Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №357/15732/23 — Київський апеляційний суд

Справа №357/15732/23

Провадження №22 -ц/824/308/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 27 416 грн. 20 коп. та судові витрати по справі у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.06.2023 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» проводилась перевірка об`єкту відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення перевірки позивачем було виявлено порушення п п. 1 п. 5.5.5. та п. 8.3.4 та п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР після відключення на опорі 13 без порушення схеми обліку, про що складено відповідний акт про порушення №К047089. У подальшому, 12.09.2023 року відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення №К047089, на якому було прийнято рішення, яке оформлене Протоколом № 027, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії в зв`язку з порушенням ПРРЕЕ, а саме здійснено розрахунок згідно п. 8.4.11 Правил, формула № 5 за період 146 днів з 26.01.2023 року по 21.06.2023 року, та нараховано суму вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення у розмірі 27 416 грн. 20 коп. з врахуванням ПДВ.

13.09.2023 року рекомендованим поштовим відправленням направлено лист на адресу відповідача було направлено протокол комісії № 027, розрахунок до акту про порушення К047089, повідомлення про оплату до актів про порушення № К047089.

Відповідач, не дотримавшись п.8.2.7 ПРРЕЕ, не оплатив розрахункові документи за необліковану електричну енергію, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 27416 грн. 20 коп.

Представник позивача, посилаючись на ст. ст. 1212, 1166 ЦК України, ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 8.2.7 ПРРЕЕ вказує, що майнова шкода станом на момент подачі позову відповідачем не відшкодована, що стало підставою для звернення до суду за захистом прав позивача.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би вказував на те, що саме позивачем порушені ПРРЕЕ. Розподіл електричної енергії за вказаною адресою здійснюється відповідно до договору №201063990 про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного 07 серпня 2019 року з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», приєднання та підключення об`єкту відповідача до електричних мереж системи розподілу, у тому числі встановлення приладу обліку (електролічильника), відбувалося самим позивачем в рамках реалізації (виконання) Договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-02-19-0158 від 07.08.2019 та технічних умов стандартного приєднання.

Згідно умов вказаного договору про приєднання (підключення) відповідачем на користь позивача за приєднання було сплачено 20 228,00 грн., прилад обліку (електролічильник) було придбано, у подальшому перевірено та установлено самим позивачем. При цьому місце установки (улаштування) електролічильника відповідно до технічних умов, договору про приєднання та проектної документації є електроопора, що знаходиться на межі земельної ділянки відповідача, тобто на землях загального користування за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки прилад обліку (елекролічильник) знаходиться поза межами території (домоволодіння) відповідача, ОСОБА_1 знімала покази приладу обліку через оглядове віконце, внаслідок чого проводила розрахунки за спожиту електричну енергію та не має відношення до інших підключень.

Відповідач зазначила також, що відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник, а відповідач не є власником стовпа-опори на якому розміщений лічильник, не є власником лічильника. Посилаючись на главу 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, зазначає, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі, покладається на оператора мережі.

Позовні вимоги заявлено як вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в розмірі 27 416, 00 грн., що не відповідає нормі ст. 77 3У «Про ринок електричної енергії», якою передбачено, що до побутового споживача застосовується виключно такі санкції як попередження та штраф.

Акт про порушення К047089 від 21.06.2023 року, на підставі якого було прийнято рішення, оформлене Протоколом №027, складений в односторонньому порядку, окрім того до нього не долучено фото та відеодоказів, які є невід`ємними додатками до нього.

Сторона відповідача вказувала на відсутність будь-яких висновків експерта проведених за результатом дослідження вилученого засобу обліку електричної енергії відповідача, оскільки вважає що він є обов`язковим за даних обставин справи.

Стверджувала, що 09.06.2021 року після виявлення відповідачем самостійної заміни ПРАТ «ДТЕК» приладу обліку електричної енергії (лічильника) на інший замінений позивачем без відома ОСОБА_1 , відповідач по справі звернувся до позивача із заявою про надання відомостей про заміну приладу обліку електроенергії (лічильника) на об`єкті споживача. 26.08.2021року відповідач звернулася до позивача із заявою про надання в паперовому вигляді паспорта точки розподілу електричної енергії споживачу, ОСОБА_1 та Договору про постачання електричної енергії. Наданою копією Паспорта точки/точок розподілу (передачі) електричної енергії від 23.09.2021 р. та Актом приймання - передачі на збереження пломб, вузла обліку (засобу обліку) встановленого на об`єкті споживача від 23.09.2021 року (тип лічильника Ліч. 3Ф_NР-07 3FD.1SM-U, заводський номер № НОМЕР_3 ), підтверджується відсутність взяття на себе відповідачем зобов`язань, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, підписи відповідача на даних додатках до договору відсутні. Так як вимога про взяття відповідачем на себе зобов`язання за збереження лічильника, який є власністю позивача, розміщеного на стовпі проїжджої частини вулиці за межами земельної ділянки відповідача, не дотримана, то позовні вимоги необґрунтовані.

Відповідно до наданих позивачем додатків до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р № НОМЕР_2 , лічильник відповідача Лічильник 3Ф_NР-07 3FD.1SM-U із заводським номером НОМЕР_3, а в акті про порушення від 21.06.2023 обставини справи позивач обґрунтовує показниками іншого типу лічильника, що з врахуванням наявності виявлених відповідачем в подальшому в акті за № 343892 від 22.05.2021р. про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб встановлених на ньому - прилад обліку електричної енергії об`єкту споживача, розміщений на опорі, неодноразово замінювався іншим без відому про це відповідача, в зв`язку з чим і виник спір щодо правових підстав застосування позивачем методики розрахунку обсягів спожитої електричної енергії. Позивачем неодноразово, з порушенням визначеною ПРРЕЕ, без відому споживача здійснювалася, заміна лічильника, що додатково підтверджується копією Акту №295963 від 30.06.2021р. про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб на ньому. Про дані обставини відповідач дізнавалася зі спливом певного часу, що є причино-наслідковим зв`язком виникнення спору щодо обґрунтованості нарахування відповідачу обсягів електричної енергії, спір щодо стягнення якої здійснюється в рамках судової справи № 357/12045/23, учасником якої є позивач по справі.

Відповідач зазначила, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР), а отже є власником мережі та є власником засобу комерційного обліку (електролічильника). При цьому відповідно до матеріалів справи, а також договорів про приєднання до електромережі, акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності зазначеної в Акті про порушення, підтверджується, що засіб обліку електричної енергії типу було встановлено на опорі лінії електропередачі самим ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - на проїзній частині вулиці Замкова, не на території земельної ділянки споживача. Таким чином, оскільки засіб обліку (електролічильник) було встановлено не на (в) об`єкті споживача, то Оператор системи розподілу (енергопостапальник) не має права передавати на збереження споживачу вказаний засіб обліку та пломби, встановлені на ньому, а споживач не несе відповідальності за збереження останнього. За даних обставин справи, розрахунок заборгованості позивача є одностороннім внутрішнім доказом позивача, покладений в основу обґрунтованості загального розміру заборгованості не може вважатися достовірним, належним доказом в розумінні вимог норм ст.ст. 76-79 ЦПК України.

Також, відповідач посилалася на порушення порядку складання Акту про порушення. Зокрема, в Акті про порушення зазначено, що він складений за участі споживача, однак не містить її підпису, а містить інформацію, що ОСОБА_1 «...відмовляється від підпису », в той же час акт про порушення підписано двома представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», без свідка. Наслідком недотримання з боку ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» передбачених у абзц.9 п. 8.2.5 ПРРЕЕ вимог, щодо оформлення акту про порушення є його недійсність. З огляду на те, що споживач начебто відмовився підписати Акт про порушення, він є таким, що не підписаний у спосіб визначений п.8.2.5 та є недійсним, що відповідає правовій позиції у Постанові КГС у справі № 904/4372/18. Представник відповідача посилається на п.5.5.1 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 п.5.5.1 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, вказує, що оскільки засіб обліку (електролічильник) було встановлено не на (в) об`єкті споживача, то оператор системи розподілу (енергопостачальник) не має права передавати на збереження споживачу вказаний засіб обліку та пломби, встановлені на ньому, а споживач (Відповідач) не несе відповідальності за збереження останнього. Відповідальність споживача електроенергії наступає виключно за умови порушення ним договору або законодавства України, факт же самовільного підключення та/або відсутності пломб з вини чи внаслідок умисних дій Відповідача у мережах, що могло стати причиною неодноразової заміни лічильників, які є власністю позивача, є недоведеним та не підтвердженим належними та допустимими доказами. Крім цього, сторона відповідача не згодна з розрахунком, оскільки вважає, що позивачем застосовано показники по завищеному тарифу, позивачем у розрахунку також протиправно додано/донарахована ПДВ (податок на додану вартість), який не може застосовуватись відповідно до п.8.4.7 ПРРЕЕ. Представник відповідача також повідомила про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у сумі 15 000 грн.

08.04.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відповідь на відзив.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення, у розмірі 27 416 грн 20 коп. та судові витрати у сумі 2 684 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просила апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

На обґрунтування скарги зазначала, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дотримання передбаченої законом процедури як щодо встановлення обставин відключення в заявлений позивачем період, так і доведення обставини порушення відповідачем правил ПРРЕЕ в частині крадіжки /самовільного підключення /завдання збитків шляхом необлікованого споживання (поза лічильником), згідно з чим виникає правова підстава на відшкодування збитків, майнової шкоди з урахування норм ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», вказує на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту та не довів в передбаченому законом порядку обставини, на яких ґрунтується винесене судом першої інстанції оскаржуване рішення.

29.10.2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», в якій останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 21.06.2023 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» проводилась перевірка об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 та було виявлено порушення п. 5.5.5., п. 8.3.4, п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР після відключення на опорі 13 без порушення схеми обліку.

На підставі виявленого порушення, уповноваженими особами ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» складено Акт про порушення №К047089 від 21.06.2023 року.

Вказаний акт складено у присутності ОСОБА_2 , який відмовився від підпису в акті, у зауваженнях до акту вказав: «Пломби зняли коли хотіли встановити лічильники. Ведуться судові справи, документи надам на протязі двох тижнів».

Встановлено, що 21.06.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 написали заяву, в якій просили не відключати електроенергію по нарядах по відключенню від ТОВ «КОЕК» та зобов`язались вирішити питання щодо владнання документів по заборгованості, яка виникає внаслідок заміни лічильника, з`ясувати розмір поточної заборгованості.

Листом за вих. № 04/530/7095 від 20.07.2023 року, було запрошено ОСОБА_1 на засідання комісії по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ № К047089 на 23.08.2023 о 10 год. 00 хв.

З Протоколу засідання комісії № 256 від 23.08.2023 вбачається, що відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № К047089, на яке відповідач не з`явилась, а тому для з`ясування додаткових обстави було прийнято рішення перенести розгляд акта №К047089 на іншу дату та час про що належним чином повідомили про засідання комісії відповідача.

12.09.2023 року комісією по розгляду Акту про порушення, без присутності споживача, прийнято рішення, яке було оформлено протоколом № 027.

Рішенням комісії встановлено, що Акт про порушення підлягає до розрахунку згідно п. 8.4.11 Правил, формула № 5 за 146 днів (дата відключення) з урахуванням договірної потужності (7кВт), обсяг електричної енергії необлікованої внаслідок порушення цих правил становить 4654 кВт/год.

Згідно розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4. розділу VІІІ ПРРЕЕ, вартість необлікованої електричної енергії становить суму з ПДВ 27 416 грн. 20 коп.

Встановлено, що ОСОБА_1 було направлено лист за вих. № 04/530/8248 від 13.09.2023 року, протокол засідання комісії № 027 від 12.09.2023 року, розрахунок по акту про порушення №К047089 від 21.06.2023 року та рахунок до акту №К047089 від 21.06.2023 року рекомендованим поштовим відправленням.

Станом на час розгляду даного спору, відповідачі не оскаржили вищезазначеного протоколу засідання комісії № 027 від 12.09.2023 року, Акту про порушення №К047089 від 21.06.2023 року та розрахунку вартості електроенергії.

З договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № К-02-19-0158 від 07.08.2019, вбачається, що до електричних мереж системи розподілу виконавця послуг ПрАТ «Київобленерго» приєднується індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 .

Місце (точка) забезпечення потужності об`єкта замовника встановлюється на опорі № 13 ПЛ-0,4 кВ № 2 від ТП 10/0,4 кВ № 651 (п. 1.2 договору № К-02-19-0158).

Як убачається з апеляційної скарги, переважна більшість її доводів фактично повторюють позицію апелянта, заявлену ним в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Така позиція вже була належним чином досліджена судом першої інстанції в ході розгляду справи, за результатами чого їй була дана належна правова оцінка, з якою в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне:

«Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.»

З огляду на зазначене апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи, і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відносини, які виникають між споживачем електроенергії та енергопостачальником регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, (далі ПРРЕЕ) і є обов`язковими для виконання кожною із сторін.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

Згідно з абзацом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представник споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення (п.п. 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ).

Відповідно до п 8.4.4 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. У разі необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення, оператор системи має зняти, упакувати (з наступним опломбуванням упаковки) пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), та протягом 30 календарних днів від дня складення акта про порушення або прийняття на засіданні комісії з розгляду акта про порушення рішення щодо необхідності проведення експертизи/обстеження направити їх на експертизу/обстеження (про що повідомити споживача) або, якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, за відповідною заявою власника засобів вимірювальної техніки передати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу/обстеження. Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються. Оператор системи має протягом 5 робочих днів від дня отримання висновку експертизи/обстеження, ініційованого оператором системи, надіслати споживачу копію отриманого висновку.

Якщо за результатами експертизи підтверджено факт пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, витрати оператора системи на проведення експертизи спеціалізованою організацією (підприємством) відшкодовуються оператору системи стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, крім випадків: встановлення експертизою, що порушення роботи засобу обліку виникло не з вини споживача; надання стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, оператору системи письмової згоди з фактом пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки до моменту проведення експертизи або оплати оператором системи вартості робіт з проведення експертизи; надання стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, оператору системи письмової відмови від проведення експертизи до моменту проведення експертизи або оплати оператором системи вартості робіт з проведення експертизи (абзац 11-12 п. 8.4.4 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ в редакції, чинній на час проведення експертизи).

Згідно з п. 8.2.6. глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як передбачено абзацом 1 8.4.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються (абз. 1-2 п. 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ).

Згідно з п. 8.4.11 4 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год) розраховується за формулою № 5 W доб.= 24 · P дог. · K сез. · K вик., де P дог.- величина дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, передбачена договором між побутовим споживачем та оператором системи, кВт; K сез - коефіцієнт сезонності (приймається рівним 0,8 у період з 01 травня до 30 вересня та рівним 1 на період з 01 жовтня до 30 квітня); K вик - коефіцієнт використання потужності (додаток 10 до цих Правил).

Розрахунок вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення на підставі акту про порушення № К 047190 здійснено за формулою № 5 із врахуванням того, що величина дозволеної потужності для точки комерційного обліку, що передбачена договором між сторонами, становить 5 кВт.

Як передбачено п. 8.27 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Як вбачається із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, посилався на те, що технічною перевіркою, проведеною 21.06.2023 року, у відповідача було виявлено порушення ПРРЕЕ: самовільне підключення електроустановок , струмоприймачів або електропроводки до мережі ОРС після відключення на опорі 13 без порушення схеми обліку.

За підсумками перевірки складено акт про порушення № К047089. Рішення комісії: Акт про порушення № К047089 підлягає до розрахунку згідно п.8.4.11 Правил, формула №5 за період 146 днів з 26.01.2023 по 21.06.2023 року.

Відповідно до розрахунку до Акту про порушення № К047089 сума необлікованої електроенергії за період 146 днів з 26.01.2023 по 21.06.2023 року становить 27 416, 20 грн з урахуванням ПДВ.

Перевіривши надані стороною позивача докази на обґрунтування позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт про порушення № К047089, протокол № 027 засідання комісії по розгляду акту № К047089 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідають вимогам, встановленим для їх форми та змісту ПРРЕЕ. Зміст цих документів був у передбачений спосіб доведений до відома відповідача та її представника за довіреністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки відповідачем порушено ПРРЕЕ: пошкодження розрахункового лічильника електричної енергії, у зв`язку з чим було складено акт про порушення № К047089 який не оскаржувався відповідачем та є дійсним, а завдані збитки не відшкодовані, наявні правові підстави для задоволення позову.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 оскаржувала рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, що оформлене протоколом № 027 від 12.09.2023 року, яким відповідачу за період порушення нарахований обсяг електричної енергії, такий протокол є дійсним, а тому є належним доказом у цій справі. Також, відповідачем не було надано доказів, які б спростували чи зменшили розрахунок, наданий позивачем - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та їх спростував, з посиланням на зібрані у справі докази та сформулював обґрунтовані висновки у прийнятому ним рішенні, з якими у повній мірі погоджується апеляційний суд.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, внаслідок чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько