Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №366/3543/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3543/25

Провадження № 2-др/366/18/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С. розглянувши заяву адвоката Ярошенко Марини Сергіївни, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, шляхом виселення

Представники учасників справи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі — позивач) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі — відповідач) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для усунення перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 .

Рішенням Іванківського районного суду Київської області по справі № 366/3543/25 від 08.07.2026 у задоволені позову відмовлено.

23.07.2026 від адвоката Ярошенко Марини Сергіївни, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 24.07.2026 прийнято заяву до розгляд та призначено її розгляд на 12.08.2026.

12.08.2026 від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання, якими адвокат просить відмовити у стягненні зазначених витрат у зв`язку з недоведеністю відповідачем належними та допустимими доказами фактичного обсягу, змісту, необхідності та вартості заявленої професійної правничої допомоги. Просить врахувати, що адвокат відповідача не здійснювала його представництво протягом усього розгляду справи та брала участь лише у трьох із семи судових засідань. Поданий відповідачем акт від 08.07.2026 не містить достатньої конкретизації фактично виконаних робіт та відсутність підтвердження оплати, які дозволяють встановити обґрунтованість заявленої до стягнення суми 40 000,00 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Про причини неявки суд не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн.

Визначення поняття судових витрат наведено у статті 133 Цивільного процесуального кодексу України та передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 133,141, і вимога представника відповідача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених судових витрат (визначених як професійна правнича допомога).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі № 910/2158/23.

Представником ОСОБА_1 до заяви долучено: додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 14/01 від 14.01.2026, акт приймання – передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 14/01 від 14.01.2026 та Додаткової угоди № 1 від 08.07.2026, з якого вбачається, що адвокатом відповідачу було надано наступні послуги: первинна консультація, аналіз обставин справи, вивчення документів та формування правової позиції (5 000,00 грн), аналіз матеріалів справи, судової практики Верховного Суду та чинного законодавства (8 000,00 грн), підготовка та подання відзиву на позовну заяву з додатками (15 000,00 грн), представництво інтересів клієнта у судових засіданнях (12 000,00 грн).

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що зазначені витрати є неспівмірніми із складністю справи та фактично виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Слід зазначити, що дана категорія справ поширена у судовій практиці та не потребує досить поглиблених знань в галузі юриспруденції, а представником відповідача не доведено співмірність оплати послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та взагалі оплати наданих послуг.

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн, які можна вважати необхідними і неминучими для відповідача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву адвоката Ярошенко Марини Сергіївни, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі _5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.__.

3.У іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Повний текст складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН