Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №376/8/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/3555/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 376/8/26

11 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.

при секретарі Д'яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сквирського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого інженером ТОВ «Лан-2015», РНОКПП НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2026 року.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 12 червня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Сквирського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року у справі № 376/8/26 скасувати, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, оскаржувана постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам матеріального і процесуального законодавства, судом першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 245, 280 КУпАП, не забезпечено всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню, відтак провадження у справі підлягає закриттюу відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях апелянта.

Разом з тим вважає, що суд допустив неповноту та однобічність при розгляді даної справи, не надав оцінку діям працівникам поліції, якими не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення апелянтом таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням апелянта та вимогам чинного законодавства щодо процедури проходження в установленому порядку медичного огляду, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим апелянт вважає було порушено принципи законності та правової визначеності.

Зазначає, що відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. З ст. 35 Закону).

Апелянт вказує, що згідно з відеозапису з нагрудної камери поліцейські жодним чином не пояснювали йому про конкретну причину зупинки транспортного засобу відповідно до Закону, а лише зазначали, що він засліпив їхній автомобіль світлом фар від свого автомобіля, однак протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП (керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів) працівниками поліції на нього складено не було. В подальшому, перебуваючи в приміщенні Сквирської ЦРЛ працівники поліції змінили свої пояснення щодо підстав зупинки транспортного засобу під його керування та з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 35 Закону повідомили йому, що це і стало причиною зупинки, однак будь яких доказів, інформації на прохання апелянта не надали, матеріали адміністративної справи також їх не містять.

Звертає увагу суд на те, що як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення апелянтом таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням. Крім цього, в матеріалах справи відсутні належні докази, які дозволяли у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію правомірно зупинити поліцейським транспортний засіб, яким керував апелянт.

Апелянт зазначає, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543807 від 17.12.2025 йому ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення пункту 2.9 ПДР.

Так, згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак апелянт звертає увагу на те, що не відмовлявся від проведення огляду на місці зупинки, навпаки погодився пройти, проте такий огляд не був проведений із-за технічною несправністю приладу, тому були відсутні підстави направлення його до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Крім цього, зазначає, що направлення на огляд водія транспортного засобу, яке міститься в матеріалах справи адресоване до Комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради, а огляд проводився в Сквирській ЦРЛ.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що працівник поліції відсторонювали апелянта від керуванням транспортним засобом, акту про відсторонення його, як водія від управління транспортного засобу матеріали справи не містять.

Зазначає, щополіцейські незаконно, без правових підстав, які передбачені частиною 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб під його керуванням, з порушенням процедури передбаченої вимогами ст. 266 КУпАП, п. п. 6, 7 Розділу І Інструкції та п. п. 3,6 Порядку направлено апелянта до закладу охорони здоров'я на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева», ч. 5 ст. 266 КУпАП всі подальші дії водія та докази, в тому числі і складення протоколу про адміністративне правопорушення, надані працівниками поліції не можуть братися судом до уваги та є неналежними.

Таким чином, апелянт вважає, що в порушення вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував повно, всебічно та об`єктивно всіх обставин справи, натомість вирішив її без дотримання норм закону та передчасно прийшов до висновку про його винуватість, що призвело до порушення його прав та необґрунтованого накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, апелянт робить висновок, що беручи до уваги той факт, що у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зважаючи на однобічність та неповноту розгляду справи судом першої інстанції, вважає, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, так як в діях апелянта відсутній склад адміністративного правопорушення.

В судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 адвокат Постельга Олександр Анатолійович, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції посилався на те, що наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростованих презумпцій факту допущення ОСОБА_1 порушення п. 2.9 «а» ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а відтак доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 543807, складеного сержантом поліції бат. 2 роти 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Дишлюком Русланом Юрійовичем, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 17.12.2025 о 23:43:00 в м. Сквира по вулиці Соборна, 7, гр. ОСОБА_1 , здійснював рух на транспортному засобі VOLKSWAGEN TAUREG з д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку, у найближчому медичному закладі, у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря нарколога 51, чим порушив п. 2.9.а ПДР- керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із медичного висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.12.2025 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1,5%).

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з місця події, а також поведінкою ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції.

Від підпису щодо ознайомлення з медичним висновком ОСОБА_1 відмовився в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «СТ 63».

З дослідженого відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що підходячи до машини працівник поліції відрекомендувався та зазначив, що водій їде на фарах дальнього освітлення і зауважив, що коли водій їде на дальніх, то потрібно переключатись, бо сліпить, на що ОСОБА_1 сказав що «Вибачте» (зафіксований час на відео з камери 0167691 23:41-23:42).

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення апелянтом положень ПДР, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі посилання не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не відмовлявся від проведення огляду на місці зупинки, а навпаки погодився пройти, однак такий огляд не був проведений із-за технічною несправністю приладу, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з дослідженого відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції більше чотирьох разів пропонувалось пройти тест за допомогою газоаналізатора «Драгер», проте у зв`язку з неправильністю продуву в Драгер, у зв`язку з чим прилад не міг показати результат перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, співробітник поліції неодноразово роз`яснював правильність проходження тесту на алкоголь за допомогою алкотестеру Драгер, необхідності здійснення саме дій щодо надування повітря в достатній кількості для спрацювання приладу.

Крім того, при спробі пройти тест на місті за допомогою газоаналізатору «Драгер» водій ОСОБА_1 самостійно зазначив «Ладно, шо, я визнаю, шо робити» (зафіксований час на відео з камери 0167691 23:49).

Доводи апеляційної скарги, що наявні суперечності щодо назви медичної установи, зазначеної в направленні та медичної установи де проводився сам огляд, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки п.7 ч.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення, що фактично і було виконано і в направленні зазначено, що огляд проводився в Сквирській ЦМЛ. Отже порушення вимог порядку проведення огляду та стан алкогольного сп`яніння суд не вбачає.

В даному випадку назва медичного закладу зазначена в направленні «КНП «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», при тому, що фактично огляд проводився в найближчому медичному закладі КНП СМР «Сквирська ЦМЛ» не є істотним порушенням та не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9а ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.

Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сквирського районного суду Київської області від 03 червня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, єостаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: