Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №367/5032/21 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №367/5032/21

Суддя: Поліщук Наталія Валеріївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5461/2026

справа №367/5032/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О.Л., повне рішення складено 04 листопада 2025 року,

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У липні 2021 року ПрАТ "СК "АРКС" звернулось до суду із позовом про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позову вказує, що 28 листопада 2019 року у м. Києві на мосту «Нивки» сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля «HONDA CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «AUDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказує, що на момент дорожньо-транспортної пригоди та спричинення матеріальних збитків між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ТОВ "ЛІНК-МЕДИТАЛ" діяв договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 93а8к5 щодо автомобіля марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до умов вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання по відшкодуванню збитків за завдану шкоду.

Зазначає, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року у справі №761/46490/19 установлено, що ОСОБА_2 28 листопада 2019 року, керуючи транспортним засобом «AUDI», рухаючись шляхопроводом "Нивки" у напрямку міста Житомир, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем «Mitsubishi», який рухався попереду нього, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Водночас, із дослідженого відеозапису із відеореєстратора автомобіля «Mitsubishi» убачається, що водій ОСОБА_1 , рухаючись позаду автомобіля «HONDA CR-V», виїхавши на шляхопровід, не встиг відреагувати на інтенсивне зменшення швидкості автомобіля «HONDA CR-V», внаслідок чого здійснив із ним зіткнення.

Отже, наданий суду відеозапис спростовує пояснення водія ОСОБА_1 , що він зупинив керований ним транспортний засіб на відстані 30-40 см від автомобіля «HONDA CR-V», оскільки із відео убачається, що водій ОСОБА_1 здійснив первісне зіткнення із автомобілем «HONDA CR-V».

Тобто, у момент зіткнення автомобіля «AUDI» із автомобілем «Mitsubishi» останній уже здійснив удар у транспортний засіб «HONDA CR-V».

Наведені обставини свідчать про те, що хоч водій ОСОБА_5 і порушив вимоги ПДР, що призвело до зіткнення із автомобілем «Mitsubishi», однак зазначене вище спростовує викладений у протоколі про адміністративне правопорушення висновок про причинно-наслідковий зв`язок між порушеннями ОСОБА_5 вимог ПДР та пошкодженням автомобілів «HONDA CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , та «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 .

Страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу "Все включено" звернувся до позивача із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання по договору страхування та сплатив страхове відшкодування у розмірі 87 926,76 грн страхувальнику майна.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 87 926,76 грн та судовий збір.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено вини відповідача ОСОБА_1 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди та, відповідно, заподіяних збитків транспортному засобу BMW д.н.з. НОМЕР_1 .

Суд зазначив, що обов`язковими є лише висновки, установлені у справі про адміністративне правопорушення щодо дій ОСОБА_2 . Разом із тим, такі висновки не підтверджують факту порушення Правил дорожнього руху саме відповідачем та не доводять причинно-наслідковий зв`язок між його діями та пошкодженням автомобіля.

Крім того, суд вказав, що під час розгляду справи не встановлено, що стосовно ОСОБА_1 складався протокол про адміністративне правопорушення або що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Відповідні докази позивачем до суду не надані.

З огляду на відсутність доказів того, що збитки, завдані автомобілю BMW, виникли внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга відповідає змісту позовної заяви, поданої до суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 82 ЦПК України преюдиційне значення мають лише ті обставини, які безпосередньо встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.

Вказує, що судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення №761/46490/19 установлено, що водій автомобіля «Mitsubishi» ОСОБА_1 допустив зіткнення із автомобілем «HONDA CR-V», який у свою чергу здійснив зіткнення із автомобілем «BMW», відтак особою, відповідальною за завдання шкоди власнику автомобіля «BMW», є саме ОСОБА_1 .

Мотивуючи наведеним, просить рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

21 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Дементьєва Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву вказує, що апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 2 статті 356 ЦПК України щодо її форми та змісту. Зокрема, представник позивача зазначив неактуальну адресу відповідача та вказав, що засоби зв`язку й електронна адреса відповідача та третьої особи йому невідомі, хоча відповідна інформація неодноразово надавалася до суду з 2024 року та була відома позивачу. Крім того, апеляційна скарга містить фрагмент щодо припинення шлюбних відносин між сторонами та посилання на справу про розірвання шлюбу № 753/6394/19, який не має відношення до предмета цього спору, що свідчить про формальний підхід до її підготовки.

Зазначає, що представник позивача намагається змінити зміст досліджених судом доказів та матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 761/46490/19 (провадження № 3/761/738/2020). Натомість суд першої інстанції правильно оцінив усі наявні докази, зокрема постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. При цьому третю особу було залучено до участі у справі саме за клопотанням сторони відповідача.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сечко С.В. в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дементьєв Т.М в режимі відеоконференції просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності третьої особи, яка не з`явились, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З матеріалів справи убачається, що 20 грудня 2018 року між АТ "СК "АХА Страхування" та ТОВ "ЛІНК-МЕДИТАЛ" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено", предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до умов укладеного договору вигодонабувачем значиться ОСОБА_3 (а.с. 5-12).

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Із даних постанови убачається, що ОСОБА_2 28 листопада 2019 року, керуючи транспортним засобом «AUDI», реєстраційний номер НОМЕР_5 , рухаючись шляхопроводом «Нивки», що на просп. Перемоги у м. Києві, у напрямку м. Житомира, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який рухався попереду нього, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2019 року внаслідок зазначених вище дій ОСОБА_2 транспортний засіб «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_6 , продовжив неконтрольований рух, здійснив зіткнення з автомобілем «HONDA CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який у свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , що мало наслідком пошкодження зазначених транспортних засобів.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд також вказав таке:

"…Водночас, з дослідженого відеозапису з відеореєстратора автомобіля «Містубіші» вбачається, що водій ОСОБА_1 , рухаючись позаду автомобіля «Хонда», виїхавши на шляхопровід «Нивки», не встиг відреагував на інтенсивне зменшення швидкості автомобіля «Хонда», внаслідок чого здійснив з ним зіткнення.

Отже, наданий суду відеозапис спростовує пояснення водія ОСОБА_1 , що він зупинив керований ним транспортний засіб на відстані 30-40 см. від автомобіля «Хонда», оскільки з відео вбачається протилежне, а саме, що водій ОСОБА_1 здійснив первісне зіткнення з автомобілем «Хонда».

Тобто, у момент зіткнення автомобіля «Ауді» з автомобілем «Мітсубіші», останній вже здійснив удар у транспортний засіб «Хонда».

Викладене свідчить, що хоч водій ОСОБА_2 і порушив вимоги ПДР, що призвело до його зіткнення з автомобілем «Мітсубіші», однак зазначене вище спростовує викладений у протоколі про адміністративне правопорушення висновок про причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ОСОБА_2 вимог ПДР та пошкодженнями автомобілів «Хонда», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1 …" (том 1 а.с.4)

03 грудня 2019 року ТОВ "ЛІНК-МЕДИТАЛ" звернулось до позивача із заявою про подію та виплату страхового відшкодування (том 1 а.с. 14).

Відповідно до даних акту виконаних робіт №BIN00000057 від 29 січня 2020 року убачається, що вартість відновлювального ремонту BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 87 926,76 гривень (том 1 а.с. 18).

Із даних розрахунку страхового відшкодування, розрахунку страхової доплати, страхових актів №ARX2526019, №ARX2539145 убачається, що загальний розмір виплаченого страхового відшкодування становить 87 926,76 гривень (том 1 а.с. 20-25).

Факт виплати страхового відшкодування підтверджується даними платіжних доручень №622 927 від 12 грудня 2019 року на суму 74 335,00 гривень та №639 350 від 05 лютого 2020 року на суму 13 591,76 гривень (том 1 а.с. 26-27).

Матеріали цивільної справи містять копії матеріалів адміністративного провадження у справі №761/46490/19 щодо ОСОБА_2 ..

Із наявних у справі письмових пояснень ОСОБА_4 убачається, що останній 28 листопада 2019 року надав такі пояснення: "…виїжджаючи на міст переді мною затормозила машина марки "BMW X5", у зв`язку з чим я здійснив гальмування з метою запобігти зіткненню з машиною попереду. Після того як я загальмував і машина зупинилась, я відчув різкий удар ззаду, унаслідок чого мене відкинуло на машину попереду. Внаслідок цього машина марки «Mitsubishi» завдав шкоди моєму автомобілю та автомобілю марки "BMW X5." (том 1 а.с. 130).

ОСОБА_1 28 листопада 2019 року надав такі пояснення: "..після зміни руху в крайню ліву смугу попереду побачив зупинений автомобіль, здійснив натиск на тормоз, після чого відчув удар ззаду та попереду. Увімкнув аварійну сигналізацію, виставив знак." (том 1 а.с. 131).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76, 77, 89 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

В цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», які слугують для позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною.

В свою чергу Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13).

Виходячи із змісту статей 12, 81 ЦПК (див. пункт 59), прослідковується наближеність порядку доказування до стандарту «балансу вірогідностей» (balance of probabilities).

Стандарт доказування «баланс вірогідностей» передбачає необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тест на перевірку «балансу вірогідностей» залежно від обставин справи полягає в тому, що доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина 3 статті 89 ЦПК).

Відповідно до частини 1 статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Звертаючись до суду із цим позовом, ПрАТ «СК «АРКС» посилається на те, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку із пошкодженням автомобіля "BMW", д.н.з. НОМЕР_1 , а відтак саме на нього має бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди. Позивач посилається на преюдиційні, на його думку, обставини, установлені постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 820/17548/14 (адміністративне провадження № К/9901/9245/18) зазначено, що преюдиційні факти потрібно відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Адже преюдиційні факти - це явища дійсності, істинність яких вже була встановлена у рішенні, що виключає необхідність їх повторного з`ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оціночне судження, зроблене судом в процесі співставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.

В постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 (провадження № 61-26396св18) Верховний Суд зробив висновки про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Із матеріалів справи убачається, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року у справі про адміністративне правопорушення установлено лише факт порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху та здійснення ним зіткнення із автомобілем "Mitsubishi" під керуванням ОСОБА_1 .

Водночас наведена постанова не містить висновків про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не встановлює факту порушення ним Правил дорожнього руху та не вирішує питання про наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та пошкодженням автомобіля "BMW".

Із мотивувальної частини вказаної постанови убачається, що суд, дослідивши відеозапис із відеореєстратора автомобіля "Mitsubishi", дійшов висновку про первісне зіткнення автомобіля "Mitsubishi" з автомобілем "HONDA CR-V" до моменту зіткнення автомобіля "AUDI" з автомобілем "Mitsubishi". Однак сам по собі такий висновок не свідчить про те, що завдані пошкодження автомобіля "BMW" настали саме внаслідок цього первісного зіткнення.

Разом з тим, у зазначеній справі не було установлено обставин наявності вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, причинно-наслідкового зв`язку між його діями та пошкодженням автомобіля "BMW". Висновки суду щодо обставин первісного зіткнення транспортних засобів були наведені виключно в мотивувальній частині постанови під час оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 та не були предметом самостійного судового розгляду щодо дій ОСОБА_1 .

За таких обставин зазначені висновки не є преюдиційними у розумінні частини четвертої статті 82 ЦПК України, а тому постанова у справі № 761/46490/19 не має преюдиційного значення для цієї справи, а зроблена у цих рішеннях оцінка певному факту щодо дій водія ОСОБА_1 не є обов`язковою для суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність зазначених обставин належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів, які б дозволяли установити механізм утворення пошкоджень автомобіля "BMW" та причинний зв`язок між такими пошкодженнями та діями саме ОСОБА_1 .

Зокрема позивач, користуючись процесуальними правами на власний розсуд, не заявляв клопотання про призначення автотехнічної експертизи, транспортно-трасологічного дослідження, які б давали можливість визначити послідовність зіткнень транспортних засобів та встановити, внаслідок якого саме контакту було заподіяно пошкодження автомобілю "BMW".

При цьому наявні у справі пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди не усувають зазначених сумнівів.

Так, із письмових пояснень ОСОБА_1 від 28 листопада 2019 року вбачається, що після гальмування він одночасно відчув удар ззаду та попереду. Аналогічно з матеріалів справи не убачається можливим встановити часовий інтервал між контактом автомобілів "Mitsubishi" та "HONDA CR-V" і подальшим зіткненням автомобіля "AUDI" з автомобілем "Mitsubishi".

Враховуючи відсутність спеціальних досліджень щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не дають можливості встановити, чи були пошкодження автомобіля "BMW" наслідком первісного контакту між автомобілями "Mitsubishi" та "HONDA CR-V", або такі виникли внаслідок подальшого ланцюгового зіткнення після удару автомобіля "AUDI" в автомобіль "Mitsubishi".

Отже, доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на припущенні про те, що саме дії ОСОБА_1 спричинили пошкодження автомобіля "BMW". Водночас відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За відсутності належних та достатніх доказів вини відповідача у заподіянні шкоди автомобілю "BMW", а також доказів існування прямого причинно-наслідкового зв`язку між його діями та збитками, які були відшкодовані позивачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повну постанову складено 12 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua