Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №752/21637/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/21637/25 Головуючий у суді першої інстанції - Бондаренко Г.В.

Номер провадження № 33/824/3498/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 30 січня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421488 від 13 серпня 2025 року водій ОСОБА_1 13 серпня 2025 року о 09 годині 20 хвилин в міста Києві по проспекту Академіка Глушкова, будинок 139, керував транспортним засобом «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «DragerAlcotest 7510» результат 1,58 ‰.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду про належне повідомлення його про судове засідання 30 січня 2026 року є безпідставним та спростовується матеріалами справи. Судова повістка йому не вручалася, а докази її направлення чи отримання в матеріалах справи відсутні. Незважаючи на це, справу розглянуто за його відсутності, чим порушено його право на захист.

Разом з тим, він подав до суду обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, підтвердженою листком непрацездатності № 20727292-2038178198-1.1 від 28 січня 2026 року, копія якого міститься в матеріалах справи. Про призначене судове засідання він дізнався самостійно лише 29 січня 2026 року із сайту «Судова влада України». Незважаючи на наявність поважної причини неприбуття та належних доказів, суд розглянув справу за його відсутності, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи це тим, що особа не зазначила свій діагноз та режим лікування. Такий підхід суперечить законодавству, оскільки відомості про стан здоров`я, діагноз та лікування становлять медичну таємницю, а листок непрацездатності є належним доказом тимчасової непрацездатності й не потребує розкриття діагнозу для підтвердження поважності причин неявки до суду.

Звертає увагу апеляційного суду, що справу було розглянуто з істотним порушенням вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП. Незважаючи на відсутність належного повідомлення його про судове засідання та подане ним клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, чим позбавив його можливості реалізувати гарантовані законом права на захист, зокрема надавати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання.

Висновок суду про те, що не ознайомлення його з матеріалами справи не перешкоджало її розгляду, є безпідставним. Вказує, що він неодноразово прибував до суду для ознайомлення з матеріалами справи, однак не мав такої можливості з причин, що не залежали від нього, зокрема через відсутність електроенергії та зайнятість судді й секретаря в інших судових засіданнях.

При апеляційному розгляді справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421488 від 13 серпня 2025 року водій ОСОБА_1 13 серпня 2025 року о 09 годині 20 хвилин в міста Києві по проспекту Академіка Глушкова, будинок 139, керував транспортним засобом «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» результат 1,58‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 2, 4).

У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 жодних пояснень чи заперечень не надав.

Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 7510 відносно водія ОСОБА_1 , останній показав результат тесту - 1,58 ‰. З результатом тесту погодився та проставив особистий підпис. (а.с. 3).

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. З результатом ОСОБА_1 погодився та проставив особистий підпис (а.с. 5).

До матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13 серпня 2025 року, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме 13 серпня 2025 року керуючи транспортним засобом «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 о 09 год 44 хв в м. Київ по вул. Академіка Глушкова, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки. (а.с. 6).

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 . (а.с. 7-8)

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 8).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції на мобільному блок - посту зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та був непристебнутим ременем безпеки. (09:20:40) Під час спілкування з працівником поліції, останній запитав водія, чи вживав останній алкогольні напої, на що ОСОБА_1 повідомив, що вчора вживав (09:22:17). Працівник патрульної поліції запитав водію чи готовий останній пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» або проїхати до лікаря нарколога. (09:22:32). ОСОБА_1 повідомив, що він не готовий зараз пройти на, що працівник патрульної поліції роз`яснює водію, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на водія складається адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП, і така відмова прирівнюється до керування транспортним засобом у нетверезому стані. (09:22:37). На відео зафіксовано, як працівник патрульної поліції із службового автомобіля приносить прилад «Драгер» та знов пропонує водію проти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер», оскільки вбачає у останнього виразний запах алкоголю. (09:23:46) Поліцейський роз`яснює водію, що проводиться контрольний забір повітря, а також повідомляє, що прилад пройшов перевірку та роз`яснює як проходити огляд на приладі (09:24:46). Після проходження тесту працівник поліції повідомив, що у водія виявлено 1,58 ‰ проміле та те, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння при вище допустимої норми 0,2 ‰ (09:25:50) На відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції роз`яснив особі, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ознайомив з його змістом.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала й вказаний протокол не містить заперечень ОСОБА_1 щодо його складення, не містить його зауважень щодо змісту складеного протоколу.

Крім того, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи в судом першої інстанції були порушені його права, так як розгляд справи було здійснено без його участі, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст. 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Як вбачається з матеріалів справи, після надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, 05 вересня 2025 року, судом першої інстанції, відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», було відправлено повідомлення про призначення справи до розгляду на 10 жовтня 2025 року на 11 год. 45 хв., 30 жовтня 2025 року на 10 год. 30 хв., 28 листопада 2025 року на 10 год 20 хв, 19 грудня 2025 року на 10 год. 00 хв. та 30 січня 2026 на 12 год. 00 хв.

Перед кожним судовим засіданням ОСОБА_1 подавав тотожні клопотання про відкладення у зв`язку з перебуванням на лікарняному, що свідчить про обізнаність останнього про дату, час та місце розгляду справи.

Разом з тим, жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, призначеної справи на 30 січня 2026 року до суду не надходило, а тому судом першої інстанції обґрунтовано розглянуто справу про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами та доказами за відсутності ОСОБА_1 ..

Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .

Разом з тим, апеляційним судом шляхом проведення апеляційного перегляду за безпосередньої участі ОСОБА_1 , було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Разом з тим під час перевірки доводів апеляційної скарги не встановлено підстав для закриття справи.

Отже розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 в даному випадку не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський