Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №340/9736/23
Суддя: Юрко І.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/9736/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року в адміністративній справі №340/9736/23 (головуючий суддя першої інстанції - Петренко О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №340/9736/23 визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.09.2016 року по 31.10.2018 року; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 07.09.2016 року по 28.02.2018 року (базовий місяць січень - 2008 року) та 01.03.2018 року по 31.10.2018 року (базовий місяць - березень 2018 року), з врахуванням нарахованої та виплаченої суми грошової індексації, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
Судове рішення набрало законної сили 16.04.2024 року.
28 травня 2026 року представник позивача подала заяву, в якій просила в порядку статті 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №340/9736/23 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання вказаного рішення суду, а також просила у разі неподання звіту або встановлення факту невиконання рішення суду вирішити питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в строк до 08 червня 2026 року надати до суду належним чином завірені докази виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року в адміністративній справі №340/9736/23 з урахуванням обставин, які викладені в заяві.
Військова частина НОМЕР_1 подала 08.06.2026 року до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 року у справі №340/9736/23.
У звіті вказано, що на виконання зазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок та нарахування індексації за період з 07.09.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 31.10.2018 року на загальну суму 63214,78 грн., однак фактична виплата нарахованих сум не проведена у зв`язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу. Водночас відповідачем здійснено всі дії, необхідні для виконання рішення суду в межах наданих повноважень. Виплата нарахованих сум буде здійснена невідкладно після надходження відповідного бюджетного фінансування.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2026 року про виконання судового рішення у справі №340/9736/23.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу про прийняття звіту та зобов`язати відповідача подати до суду першої інстанції повний звіт про виконання судового рішення від 11.03.2024 року в адміністративній справі №340/9736/23 із наданням детальних розрахунків та підтверджуючих документів.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Апелянт вказує, що посилання відповідача на відсутність фінансування не може вважатися належним обґрунтуванням невиконання судового рішення, оскільки відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у встановленому законом порядку.
Відповідач подав відзив на скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 14, 370 КАС України рішення суду є обов`язковим для виконання.
Для цілей застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов`язальне судове рішення залишалося бездієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України», рішення від 27.07.2004 року).
Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
У свою чергу судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (статті 382 КАС України).
Так, згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Приймаючи та затверджуючи звіт відповідача про виконання судового рішення у справі №340/9736/23, суд першої інстанції вказав, що зі змісту звіту встановлено не повне виконання рішення суду по даній справі, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем здійснено нарахування заборгованості, однак не проведено виплату нарахованих сум. Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного фінансування за рахунок державного бюджету.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в ухвалі про прийняття звіту мають протиріччя щодо виконання в повному обсязі рішення суду, яке набрало законної сили, а тому така ухвала належить скасуванню.
Статтею 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд першої інстанції у своїй ухвалі зазначив, що відповідач вказує, що виконав рішення суду та здійснив перерахунок пенсії позивача, проте виплата заборгованості буде проведена після здійснення фінансування.
Колегія суддів вважає, що подання відповідачем лише формального звіту про виконання судового рішення в повному обсязі без надання доказів, які б підтверджували викладену у ньому інформацію, не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого частиною другою статті 382-2 КАС України, та не є підставою для прийняття такого звіту судом.
Прийняття судом такого звіту, як належного виконання судового рішення, суперечить статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 14, 370 КАС України.
Апеляційний суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, у якій з посиланням на постанову від 31.10.2018 року у справі №704/1547/17, Судом вказано, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
З огляду на викладене, враховуючи допущені відповідачем порушення вимог частини другої статті 382-2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо прийняття поданого звіту.
У зв`язку з цим наявні підстави для відмови у прийнятті звіту відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення разом із належними документами та матеріалами, що підтверджують зазначені у ньому обставини.
З урахуванням наведеного, Військовій частині НОМЕР_1 має бути встановлений новий строк для подання звіту про виконання зазначеного рішення, з урахуванням висновків апеляційного суду, викладених в цій постанові.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до статей 315, 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року в адміністративній справі №340/9736/23 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року в адміністративній справі №340/9736/23 скасувати.
Прийняти постанову, якою у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2026 року про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року в адміністративній №340/9736/23 відмовити.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту разом із належними документами та матеріалами про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року в адміністративній №340/9736/23 до Кіровоградського окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua