Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №364/853/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/853/26

Провадження № 1-кп/364/47/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадженняобвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 16.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116260000088, відносно обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Черевач Чорнобильського району Київської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта базова загальна середня, неодружений, непрацюючий, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий:

– вироком Володарського районного суду Київської області від 08.06.2017 за частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 15, частиною третьою 185, статтями 70, 71 Кримінального кодексу України (далі – КК України) до 5 років позбавлення волі; ухвалою Уманського міського суду Черкаської області від 26.05.2021 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 3 місяці 12 днів;

– вироком Володарського районного суду Київської області від 05.05.2026 за частиною першою статті 125 КК України до 200 (двохсот) годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 відносно ОСОБА_2 , засудженого за частиною першою статті 125 КК України до покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, до Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області для виконання надійшов вирок Володарського районного суду Київської області від 05.05.2026 у справі № 364/407/26.

30.06.2026 начальником Білоцерківського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ознайомлено ОСОБА_2 під підпис з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також роз`яснено, що у разі ухилення від відбування вищевказаного покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 389 КК України.

Того ж дня, а саме 30.06.2026 засудженому ОСОБА_2 начальником Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області вручено направлення до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка», для відпрацювання призначеного покарання у виді громадських робіт, починаючи з 03.07.2026.

Згідно із наказом начальника Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» від 02.07.2026 № 83 «Про початок виконання покарання громадських робіт» ОСОБА_2 прийнято на зазначене підприємство для відбування покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

У подальшому ОСОБА_2 , будучи обізнаним з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, усвідомлюючи наслідки ухилення від відбування покарання, діючи умисно, з метою ухилення від правосуддя в частині встановленого порядку виконання вироку суду, без поважних причин 03.07.2026, 06.07.2026 та 07.07.2026 не прибув до КП ВСР «Володарка» для виконання громадських робіт.

07.07.2026 начальником Білоцерківського РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_2 ознайомлено з попередженням про притягнення до кримінальної відповідальності за частиною другою статті 389 КК України у разі подальшого ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Проте, ОСОБА_2 , продовжуючи свої дії, охоплені єдиним кримінальним протиправним умислом, не маючи поважних причин, продовжив ухилятися від відбування покарання у виді громадських робіт та 08.07.2026, 09.07.2026, 10.07.2026, 13.07.2026, 14.07.2026, 15.07.2026, 16.07.2026, 17.07.2026, 20.07.2026, 21.07.2026, 22.07.2026, 23.07.2026, 24.07.2026, 27.07.2026, 28.07.2026, 29.07.2026, 30.07.2026 та 31.07.2026 не прибув до КП ВСР «Володарка» для їх виконання.

Таким чином, ОСОБА_2 не виконав громадські роботи в загальному обсязі 84 (вісімдесят чотири) години.

Зважаючи на наведене, вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали, включно з наданими матеріалами кримінального провадження, суд, даючи правову оцінку діям обвинуваченого, вважає доведеним поза розумним сумнівом вчинення засудженим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт і кваліфікує такі дії за частиною другою статті 389 КК України.

Розгляд цього кримінального провадження проведено судом за відсутності учасників судового провадження без дослідження доказів у судовому засіданні з огляду на викладене в обвинувальному акті клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та враховуючи, що встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорювалися, оскільки в матеріалах провадження наявна письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності його захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.п. 10-11). До обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування, зокрема документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості, які були детально вивчені судом.

Питання про призначення обвинуваченому покарання суд вирішує, керуючись вимогами статей 50, 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами), правовими позиціями Верховного Суду.

Так, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, виходячи з принципів справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в межах якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 127/16102/23).

Досліджуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 згідно з наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, судом встановлено, що він є громадянином України, народився 18.10.1985 у селі Черевач Чорнобильського району Київської області (а.к.п. 78), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.к.п. 79), фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 81), не працює, знятий з військового обліку 18.09.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та направлений для відбування покарання до установи виконання покарань (а.к.п. 89), за місцем проживання характеризується негативно: зловживає алкогольними напоями та веде антисоціальний спосіб життя (а.к.п. 81), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. 83-85), раніше неодноразово судимий (а.к.п. 91-94), зокрема:

– вироком Володарського районного суду Київської області від 08.06.2017 за частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 15, частиною третьою 185 із застосуванням статей 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі (а.к.п. 100-106); ухвалою Уманського міського суду Черкаської області від 26.05.2021 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 3 місяці 12 днів (а.к.п. 107-108);

– вироком Володарського районного суду Київської області від 08.02.2024 за частиною першою статті 125 КК України до 200 (двохсот) годин громадських робіт (а.к.п. 110-113);

– вироком Володарського районного суду Київської області від 19.09.2024 за частиною другою статті 389 КК України до 1 (одного) року обмеження волі із застосуванням частини першої статті 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, за вироком Володарського районного суду від 08.02.2024, остаточно призначивши покарання у виді 1 (одного) року 20 (двадцять) днів обмеження волі (а.к.п. 114-117); ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.2025 звільнений умовно-достроково на 5 (п`ять) місяців 17 (сімнадцять) днів (а.к.п. 120);

– вироком Володарського районного суду Київської області від 05.05.2026 за частиною першою статті 125 КК України до 200 (двохсот) годин громадських робіт (а.к.п. 20-21).

Передбачених статтями 66 та 67 КК України обставин, що пом`якшують чи обтяжують обвинуваченому покарання, органом досудового розслідування і судом не встановлено.

Складення досудової доповіді щодо обвинуваченого не доручалося, зважаючи на розгляд кримінального провадження в порядку статей 381-382 КПК України (ухвала суду від 10.08.2026, а.п. 16-17).

Враховуючи усе викладене та беручи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов до таких висновків.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує вчинення ним кримінального проступку за визначенням статті 12 КК України, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, бере до уваги особу винного, який неодноразово судимий, має дві непогашені та не зняті судимості, негативно характеризується за місцем проживання, визнав повністю свою вину, однак висновків для себе не зробив, в своїх діях не кається.

З огляду на це, суд дійшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 за частиною другою статті 389 КК України покарання у виді обмеження волі на строк, передбачений санкцією названої статті, ближче до середньої межі, оскільки на мінімальний строк покарання за цієї статтею йому вже призначалось згаданим вище вироком суду від 19.09.2024.

На підставі статті 71 КК України, з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Володарського районного суду Київської області від 05.05.2026 за частиною першою статті 125 КК України (в загальному обсязі 84 (вісімдесят чотири) години громадських робіт), остаточно призначити за сукупністю вироків покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців 10 (десяти) днів обмеження волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає з огляду на особу обвинуваченого та його ставлення до своєї поведінки.

На переконання суду, таке покарання обвинуваченому ОСОБА_2 буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення обвинуваченому інших видів покарання (пробаційний нагляд) суд вважає недоцільним через неспівмірність з обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того враховуючи, що питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили прокурором перед судом не порушувалось і з учасниками процесу не обговорювалось, одночасно враховуючи, що він не становить собою суспільної небезпеки, тому при таких обставинах, суд вважає недоцільним обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи здійснення судового провадження за відсутності учасників провадження, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось (частина четверта статті 107 КПК України).

Керуючись частиною другою статті 389 КК України, статтею 107, частиною сьомою статті 115, статтями 368-371, 373, 374, 381, 382, 392-395, 532 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

На підставі частини першої статті 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Володарського районного суду Київської області від 05.05.2026, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці 10 (десять) днів.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 не обирати.

Копії цього вироку суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження: прокурору ОСОБА_4 , обвинуваченому ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною першою статті 394 КПК України цей вирок суду, що ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1