Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №365/421/26 — Згурівський районний суд Київської області

Суд: Згурівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №365/421/26

Суддя: Солдатова Т. М.

Справа № 365/421/26

Номер провадження: 3/365/121/26

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" серпня 2026 р. селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Літки Броварського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964914 від 04.05.2026, складеного ПОГ СПД №2 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Скопичем І.І., 04 травня 2026 року близько 16 год. 20 хв. у АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді ображав нецензурною лайкою свою тещу ОСОБА_2 , кидався до неї у бійку, але фізичної сили не застосовував, чим вчинив домашнє насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частина друга цієї статті визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою.

Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, ОСОБА_1 у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, заяв на відкладення розгляду справи до суду не направив.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України») сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою.

За таких обставин суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964914 від 04.05.2026 (а.с. 1);

- копія реєстрації ЄО № 5195 від 04.05.2026 (а.с. 2);

- копія тимчасового заборонного припису серії АА № 442260 від 04.05.2026 (а.с. 3);

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства – рівень небезпеки «середній» (а.с. 4-6);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.05.2026 (а.с. 7);

- письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с. 8);

- письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с. 9);

- копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с. 10-11);

- довідка від 11.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, а саме, 30.11.2025 за ст. 183 КУпАП (а.с. 12);

- інформація, надана ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що ОСОБА_1 призваний по мобілізації 04.05.2026 (а.с. 13).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964914 від 04.05.2026 зазначено, що « ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді ображав нецензурною лайкою свою тещу ОСОБА_2 , кидався до неї у бійку, але фізичної сили не застосовував, чим вчинив домашнє насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої».

Проте, обов`язковими ознаками об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є наявність наслідків у формі шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та причинно-наслідковий зв`язок між діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та наслідками у формі шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, суть адміністративного правопорушення, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме не містить обов`язкової ознаки об`єктивної сторони – наслідків у формі шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд, також, звертає увагу на те, що у ст. 173-2 КУпАП відсутнє поняття «шкода психологічному здоров`ю».

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів того, що діями ОСОБА_1 було завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Зокрема, у письмових поясненнях ОСОБА_2 відсутнє посилання на те, що діями ОСОБА_1 було завдано шкоди її фізичному або психічному здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суддя лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя має бути неупередженим і безстороннім, а тому не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У своїй постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд зазначає, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

За таких обставин, справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 40-1, 173-2, 245, 247, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили постановою апеляційного суду, яку винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя Т.М. Солдатова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua