОБА_5 пневматичним пістолетом не була вчинена у стані крайньої необхідності, тому що безпосередньо ОСОБА_5 не загрожувала майну або життю чи здоров`ю ОСОБА_1 чи інших учасників події, державному або громадському порядку.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їхній сукупності, суд дійшов висновку, що дії правопорушниці слід кваліфікувати за статтею 173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян і тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665,60 гривень.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, 173, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня 00 коп., які необхідно сплатити в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанови надсилаються для примусового виконання до Відділу ДВС та стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.С. Кухленко