Постанова від 07 грудня 2025 р. у справі №359/2427/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/3184/2025 Категорія: ст.ст. 124, 122-4 КУпАП

ЄУН: 359/2427/25 Суддя у І інстанції: Вознюк С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 грудня 2025 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

учасника ДТП ОСОБА_1

представника ОСОБА_1 адвоката Ковальчук Н.О.

захисника ОСОБА_2 адвоката Лукашенка М.П.

особи, стосовно якої складені протоколи про

адміністративні правопорушення, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві:

- апеляційну скаргу захисника Лукашенка Миколи Павловича в інтересах

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_1 ,

на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року,

- апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Цією ж постановою ОСОБА_2 визнаний винуватим у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисяч чотириста) гривень.

Як зазначено у постанові від 2 травня 2025 року, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року серії ЕПР1 № 258511, 25 лютого 2025 року о 12.30 год. в місті Борисполі по вулиці Лютневій, 18, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 був неуважний під час зміни напрямку руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3 (б) та п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року серії ЕПР1 № 258524, 25 лютого 2025 о 12 год. 30 хв. в місті Борисполі по вулиці Лютневій,18, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП, не залишився на місці пригоди, чим порушив п. 2.10 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Суд першої інстанції обґрунтував прийняте рішення тим, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді.

Водночас, надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому адміністративному правопорушення, передбаченому ст.122-4 КУпАП.

Також постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року перед Управлінням патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з метою недопущення уникнення водієм транспортного засобу «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за порушення п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, ініційовано питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 та 124 КУпАП; до Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України направлені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , необхідні для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Постанова обґрунтована тим, що під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda 3».державний номерний знак НОМЕР_2 , увімкнувши покажчик лівого повороту, виконував поворот ліворуч, на ділянці дороги в місті Бориспіль по вулиці Лютневій поблизу будинку 18, в місці, де Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) вже відсутня, в той час водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 , порушуючи вимоги Розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України, виконала маневр обгону та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Mazda 3» під керуванням ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з`їхали з місця пригоди, місце зіткнення та розташування транспортних засобі достовірно встановити неможливо. При цьому, судом звернуто увагу на те, що з наданих пояснень учасників ДТП неможливо об`єктивно встановити обставини вчиненого ДТП, оскільки відповідно до вказаних пояснень, обидва водія вказують на різні обставини при яких трапилось ДТП. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів щодо ініціювання складання Управлінням патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно водія ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду від 2 травня 2025 року стосовно притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, захисником Лукашенком М.П. в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій захисник просить постанову суду скасувати, адміністративне провадження за ст. 122-4 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник Лукашенко М.П. зазначає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, висновки суду, викладені у судовому рішенні, є такими, що не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам події.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим у залишенні місця пригоди, проте, як протокол про адміністративне правопорушення, так і рішення суду ґрунтуються лише на неправдивих свідченнях водія ОСОБА_1 , яка звинувачує ОСОБА_2 , що останній, начебто, зник з місця ДТП, при тому, що сама ОСОБА_1 підтверджує факт того, що зупинилась після зіткнення лише на АЗС, яка знаходиться за 300 метрів від місця зіткнення, а викликала поліцію о 17.00 год., при тому, що зіткнення сталось близько 12.20 год. У судовому засідання ОСОБА_1 продовжила надавати неправдиві показання, вказуючи, що вона зупинилась на місці події, а ОСОБА_2 зник. При цьому на питання, де саме вона зупинилась та на якій відстані від місця події, прямої відповіді не дала, приховуючи дійсні обставини зупинки.

Апелянт вказує, що, надаючи пояснення на місці пригоди за участі судді ОСОБА_1 вказала невірно місце зіткнення, оскільки вказане нею місце могло бути лише у тому разі, якщо автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався заднім ходом після зіткнення, чого не було. Такі неточності в обставинах місця зіткнення, на переконання захисника, підтверджують неправдивість показань про зупинку після зіткнення, оскільки, якщо б ОСОБА_1 зупинилась на місці, то запам`ятала б точніше дійсне місце зіткнення, проте вона вказує місце наосліп та за власними припущеннями, що є неправдивою інформацією.

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно оцінено та кваліфіковано дії ОСОБА_2 в частині залишення місця пригоди, оскільки Правила дорожнього руху визначають, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Відповідальність передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Отже, як наголошує апелянт, обов`язковою ознакою є наявність матеріальних збитків. Саме цим правилом, як зазначає апелянт, керувався ОСОБА_2 , коли після зіткнення зупинився і оглянув свій автомобіль. Він вирішив, що наявні пошкодження для нього не є матеріальними збитками, оскільки є для нього малозначними. Інший автомобіль зник з місця пригоди, тому оцінити пошкодження того автомобіля на місці ОСОБА_2 не мав можливості. Враховуючи, що водій ОСОБА_1 поїхала і не зупинилась, щоб оформити ДТП, ОСОБА_2 обґрунтовано вважав, що і для неї пошкодження не є збитками також, а тому він продовжив рух до свого двору.

Підсумовуючи, апелянт вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду в частині направлення матеріалів до Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з матеріалів справи відносно ОСОБА_1 , останньою подана апеляційна скарга, в якій ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову скасувати.

Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що така постанова була винесена усно, не була вручена у день її винесення, копію постанови її ( ОСОБА_1 ) представник - адвокат Ковальчук Н.О. отримала 13 травня 2025 року. Викладене, на переконання ОСОБА_1 , свідчить про об`єктивні причини, які унеможливлювали звернутись з апеляційною скаргою у строк, встановлений законом, а тому вважає, що цей строк підлягає поновленню та просить його поновити.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги складені щодо ОСОБА_2 протоколи про адміністративні правопорушення, відповідно до яких та обставин справи водій ОСОБА_2 є особою, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

В ході судового засідання в суді першої інстанції вона ( ОСОБА_1 ) пояснювала, що рухалась по вулиці Лютневій, з`їхавши з дороги з круговим рухом, направлялась прямо. Попереду неї рухався транспортний засіб марки «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Цей автомобіль зупинився, жодного світлового покажчика водієм не було ввімкнено. На той момент вона ( ОСОБА_1 ) вважала, що цей транспортний засіб є для неї перешкодою, яку необхідно об`їхати, щоб вона могла рухатись далі. Вона ( ОСОБА_4 ) почала маневр обгону (об`їзду), переконавшись, що немає транспортних засобів, які рухаються назустріч. Під час виконання нею обгону (об`їзду) автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 , який призупинився, розпочав маневр повороту ліворуч, не вмикаючи покажчик повороту, у зв`язку з чим відбулось зіткнення. В результаті зіткнення відбулось пошкодження передніх та задніх правих дверей. Вона ( ОСОБА_1 ) зупинилась не відразу, оскільки праворуч стояло ще три легкові автомобілі. Оминувши транспортні засоби, вона здійснила зупинку. Після зупинки вона ( ОСОБА_1 ) разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_1 , який був пасажиром, оглянули пошкодження автомобіля. На місці, де відбулося зіткнення, транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 вже не було. Вона ( ОСОБА_1 ) разом з чоловіком вирішили його самостійно розшукати, а тому сіли в автомобіль, проїхали до АЗС, розвернулися та поїхали у вуличку, куди, вважали, повернув транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , з автомобілем якого відбулось зіткнення. У дворі будинку транспортного засобу, який пошкодив їхній автомобіль, виявити не змогли, після чого свій транспортний засіб залишили та пішли шукати винуватця ДТП. В одному з дворів вони зробили фото транспортного засобу, який мав пошкодження, після чого викликали поліцію. Водій ОСОБА_2 на місце скоєння ним даного ДТП не повернувся, його розшукала поліцій та склала відповідний адміністративний матеріал, який надалі було направлено на розгляд Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Апелянт вважає слушним зауважити, що судом першої інстанції при розгляді справи було встановлено та покладено в основу постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, що з наданих пояснень учасників ДТП неможливо об`єктивно встановити обставини ДТП, оскільки відповідно до вказаних пояснень, обидва водія вказують на різні обставини, при яких трапилось ДТП. Інших обставин у протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху, про які вказано в протоколі. Однак, судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови щодо неї ( ОСОБА_1 ) не було взято до уваги положення п. 9.2, п. 9.4 та п. 10.1 Правил дорожнього руху, якими передбачено, зокрема: п. 9.2 Правил - водій повинен подавані сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом або розворотом; п.9.4 Правил - необхідно подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м. у населених пунктах…, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів; за п.10.1 Правил перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Таким чином, на переконання ОСОБА_1 , зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд при винесенні постанови не врахував п. 9.2, п. 9.4. п. 10.1 Правил дорожнього руху, які, у свою чергу, підтверджують той факт, що зіткнення автомобілів сталося з вини водія ОСОБА_2 , оскільки саме він порушив зазначені норми Правил, а потім залишив місце вчинення ДТП.

Апелянт вважає, що матеріалами справи та судом встановлено, що вона ( ОСОБА_1 ) не мала на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, з огляду на що умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в її діях відсутній.

Посилаючись на приписи ст. 10 КУпАП, якою регламентовано, що адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, ОСОБА_1 вважає, що жодним чином не намагалась уникнути адміністративної відповідальності, оскільки не вчиняла адміністративних правопорушень, за які передбачена відповідальність за ст. 122-4 та 124 КУпАП, а тому вважає постанову місцевого суду від 2 травня 2025 року щодо неї необ`єктивною, необґрунтованою та незаконною.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 захисником Лукашенком М.П. подані заперечення.

Під час апеляційного розгляду подана заява про уточнення прохальної частини апеляційної скарги, в якій ОСОБА_1 просить:

- скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року в частині закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; постановити нову постанову про визнання винуватим ОСОБА_2 та притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП; в іншій частині залишити без змін;

- скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року про вирішення питання Управлінню патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, з метою недопущення уникнення водієм транспортного засобу «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за порушення п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, про притягнення ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 та 124 КУпАП; направити до Управління патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , необхідні для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Лукашенка М.П. та Сарканича І.І., які підтримали подану захисником апеляційну скаргу у повному обсязі та заперечували проти задоволенні клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги зі змінами ОСОБА_1 ; пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Ковальчук Н.О., які підтримали клопотання про поновлення строку та подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу зі змінами, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги захисника Лукашенка М.П.; дослідивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції доходить такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 2 травня 2025 року за участю всіх учасників судом першої інстанції винесено дві постанови, на які на даний час подані апеляційні скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 вказує про отримання копії оскаржуваної нею постанови її представником 13 травня 2025 року, що підтверджується власноручним записом адвоката ОСОБА_5 у Додатковому листі до справи (лист обкладинки справи).

Згідно з даними сайту ЄДРСР постанова надіслана судом 12 травня 2025 року, а забезпечено надання загального доступу: 14 травня 2025 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 22 травня 2025 року, тобто, з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Апеляційний суд зважає, що неознайомлення з повним текстом судового рішення чи підставами його ухвалення може визнаватися поважною причиною для поновлення процесуального строку, якщо це сталося з незалежних від особи об`єктивних причин.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 2 травня 2025 року пропущений ОСОБА_1 з поважних причин та підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційних скарг, то апеляційний суд доходить такого висновку.

Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.

Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Водночас, з огляду на положення ст. 252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.

Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП, суддя у постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винуватості особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Також апеляційний суд враховує, що згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Матеріалами справи та поясненнями учасників ДТП під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції беззаперечно підтверджується, що 25 лютого 2025 року о 12.30 год. в місті Борисполі по вулиці Лютневій, 18, сталось зіткнення двох транспортних засобів: «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

За результатами перевірки обставин ДТП уповноваженою особою складені відносно ОСОБА_2 протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП:

- протокол про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року серії ЕПР1 № 258511, за змістом якого 25 лютого 2025 року о 12.30 год. в місті Борисполі по вулиці Лютневій, 18, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 був неуважний під час зміни напрямку руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3 (б) та п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

- протокол про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року серії ЕПР1 № 258524, за змістом якого 25 лютого 2025 о 12.30 год. в місті Борисполі по вулиці Лютневій,18, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП, не залишився на місці пригоди, чим порушив п. 2.10 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Суд першої інстанції, опитавши учасників ДТП та їх представників, свідків, дослідивши наявні у справі докази, провівши дослідження обставин ДТП на місці пригоди, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак, визнав доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а також дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 ПДР України, що полягало у залишенні місця ДТП, та прийняв рішення про направлення матеріалів справи відносно ОСОБА_1 до Управлінню патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Апеляційний суд частково погоджується з такими рішеннями суду, з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для здійснення перевірки обставин ДТП слугував о 16.59 год. виклик поліції щодо ДТП, яке сталось по вул. Лютневій, 5, у м. Бориспіль, без травмованих. На місці ДТП було виявлено водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 , інший транспортний засіб зник з місця ДТП. Під час обслідування прилеглої території автомобіля з характерними пошкодженнями виявлено не було.

Вказані відомості знайшли своє відображення у рапортах інспекторів патрульної поліції (ас. 5-6).

Згідно з даними схеми ДТП, на ній зафіксовано положення транспортного засобу «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 , яке припарковане на відстані 0,2 м від краю правої сторони дороги, поза межами ділянки дороги, де відбулась ДТП.

З іншого боку схеми зафіксовані пошкодження вказаного автомобіля: передні та задні двері, поріг з правої сторони (ас. 7).

Відповідно до первинних пояснень ОСОБА_1 25 лютого 2025 року о 12.30 год. за адресою Лютнева, з`їхавши з руху по колу, направлялась прямо. Пред нею їхала машина, яка призупинилась. Вона почала минати машину зустрічною. Коли вона минала машину, машина вирішила повернути ліворуч, без всяких включених сигналів повороту, лівого повороту не включала, з`їхала, повертаючи у двері машини. Протягла по передніх і задніх правих дверях. Вона ( ОСОБА_6 ) проїхала правіше і зупинилась. А машина не зупинилась і повернула ліворуч у вуличку. Вона вирішила наздогнати ту машину поміж домами, але машина зникла у невідомому напрямку (ас. 9).

Опитаний ОСОБА_7 пояснив, що, 25 лютого 2025 року о 12.30 год., будучи пасажиром, став свідком, як невідомий автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням його дружини ОСОБА_1 . Марку, модель, номерний знак запам`ятати не вдалося. Цей автомобіль, рухаючись, не включав ніякі поворотники та безслідно втік (ас. 8).

Згідно з відеозаписом з бодікамер поліцейських, 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 поліцейським вказала місце зіткнення, яке розташоване одразу за ділянкою дороги, звідки можливо здійснити поворот ліворуч до будинків, розповівши про обставини ДТП. При цьому ОСОБА_1 вказує, що автомобіль вискочив за нею, вона його не бачила. Після цього автомобіль скрився.

Цим же відеозаписом зафіксовано спілкування 28 лютого 2025 року працівника поліції з ОСОБА_2 , який заперечував, що ОСОБА_1 залишалась на місці ДТП, наголошуючи, що остання поїхала. Працівником поліції на автомобілі під керуванням ОСОБА_2 зафіксовані пошкодження та наявність слідів чорної фарби. На запитання працівника поліції ОСОБА_2 пояснює, що він проживає у будинку 9. Їхав до дому. Виїхав з кола, і йому треба було повернути у двір. Включив лівий поворот та їхав дуже повільно, швидкість км 20-30, не більше, може 10. На спідометр не дивився, але їхав дуже повільно, оскільки необхідно було здійснювати поворот. Здійснюючи поворот, почув характерний звук. Встиг помітити лише, що їде темна машина, яка зачепила його автомобіль. Він зупинився, а та машина, яка зачепила його машину, поїхала в бік Київського шляху. Він наздоганяти ту машину не став, вийшов, подивився на пошкодження. Оскільки та машина поїхала, він, маючи негативний досвід по ситуації з ДТП, те, що у нього немає здоров`я, подивився, що його автомобіль стоїть посеред дороги, вирішив не викликати поліцію. У нього в машині сиділа дружина. Він після цього повернув у двір, запаркував автомобіль. Не викликав поліцію тому, що той, хто його зачепив, уїхав, навіть, не зупинився. Він не бачив, де зупинився автомобіль, який його зачепив. За метрів 200 від місця зіткнення точно не було того автомобіля. При цьому на відеозаписі працівник поліції наголошує, що автомобіль «Chevrolet Lacetti» зупинився у метрах 50 від місця зіткнення, що заперечується ОСОБА_2 . Поліцейський наголошує, що версії учасників ДТП різняться. Поліцейський акцентує увагу, що автомобіль «Chevrolet Lacetti» зупинився трохи далі, а ОСОБА_2 поїхав з місця ДТП, на що ОСОБА_2 знову заперечує щодо зупинки автомобіля «Chevrolet Lacetti». Поліцейський з учасниками ДТП, оглянувши машини, звертається до ОСОБА_2 з тим, що пошкодження на машинах свідчать, що ОСОБА_2 , коли здійснював поворот, зачепив автомобіль «Chevrolet Lacetti», що, якби було так, як говорить ОСОБА_2 , то були б інші пошкодження. Одна з жінок робить зауваження поліцейським, що вони займають позицію водія «Chevrolet Lacetti», на що поліцейський зауважує, що вони роблять висновок по пошкодженням транспортних засобів. (ас. 19).

За змістом постанови в судовому засідання ОСОБА_2 пояснив, що 25 лютого 2025 року близько 12.20 год. по вулиці Лютневій поблизу будинку № 18 в м. Бориспіль водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 , порушуючи вимоги дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, не переконавшись в безпечності маневру, виконала маневр обгону, та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Мазда 3» державний номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням. Він, включивши покажчик лівого повороту, виконував поворот ліворуч в місці, де дорожня розмітка 1.1 вже відсутня. Наголошував на тому, що здійснював маневр повороту ліворуч без порушення правил дорожнього руху. Швидкість його автомобіля в момент зіткнення була 2-3 км/год. У результаті зіткнення були спричинені незначні механічні пошкодження його автомобіля. Відразу на місці ДТП він зупинився та вийшов з машини, оглянув пошкодження свого автомобіля, при цьому інший автомобіль, який вчинив зіткнення, продовжив рух в напрямку м. Києва і ніде не зупинявся. Постоявши на місці кілька хвилин та оцінивши пошкодження вирішив, що збитки для нього незначні і, враховуючи негативний досвід та недовіру працівникам поліції, те, що інший водій зник з місця ДПТ, вирішив не викликати поліцію для фіксації завданої йому шкоди. Пізніше його викликав до відділу поліції капітан поліції Іщенко І.М., який повідомив, що на нього буде складено протокол за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП за вчинення ДТП та за зникнення з місця пригоди. При цьому протокол складено у його відсутність і копію не було вручено. Протокол складено безпідставно, оскільки інспектор виходив з того, що ОСОБА_1 виконувала обгін без порушень ПДР в дозволеному місці. Але в дійсності обгін на цій ділянці дороги заборонений дорожньою розміткою. Просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Лукашенко М.П. підтримав пояснення ОСОБА_2 та додатково зазначив, що складені працівниками поліції протоколи є незаконними та необґрунтованими, перевірку по факту ДТП проведено неповно, упереджено та необ`єктивно, а схема складена ДТП має суттєвий недолік - не вказано наявність на місці ДТП суцільної смуги 1.1 ПДР України, яка фактично наявна на місці пригоди і розділяє смуги руху від кругового руху до повороту до буд. 18, що суттєво впливає на ситуацію на місці події. На схемі ДТП вказано місце зіткнення, але насправді - це місце зіткнення є приблизним, оскільки воно зазначено зі слів водія ОСОБА_1 .

У судовому засіданні учасник ДТП ОСОБА_1 пояснила, що рухаючись по вулиці Лютневій, з`їхавши з дороги з круговим рухом, направлялась прямо. Попереду неї рухалась машина, яка згодом призупинилась. Вона почала маневр обгону, переконавшись, що немає транспортних засобів, які рухаються назустріч. Під час виконання обгону автомобіль, який призупинився, розпочав маневр повороту ліворуч, не вмикаючи покажчик повороту, у зв`язку з чим відбулось зіткнення. В результаті зіткнення відбулось пошкодження передніх та задніх правих дверей. Зупинилась не відразу, оскільки праворуч стояло ще три легкові автомобілі. Оминувши транспортні засоби, здійснила зупинку. Після зупинки вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 (який був пасажиром) оглянули пошкодження автомобіля. На місці, де відбулося зіткнення, іншого транспортного засобу вже не було, і вона разом з чоловіком вирішили його самостійно розшукати. Сіли в автомобіль, проїхали до АЗС, розвернулися та поїхали у вуличку, куди, вважали, повернув транспортний засіб, з яким відбулось зіткнення. У дворі будинку транспортного засобу, який пошкодив автомобіль, виявити не змогли. Після чого свій транспортний засіб вони залишили і пішли шукати винуватця ДТП. В одному з дворів зробили фото транспортного засобу, який мав пошкодження, після чого викликали поліцію.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук Н.О. підтримала пояснення ОСОБА_1 , та пояснила, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, а саме: був неуважний під час зміни напрямку руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti» під керуванням її довірительки ОСОБА_1 та в подальшому залишив місце ДТП. Просила суд визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП.

Судом першої інстанції також опитана свідок ОСОБА_8 , яка повідомила що, 25 лютого 2025 року вона їхала на передньому пасажирському сидінні з чоловіком ОСОБА_2 на транспортному засобі марки «Mazda 3». Вони рухались дорогою, яку добре знають, оскільки все життя проживають в місті Бориспіль. Прямуючи дорогою, після з`їду з дороги з круговим рухом на вулицю Лютневу, наблизилися до заїзду на прибудинкову територію їхнього будинку. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3», увімкнув покажчик повороту та почав здійснювати поворот ліворуч, щоб заїхати на прибудинкову територію. Відчувши поштовх, вони відразу зупинився. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, обійшов його довкола та оглянув. Повернувшись до автомобіля, ОСОБА_2 повідомив, що відбулося зіткнення з іншим автомобілем. Автомобіль, з яким відбулося зіткнення, вона не бачила у зв`язку з тим, що він швидко проїхав, не зупиняючись. У подальшому вони повільно повернули до себе у двір. Працівників поліції не викликали у зв`язку з незначним пошкодженням їх автомобіля та у зв`язку з тим, що інший автомобіль не зупинився. Вважали, що пошкодження, завдані іншому автомобілю, теж не є значними, тому водій іншого автомобіля і не зупинився.

За змістом пояснень свідка ОСОБА_7 в суді першої інстанції 25 лютого 2025 року він їхав з дружиною ОСОБА_1 на транспортному засобі марки «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 на передньому пасажирському сидінні. На ділянці дороги по вулиці Лютневій в місті Борисполі, попереду автомобіля, яким керувала його дружина, рухався світлий автомобіль, який в подальшому зупинився. Його дружина ОСОБА_1 увімкнула лівий покажчик повороту і почала обгін. Коли транспортні засоби майже порівнялися, водій світлої машини почав маневр повороту ліворуч без увімкненого покажчика повороту, у зв`язку з чим відбулося зіткнення транспортних засобів. Після зіткнення світлий автомобіль не зупинився, а повернув у вуличку.

З метою перевірки обставин та механізму ДТП, у зв`язку із встановленням в ході судового розгляду того, що на ділянці дороги, де відбулася дорожньо-транспортна пригода, а саме по вулиці Лютневій поблизу будинку 18 в місті Бориспіль Київської області, наявна Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, судом 23 квітня 2025 року було проведено виїзне судове засідання - на місці, де безпосередньо відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю учасників справи. В ході даного судового засідання було встановлено режим і порядок руху транспортних засобів по вулиці Лютневій поблизу будинку 18 в місті Бориспіль Київської області. Так, встановлено, що по вулиці Лютневій поблизу будинку 18 в місті Бориспіль Київської області наявна Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Ці дані зафіксовано на відео файлі, записаного на диск, який приєднано до матеріалів справи.

Оцінюючи та аналізуючи зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п.2.3.б та п.10.1 ПДР України не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом не встановлений, оскільки з наданих до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, якими констатується винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 258511 від 28 лютого 2025 року; схема місця ДТП, яка сталася 25 лютого 2025 року; фототаблиця з зображенням пошкоджень транспортних засобів «Chevrolet Lacetti» та «Mazda 3»; роздруківка з камер відео спостереження та відеозапис з нагрудних камер поліцейських, які можуть слугувати доказами, не встановлена наявність вини та винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом враховано, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 258524 ґрунтується на свідченнях водія ОСОБА_1 , яка всупереч вимогам ПДР залишила місце ДТП, намагалась сама розшукати транспортний засіб, з яким відбулося зіткнення, і лише через деякий час звернулась до уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Схема ДТП, яка є важливим доказом, що описує розташування дорожніх знаків транспортних засобі на момент дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з тим, що водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з`їхали з місця пригоди, не може бути взята до уваги, оскільки місце зіткнення та розташування транспортних засобів достовірно встановити неможливо. Підчас виїзного судового засідання судом встановлено наявність розмітки Розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) на ділянці дороги в місті Бориспіль по вулиці Лютневій поблизу будинку 18, наявність якої не відображена у схемі ДПТ. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що при складанні схеми ДТП працівниками поліції не дотримано порядок фіксації обставин вчиненого правопорушення, і схема місця ДТП виконана без додержання вимог Інструкції № 1395.

Судом визнано, що відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №258524 від 28 лютого 2025 року, суперечать фактичним обставинам справи, а тому дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений без врахування та належної перевірки всіх обставин справи.

При цьому за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_2 , увімкнувши покажчик лівого повороту, виконував поворот ліворуч на ділянці дороги в місті Бориспіль по вулиці Лютневій поблизу будинку 18, в місці, де Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) вже відсутня, у той час водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 , порушуючи вимоги Розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України, виконала маневр обгону та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Mazda 3» під керуванням ОСОБА_2 .

Водночас суд звернув увагу на те, що з наданих пояснень учасників ДТП неможливо об`єктивно встановити обставини вчиненого ДТП, оскільки відповідно до вказаних пояснень обидва водія вказують на різні обставини, при яких трапилось ДТП.

Місцевим судом враховано, що інших обставин у протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху, про які зазначено у протоколі.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п.2.3.б та п.10.1 ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження, не знайшла свого підтвердження у зібраних та досліджених судом в судовому засіданні доказами, та повністю спростовується матеріалами справи, а тому у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, судом оцінені критично.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

Водночас суд дійшов висновку про доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що він зупинився, оглянув автомобіль, побачив пошкодження, але вирішив не викликати поліцію, посилаючись на отриманий негативний досвід в минулому та недовіру працівникам поліції.

Так, судом враховані вимоги п.2.10 ПДР України, якими передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнав, що винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому адміністративному правопорушення передбаченому ст.122-4 КУпАП доведена повністю, а діями, які виразились у залишенні водієм транспортного засобу на порушення, встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ст. 122-4 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

При цьому апеляційним судом враховано, що пояснення учасників ДТП та їх представників, які були надані під час апеляційного розгляду, є аналогічними тим, які були надані вказаними особами в суді першої інстанції.

Також апеляційний суд враховує, що характер пошкоджень транспортних засобів, встановлений працівниками поліції, свідчить про те, що працівниками поліції механізм ДТП встановлений неправильно, оскільки зафіксовані на автомобілі «Chevrolet Lacetti» пошкодження свідчать про те, що вони є дотичними прямими, що дає підстави стверджувати, що саме автомобіль «Chevrolet Lacetti» проїхав вздовж автомобіля «Мазда» під керуванням ОСОБА_2 .

Окремо апеляційний суд звертає увагу, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження висновки суду про неможливість визначення місця зіткнення транспортних засобів. При цьому апеляційний суд враховує, що транспортні засоби з`їхали з місця ДТП, і у подальшому місце розташування автомобіля «Chevrolet Lacetti» працівниками поліції зафіксоване вже після того, як вказаний транспортний засіб, як вбачається з пояснень учасників ДТП, використовувався для пошуку іншого автомобіля, та майже через чотири години після ДТП.

За встановлених обставин висновок суду першої інстанції про відсутність достатніх, належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року серії ЕПР1 № 258511, є обґрунтованим, а, відтак, і рішення суду першої інстанції про закриття провадження у цій частині у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу вказаного адміністративного правопорушення є законним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій частині не знайшли свого підтвердження, спростовуються наявними доказами у справі у своїй сукупності, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 у цій частині не підлягає до задоволення.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Лукашенка М.П. про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, то такі доводи є непереконливими.

Відповідно до положень п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Зазначені норми є імперативними, і, у разі порушення положень п. 2..10 ПДР України, особа несе передбачену законом відповідальність.

Під час розгляду справи в суді як першої, так і апеляційної інстанції беззаперечно встановлено, що водії обох транспортних засобів після ДТП перемістили транспортні засоби з місця зіткнення та поїхали з місця ДТП, що свідчить про порушення ОСОБА_2 п. 2.10 (а) ПДР України, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.10 (а) ПДР України.

Доводи захисника, що обв`язкою умовою ДТП є наслідки, а саме, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки, а тому за відсутності таких наслідків, з огляду на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 поїхав, тому оцінити пошкодження того автомобіля на місці ОСОБА_2 не мав можливості, а наявні пошкодження його транспортного засобу для нього не є матеріальними збитками, є для нього малозначними, то в діях ОСОБА_2 відсутній і склад вказаного адміністративного правопорушення, спростовуються наявними у справі доказами.

При цьому апеляційний суд зважає на те, що ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто, обов`язковою складовою наслідків ДТП при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є пошкодження, зокрема, транспортних засобів, а не заподіяння матеріальних збитків, на чому наголошує захисник.

Наявними у справі доказами беззаперечно встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортні засоби обох учасників отримали пошкодження. Окрім того, беззаперечно встановлено, що обидва учасника покинули місце ДТП, що не заперечувалось і самими учасниками.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є законним та обґрунтованим, а, відтак, апеляційна скарга захисника Лукашенка М.П. не підлягає до задоволення.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині винесення судом першої інстанції постанови про направлення відносно неї матеріалів до УПП у м. Бориспіль для складання відносно неї протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та 124 КУпАП, то апеляційний суд вважає їх слушними.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП поряд з іншим, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідно до вимог закону суд першої інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а суд апеляційної інстанції - в межах апеляційної скарги за результатами прийнятого судом першої інстанції рішення за протоколом про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду судом першої інстанції.

Оскільки відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, будь-яка оцінка наявності або відсутності у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України не може бути предметом розгляду у даному провадженні, а, відтак, у цій частині доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу захисника Лукашенка Миколи Павловича в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року, якою перед Управлінням патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з метою недопущення уникнення водієм транспортного засобу «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за порушення п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, ініційовано питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 та 124 КУпАП; до Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України направлені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , необхідні для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , - скасувати.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; визнаний винуватим у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисяч чотириста) гривень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А.Васильєва